Франція намагається домогтися виключення російського мільярдера Алішера Усманова із санкційного списку Європейського Союзу в межах можливої домовленості про звільнення французьких громадян, яких утримують в Азербайджані. Саме вимога Парижа разом із позицією Словаччини стала причиною того, що ЄС не зміг домовитися про повноцінне продовження персональних санкцій проти Росії. Про це пишуть Financial Times та EUobserver.
За даними знайомих із перебігом переговорів джерел FT, запропонована угода передбачає звільнення кількох громадян Франції, які перебувають в Азербайджані. Натомість Париж домагається зняття санкцій з Усманова. Домовленість ще не остаточна: для виключення мільярдера зі списку необхідна згода всіх 27 держав ЄС.
У понеділок Франція та Словаччина заблокували продовження санкцій, якщо Усманов залишиться у списку. Через відсутність консенсусу країни ЄС погодилися тимчасово продовжити обмеження лише на сім днів, щоб дати дипломатам більше часу на переговори.
Французька вимога, за словами одного зі співрозмовників FT, стала для дипломатів ЄС «вражаючою». Досі подібну тактику для виключення окремих осіб із санкційних списків переважно використовували Угорщина Віктора Орбана та Словаччина Роберта Фіцо — країни ЄС, уряди яких підтримували найбільш дружні відносини з Москвою.
Кого Франція хоче повернути з Азербайджану
За даними EUobserver, одним із французьких громадян, повернення якого домагається Париж, є бізнесмен Мартін Раян.
Його затримали в Азербайджані за звинуваченням у шпигунстві. Французька влада домагається його повернення. Саме на тлі цієї справи дипломати ЄС почали припускати існування ширшої домовленості, яка могла б пов'язати долю французьких громадян із санкціями проти Усманова.
Сама Франція офіційно не підтверджує існування такої пропозиції щодо обміну.
Французький дипломат заявив лише, що країна має «конкретну проблему національної безпеки» і хоче «позитивно відповісти нашим міжнародним партнерам, які звернулися до нас щодо пана Усманова».
При цьому Париж наполягає, що залишається однією з країн, найбільш відданих посиленню тиску «всіма доступними засобами на російську військову машину».
Азербайджан, Туреччина та Узбекистан ще в березні лобіювали виключення Усманова із санкційного списку ЄС.
За даними EUobserver, до кампанії долучився особисто президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. У березні він звернувся до європейських столиць із листом на підтримку Усманова, називаючи його філантропом та позитивно оцінюючи його роль у зміцненні зв'язків Центральної Азії із Заходом і співпраці у тюркському світі.
Більшість країн ЄС проти
За даними FT, французьку вимогу підтримує Словаччина , однак решта 25 країн Євросоюзу під час переговорів у понеділок виступили проти виключення Усманова.
Саме через відсутність одностайності держави домовилися фактично відкласти рішення на тиждень.
Водночас зняття санкцій з Усманова може запустити ланцюгову реакцію, адже суперечка вже вийшла за межі питання про лише одного мільярдера.
Люксембург підтримує продовження санкцій, але дав зрозуміти: якщо країни ЄС погодяться виключити Усманова, він також хоче зняття обмежень із Міхаіла Фрідмана, одного з найбагатших російських бізнесменів, повідомили FT двоє співрозмовників, знайомих із перебігом дискусії.
Дипломати інших держав також невдоволені тим, що Париж не розкриває партнерам подробиць своїх мотивів щодо Усманова.
Один із високопоставлених європейських дипломатів попередив, що запропонована схема може створити небезпечний прецедент.
«Це означатиме не лише нагороду для Росії, а й нагороду за ув'язнення європейців», — сказав він FT.
Це може стати першим таким обміном за час війни
Західні країни вже проводили обміни ув'язненими з Росією після початку повномасштабної війни. Окремих росіян також виключали із санкційних списків після виграних судових справ або дистанціювання від Москви.
Були й так звані «політичні делістинги», яких домагалися Угорщина та Словаччина.
Однак у випадку Усманова може бути створений принципово інший прецедент: уперше звільнення ув'язнених буде прямо пов'язане з послабленням санкцій, запроваджених ЄС через російське вторгнення в Україну, зазначає FT.
Саме тому частина європейських дипломатів побоюється не лише повернення Усманова до нормального ведення бізнесу в Європі, а й самого сигналу, який така угода може подати іншим державам.
Євросоюз обґрунтовував санкції проти Усманова його особливо тісними зв'язками з Владіміром Путіним.
У документах ЄС його відносили до кола бізнесменів, яким було довірено обслуговування фінансових потоків і чиє становище залежить від волі Кремля.
Сам Усманов заперечує ці аргументи. Він подав низку позовів у різних європейських країнах, намагаючись домогтися скасування санкцій.
