Поховальні асоціації Швеції планують придбати достатньо землі для того, що, як вони сподіваються, їм ніколи не доведеться робити: ховати тисячі людей у випадку війни. Про це пише Associated Press.
Пошуки ведуться відповідно до рекомендацій, наданих Шведським агентством з надзвичайних ситуацій (MSB) та Збройними силами Швеції щодо готовності до кризових ситуацій.
Основні принципи готовності були переглянуті у зв'язку з рішенням Швеції вступити до НАТО і напруженістю у відносинах з Росією в Балтійському регіоні.
Церква Швеції на основі шведського Закону про поховання наголосила, що поховальні агенції несуть відповідальність за забезпечення наявності достатньої кількості землі для поховання приблизно 5 відсотків населення в межах парафії у разі необхідності.
Поховальна агенція Гетеборга - другого за величиною місті Швеції, наразі намагається вирішити проблему придбання щонайменше 40,5 тисяч квадратних метрів землі, щоб у разі війни мати змогу впоратися з терміновим похованням близько 30 тисяч загиблих. Ще 60,7 тисяч квадратних метрів агенція купує для будівництва кладовищ для регулярного використання в місті.
Разом з місцевим муніципалітетом, який має монополію у прийнятті рішень щодо землекористування в Гетеборзі, ритуальники вже визначили чималу територію, придатну для будівництва масштабного кладовища за призначенням.
Але тривалість процесів узгодження та будівництва означає, що цвинтар може з’явитися щонайменше через 10 років, що створює додаткові труднощі у нестабільні часи.
Тим часом Шведське агентство з надзвичайних ситуацій (MSB) продовжує наголошувати на важливості готовності до кризових ситуацій, говорячи, зокрема, про роль Церкви Швеції
«Ще у 2015 році уряд доручив різним органам влади знову зайнятися плануванням цивільної оборони, і багато організацій розпочали планування, а Церква Швеції знаходиться в його авангарді. На жаль, це той випадок, коли нам все частіше нагадують про те, що війна може статися, і що ми просто повинні бути готові до цього, - сказав Ян-Олоф Олссон, експерт з питань захисту критичної інфраструктури (CIP) в MSB.
Швеція дотримувалася політики нейтралітету з початку 19-го століття, в тому числі під час Другої світової війни.
Але громадська думка різко змінилася у 2022 році після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тоді Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО через занепокоєння загрозою з боку агресивного російського сусіда через Балтійське море.
У листопаді Швеція і Фінляндія розіслали оновлені посібники з цивільної готовності з інструкціями про те, як вижити в умовах війни. Подібні посібники видані в Данії та Норвегії.
Перший національний план цивільної оборони, який готуватиме людей до ризику війни готує також іспанський уряд.
Раніше німецькі урядовці оприлюднили 67-сторінковий документ, в якому йдеться про те, як початок війни вплине на цивільне населення, зокрема, на тих, хто працює в сферах, які можуть допомогти армії