Що заважає європейським політикам остаточно вирішити, що війна в Україні — це війна в Європі

Першим кроком до адекватної реакції на війну РФ в Україні є відчуття загрози з боку Росії не лише для України, а й для всього європейського континенту. Розуміння, що екзистенційна війна для України може стати екзистенційною й для Європи в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні. Таку думку висловлює Альона Гетьманчук у статті «Коаліція рішучих. Що заважає Німеччині, Франції та Італії інвестувати в перемогу України» на сайті ZN.UA.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У США розповіли, як Росія може убезпечити себе від ударів західною зброєю

В Німеччині сприйняття Росії як загрози лише починає формуватися. Над тим, аби поширити це відчуття не лише серед військових, а й на рівні політичних еліт і суспільства, активно працював упродовж останнього року міністр оборони Боріс Пісторіус. Почасти йому це вдалось, але саме почасти: навіть у власній партії він перебуває в помітній меншості стосовно того, до якої міри потрібно зважувати всі ескалаційні ризики з боку РФ, ухвалюючи рішення щодо України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Польщі заявляють, що мають «секретну зброю», щоб налаштувати Трампа проти Путіна – Politico

У Франції натомість усвідомлення загрози з боку РФ відбулося на рівні найвищого політичного керівництва країни, президента республіки Еманюеля Макрона, котрий наразі вважає Росію головною дестабілізуючою силою у світі. І така класифікація РФ підкріплена конкретними дестабілізуючими діями Москви щодо безпосередньо Франції: починаючи з близько 150 провокацій проти французьких збройних сил у різних регіонах світу, закінчуючи регулярними кібератаками на критичну інфраструктуру та брутальним втручанням у внутрішню політику країни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В українській розвідці відреагували на заяви РФ про навчання з ядерною зброєю

Однак відчуття загрози не завжди означає адекватну реакцію на неї. Суттєвою відмінністю між окремими країнами Європи — зокрема й Німеччиною та Францією — є те, що в Парижі вважають інвестицію в безпеку України інвестицією у власну та європейську безпеку, водночас у Берліні сприймають це як вибір — інвестувати у власну безпеку чи допомагати Україні.

Відповідно що більше це відчуття загрози у владних офісах у Берліні й деяких інших столицях Європи, то частіше його використовують як причину — або ж, будьмо відверті, як виправдання — чому та чи та зброя/обладнання замість того, щоби надходити в Україну, має залишитися для власної оборони цих країн на випадок потенційної атаки РФ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Москві оголосили про навчання з ядерною зброєю «через погрози» у бік Росії

Ба більше, аргумент, що атака в принципі може не відбутись, якщо Україна вистоїть, на тлі просування російських військ на окремих ділянках фронту помітно відійшов на задній план навіть у тих країнах, де інвестиція в оборону України сприймається як опосередкована інвестиція у їхню власну оборону. Й де в принципі було принаймні часткове розуміння, що їхня країна насправді «прикрита» від російської агресії не одним, а двома щитами: з одного боку — НАТО, з іншого — Україною.

Нагадаємо, навесні Франція займає лідерство в питанні підтримки України. У Франції є танки, системи ППО та винищувачі. Для надання частини цієї зброї потрібна всього лиш політична воля.