Підтримати
У той час як увага Європи була зосереджена на війні Росії в Україні, на Західних Балканах зростало напруження – лідери держав регіону, а також Велика Британія, стурбовані тим, що президент Росії Владімір Путін скористається цим моментом для подальшого використання розломів у регіоні, пише Politico.
У вищих ешелонах уряду Великої Британії Західні Балкани називають «іншою гарячою точкою», тому Британія наполягає на тому, щоб усі шість держав регіону приєдналися до ЄС, щоб захиститись від російського впливу.
«Інтереси Путіна тут полягають у тому, щоб тримати регіон дестабілізованим. У його інтересах тримати країни, які складають Західні Балкани, на межі, мати дестабілізоване населення та вести кібер- та гібридну війну», - заявив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі у коментарі виданню під час візиту в регіон минулого тижня.
Усі шість західнобалканських держав намагаються стати членами ЄС, що є тривалим процесом, у якому геополітика може бути настільки ж важливою , як і виконання завдань для приєднання. Вони стикаються зі значними проблемами як усередині країни, так і з сусідами.
Експерти із зовнішньої політики та міністри побоюються, що Кремль спробує скористатися глибокою етнічною та релігійною напругою, щоб розпалити подальші заворушення на Балканах, закріпивши інтереси Росії та створивши ще більше проблем на задньому дворі ЄС.
Леммі вважає, що Сербія, попри відступ від демократії, звязки з Росією та постійну відмову визнати Косово, щиро хоче приєднатися до ЄС. Водночас він вказує на корупцію та сильний державний контроль в країні. Щоправда протести в країні вказують на незгоду населення із такою політикою. Водночас сербські студенти, які є осердям протестів, вважають, що Брюссель заплющив очі на ендемічну корупцію в країні, яку вони засуджують.
Загалом, на відміну від інших країн на Балканах, сербське схвалення приєднання до ЄС не виглядає переконливим, і широка підтримка Росії в країні залишається. Процес вступу країни до ЄС може бути ще важчим, якщо країні доведеться визнати Косово.
В самому Косово ситуація дещо інша. В інтерв’ю Politico президент Косова Вйоса Османі, дала чітко зрозуміти, що у відносинах із Сербією, яку вона описує як «божевільного сусіда-гегемона», не все добре. Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті, давно говорить про реальність «загрози нової війни», посилаючись на активізацію співпраці Сербії з тим, що Османі називає «трикутником зла» — Росією, Китаєм та Іраном. Вирішальне значення для підтримки крихкого миру мають війська під проводом НАТО з 29 країн, які приєднані до Сил у Косово.
Османі стверджує, що Сербія втрутилася в нещодавні загальні вибори в Косово, а також додає, що «Сербсько-російський гуманітарний центр» на кордоні з Косово насправді є «російським шпигунським центром»; і що Москва втричі збільшила суму, витрачену на дезінформацію на Західних Балканах після вторгнення в Україну.
Вона попереджає, що якщо Путін підбадьориться після переговорів із Україною під керівництвом США, Балкани можуть стати «родючим ґрунтом» для «розповсюдження» цього конфлікту, який може загостритись дуже швидко.
Президент розкритикувала «активне умиротворення» неназваних сторін в ЄС, яких вона розкритикувала за те, що вони продовжують видавати гроші Сербії, незважаючи на напруженість. Косово офіційно подали заявку на приєднання до ЄС в 2022 році, але її досі не визнають п’ять країн-членів.
У Боснії та Герцеговині експрезидента Мілорада Додіка засудили до одного року тюремного терміну та шестирічної заборони обіймати державні посади за порушення наказів міжнародного посланника миру. Той ухиляється від покарання, відвідуючи то Сербію, то Росію.
Один зі сценаріїв катастрофи, який передбачає колишня біженка, а нині членкиня Палати лордів Великої Британії Армінка Геліч, передбачає, що Додік, який позиціонує себе як «правого серед правих», може вдатися до заклику до Дональда Трампа визнати незалежність сербів у Боснії та Герцеговині.
Вона зазначає, що Захід приділяє занадто мало уваги регіону та вказує на поступове проникнення Росії. Зокрема, через вплив російських державних телеканалів Russia Today і Sputnik, а також пов’язаної з Кремлем Російської православної церкви. Кампанії з дезінформації також ведуться в соціальних мережах.
Науковий співробітник аналітичного центру Henry Jackson Society Гелена Іванова у свою чергу підкреслює, що ЄС не може «дозволити собі втратити» Сербію з огляду на геополітичні обставини, оскільки це може спровокувати хвилю проблем у всьому регіоні.
Іванова та Гелік вказують, що небезпека може стати очевидною для сторонніх раптово, якщо Путіну дозволять добитися свого, але, можливо, лише тоді, коли буде надто пізно.
«Росія не хоче стабільних Балкан, тому що це постійний, нескінченний зубний біль для Заходу, і це цілком влаштовує Росію», - зазначає Геліч.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google