У Мюнхені оцінили можливі шляхи завершення війни та план Маршалла для України

Директор Центрального розвідувального управління США (2011-2012), голова правління KKR Global Institute Девід Х. Петреус закликав надати Україні більше важкого озброєння, зокрема, винищувачі F-16 та ракети великої дальності, які можуть уразити цілі в Криму. Про це він наголосив під час української ланч-конференції в Мюнхені 18 лютого.

"На мою думку, це дозволить зламати російські сили на півдні й маневрувати навколо перешкод, а також перервати російську наземну лінію зв'язку, яка дозволяє їм забезпечувати Крим на цьому шляху".

Водночас він зазначив, що відбудова України не буде повноцінною без гарантій безпеки з боку Заходу: "Коли настане перемога, саме тоді має бути готовий західний план Маршалла для України за участю Великої сімки та ЄС. Але він вимагає одного елементу, про який економісти, можливо, не думають, а саме - залізних гарантій безпеки. Це буде фундамент, без якого відновлення буде неможливим. І в ідеалі це має бути членство в НАТО".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Мюнхені презентували виставку як свідчення воєнних злочинів Росії проти українців

До його заклику приєднався нещодавно обраний президент Чехії Петр Павел, який наголосив на необхідності якнайшвидше надати Україні засоби протиповітряної оборони: "Протиповітряна оборона, у тому числі зенітні та протиракетні системи, все, що ми можемо поставити, потрібно зараз і в короткі терміни. Очевидно, що російські військові втрачають свої можливості на землі, і найбільш ймовірно, що вони будуть переходити до повітряних операцій. Тому чим більше засобів протиповітряної оборони ми надамо Україні зараз, тим краще".

Він визнав, що налаштований песимістично щодо здатності України виграти війну в 2023 році. "Ми можемо опинитися в ситуації, коли звільнення деяких частин української території може призвести до більших людських втрат, ніж суспільство може витримати. Тому може настати момент, коли українці можуть почати думати про інший результат. І ми повинні бути готові до такого розвитку подій, оскільки йдеться не про те, щоб очікувати кращого, а про те, щоб бути готовими до найгіршого".

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, своєю чергою, зауважив: "Маємо суттєво посилити координацію між країнами. Те, що ми робимо зараз, це виділяємо з власних запасів та оборони, наскільки можемо, але такої координації замало. На мою думку, питання танків Leopard - чудова відправна точка в цьому відношенні". 

"Не чекайте, поки буде занадто пізно", - додав він, закликавши інші держави надати Україні більше зброї.

Коментуючи шляхи завершення цієї війни, він зазначив: "Це не має закінчитися замороженим конфліктом. Попри поширену думку серед багатьох людей, які підтримують ідею припинення вогню, на цьому це не закінчиться, адже настільки очевидно, що існує ризик того, що Росія відійде назад, відновиться і потім повернеться. Це взагалі нічого не вирішить".

Водночас глава МЗС України Дмитро Кулеба та спікер Ради Руслан Стефанчук зазначили, що для ЗСУ зараз важлива швидкість постачань озброєння.

"Це дуже важливо - все, що нам пообіцяли, має надходити вчасно, щоб не втратити актуальність. Це те, на чому ми повинні зосередитися", - зауважив Кулеба.

"Нам потрібно скоротити час, який проходить між рішенням про постачання зброї та фактичним постачанням", - додав Стефанчук.

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, своєю чергою, порушила питання необхідності збільшення потужностей європейської оборонної промисловості: "В Росії виробництво працює у три зміни. Чому європейська оборонна промисловість не робить так само? А вони кажуть, що це через відсутність замовлень. ‚Якщо у нас немає замовлень, ми не можемо робити інвестиції‘, - кажуть вони".

"Навіть якщо війна закінчиться або коли закінчиться, ми не припинимо закуповувати боєприпаси, тому що загроза все ще існує, і всі втрачають свою оборону", - додала вона.

Раніше прем'єр-міністр  Угорщини Віктор Орбан зазначив, що Європа поступово втягується у війну проти Росії.