Рада ЄС затвердила створення оборонного фонду на 150 млрд євро

Рада Європейського Союзу на засіданні 27 травня ухвалила регламент про створення програми «Безпечні дії для Європи» (SAFE). Новий фінансовий інструмент ЄС підтримуватиме ті держави-члени, що бажають інвестувати у виробництво зброї шляхом спільних закупівель, йдеться у повідомленні на сайті Ради ЄС.

Згідно з рішенням, SAFE фінансуватиме термінові та масштабні інвестиції в європейську оборонну технологічну та промислову базу (EDTIB) для збільшення виробничих потужностей, забезпечення наявності оборонного обладнання та усунення прогалин у можливостях, що в цілому має зміцнити оборонну готовність ЄС.

Також SAFE дозволить ЄС надавати подальшу підтримку Україні, залучаючи її оборонну промисловість до цього інструменту.

Як зазначив міністр Польщі у справах Європейського Союзу Адам Шлапка, мова йде про інвестиційну програму на 150 мільярдів євро. Виплати здійснюватимуться у формі довгострокових позик за конкурентними цінами, які мають бути погашені державами-членами-бенефіціарами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Німеччина лідирує в питанні переозброєння Європи — SIPRI

Щоб забезпечити економію та сумісність, а також зменшити можливу фрагментацію EDTIB, держави-члени-бенефіціари повинні будуть проводити спільні закупівлі за участю щонайменше двох країн-учасниць, щоб претендувати на отримання позик. Закупівлі за участю лише однієї держави-члена також будуть можливі, але  протягом обмеженого періоду часу.

Що стосується участі в програмі третіх країн, як от Україна, то вони будуть приймати участь у програм на тих самих умовах, що й країни-члени. Зокрема SAFE дозволить приєднатися до спільних закупівель країнам-кандидатам в ЄС, потенційним кандидатам та країнам, які підписали Партнерство у сфері безпеки та оборони з ЄС, як от Велика Британія.

Програма охоплюватиме такі пріоритетні напрямки як:

1. боєприпаси та ракети; артилерійські системи, включаючи засоби високоточних ударів; наземні бойові можливості та системи їх забезпечення, включаючи військову техніку та піхотну зброю; захист критичної інфраструктури; кібернетична діяльність; військова мобільність, включаючи контрмобільність;
2. системи протиповітряної та протиракетної оборони; морські надводні та підводні можливості; безпілотні літальні апарати та системи боротьби з безпілотниками; стратегічні засоби, такі як стратегічні авіаперевезення, дозаправка в повітрі та системи C4ISTAR, а також космічні засоби та послуги; захист космічних засобів; штучний інтелект та радіоелектронна боротьба.

Водночас продукція оборонного призначення, що належить до другої категорії, підлягатиме суворішим умовам відповідності.

Для обох категорій продукції контракти на закупівлю повинні гарантувати, що вартість компонентів, що походять з-за меж країн ЄС, ЄЕЗ-ЄАВТ та України, не перевищує 35% від розрахункової вартості компонентів кінцевого продукту.

Загалом на переозброєння Європи в ЄС планують до 2030 року залучити понад 800 мільярдів євро витрат на оборону.

Хоча російсько-українська війна далека від завершення, Кремль уже обирає нову жертву агресії. Про наступну ціль Москви читайте  у статті «Після України: хто наступний у прицілі Кремля» Володимира Кравченка.