Країни-члени Європейського Союзу продовжують крізь пальці дивитися на масове ухилення від санкцій проти Росії та Білорусі, що ускладнює виконання цих заходів країнами, які знаходяться на кордоні з агресором, заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже в інтерв'ю виданню POLITICO.
«Існує серйозна проблема з тим, як країни ЄС насправді впроваджують санкції та експортують товари як до Росії, так і до Білорусі», – сказала Браже в інтерв'ю після повернення з дводенної поїздки до Латгальського регіону на кордоні Латвії з Росією та Білоруссю.
Минуло вже понад два роки після початку агресивної війни російського президента Владіміра Путіна проти України і після запровадження 14 пакетів санкцій ЄС. Утім виконання цих санкцій залишається головним болем для союзу з 27 країн-членів.
Хоча заходи узгоджені на європейському рівні, реалізація їх на практиці є національною відповідальністю, і в ній беруть участь близько 160 відомств. Країни-члени ЄС, які межують з Росією, мають справу з величезними торговельними потоками з набагато більших економік, таких як Німеччина.
Латвія – одна з небагатьох країн ЄС, яка об'єднала свої зусилля із забезпечення дотримання санкцій в єдиному центрі. У квітні за це взявся підрозділ фінансової розвідки. Проте маленькій балтійській країні не вистачає персоналу і ресурсів для перевірки торговельних потоків з усього блоку, тоді як зусилля Брюсселя щодо централізації виконання санкцій ЄС на початку цього року ні до чого не призвели.
Браже розповіла, що на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у понеділок висловила занепокоєння, хоча й не звинувачувала жодну країну конкретно та визнала, що вони можуть діяти з добрими намірами. Тим не менш, за її словами, деякі товари, що перетинають кордон нібито для цивільного використання, можуть опинитися на фронті.
Те, що Браже побачила у Латгалії, за її словами є свідомим процесом приховування певних речей або представлення заборонених товарів як інших об'єктів. “Зокрема, йдеться про легкові або вантажні автомобілі, задекларовані як запчастини, але де-факто це майже цілі машини, хіба що зі знятими дверима», – говорить вона.
Інші товари або не декларуються належним чином, або відправляються з неправильним митним кодом, або надсилаються одержувачам, добросовісність яких не була перевірена.
Ще один головний біль – товари подвійного призначення, які можуть мати військове застосування на додаток до задекларованого цивільного.
Браже, колишня помічниця генерального секретаря НАТО, наводить у приклад вантажівки і тракторив, які можуть бути корисними у військовому плані, а також технології, які можуть бути використані в російських військових супутниках.
Дослідники Київської школи економіки виявили, що значна частина військової техніки, яка все ще потрапляє до Росії, має західне походження.
Деякі вантажі, що прямують до Росії, йдуть обхідним шляхом через Туреччину, ОАЕ або Китай. Інші – ввозяться в Росію під фальшивою декларацією, призначені, нібито, для таких країн, як Казахстан. А деякі просто приховують або неправильно маркують на виїзді з ЄС.
Через близькість до Німеччини, тягар перевірки транскордонного руху лягає в основному на балтійські країни – Латвію і Литву. В Естонії зараз відкритий лише один прикордонний пункт, зазначила Браже, в той час як Фінляндія закрила всі дороги, що ведуть до Росії, залишивши лише залізничне сполучення.
Браже розповідає про 18-кілометрову чергу вантажівок, які чекають на кордоні.
«В одній вантажівці було 120 різних вантажів, тому потрібно було перевірити 120 декларацій. Це зайняло у митника два тижні», – зазначила вона.
Звертаючись до інших країн ЄС із закликом допомогти полегшити тягар дотримання санкцій, вона зауважила, що національна відповідальність за виконання санкцій та дотримання їх експортерами є обов'язком усіх країн-членів ЄС.
«В іншому випадку тиск лягає на наших прикордонників або митників, які мають боротися з усіма цими наслідками», – наголосила вона.
У січні Литва, Латвія та Естонія домовилися про застосування однакових заходів контролю для виконання санкцій ЄС проти Росії та Білорусі, підтримавши спільну декларацію прем'єр-міністрів країн Балтії, підписану 20 грудня.
Країни Заходу запровадили проти Росії низку санкцій з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Однак РФ шукає лазівки, які дають змогу обходити запроваджені обмеження. Про те, як працює російський «паралельний імпорт», завдяки якому РФ купує обладнання для виробництва зброї, розповідав Олександр Лємєнов.