Перехід до військового виробництва не був природним інстинктом у Європі, тому військова промисловість відреагувала на російське вторгнення в Україну не так швидко, як сподівалися у Брюсселі, що й спричинило невиконання зобов'язання щодо постачання Україні 1 млн снарядів до березня 2024 року, заявила інтерв’ю виданню «РБК-Україна» посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона зазначила, що у Європі десятиліттями жили з твердим переконанням, що війна на європейському континенті неможлива. Тому війна стала з шоком. І якщо з політичною активізацією, активізацією суспільства з погляду прояву солідарності у прийомі українських біженців, доставці гуманітарної допомоги тощо на континенті впорались, то з точки зору військової промисловості все виявилось складніше.
«Я думаю, що галузь рухається, можливо, не так швидко, як ми сподівалися. Але в даний час уряди та приватний сектор знову виявляють рішучість і роблять сильний поштовх до збільшення виробництва. І ви знаєте, у нас ринкова економіка, тому зробити це не так просто, як за командної економіки. Як в Росії. Тож так, у цьому сенсі промисловість відреагувала не так швидко, як ми сподівалися», - зазначила вона.
Вона додала, що для збільшення військового виробництва підприємствам необхідно побачити довгострокову відданість уряду, але це «трохи як проблема з куркою та яйцями».
Нагадаємо, у березні 2023 року ЄС пообіцяв передати Україні мільйон артилерійських снарядів упродовж одного року.
Водночас згодом стало ясно, що ЄС не виконає план. Днями верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що до березня 2024 року Україна отримає 524 тисячі снарядів, що трохи більше половини запланованого.