Підтримати
Головнокомандувач Збройних сил Норвегії Ейрік Крістофферсен заявив, що Осло не може виключати можливість майбутнього вторгнення Росії на територію країни, пише The Guardian. За його словами, Москва може піти на такий крок, щоб захистити свої ядерні активи, розміщені на крайній півночі.
«Ми не виключаємо сценарію захоплення території Росією як частини її плану із захисту власних ядерних спроможностей — це, по суті, єдине, що у неї залишилося і що реально загрожує Сполученим Штатам», — заявив генерал Ейрік Крістофферсен, начальник оборони Норвегії.
Він визнав, що Росія не має щодо Норвегії таких самих загарбницьких цілей, як щодо України чи інших колишніх радянських територій. Водночас значна частина російського ядерного арсеналу розміщена на Кольському півострові — неподалік норвезького кордону. Йдеться про атомні підводні човни, наземні ракетні комплекси та авіацію, здатну нести ядерну зброю. У разі конфлікту Росії з НАТО в іншому регіоні ці сили матимуть вирішальне значення.
«Ми не знімаємо цей сценарій з порядку денного, адже для Росії це все ще варіант дій — аби гарантувати захист своїх ядерних спроможностей, спроможностей другого удару. Саме під такий сценарій на Крайній Півночі ми й плануємо», — пояснив він.
В інтерв’ю The Guardian Крістофферсен також різко розкритикував нещодавні заяви Дональда Трампа щодо Гренландії, а також «неприйнятні» твердження президента США про те, що союзники нібито не воювали на передовій в Афганістані, тоді як основний тягар боїв несли американські війська.
«У його словах не було жодного сенсу, і всі мої американські друзі з Афганістану це знають», — сказав 56-річний Крістофферсен, кадровий офіцер, який кілька разів проходив службу в Афганістані.
«Ми точно були на передовій. Ми виконували повний спектр завдань — від затримання лідерів талібів і навчання афганців до розвідки. Ми втратили десять норвежців. Я втратив там друзів. Тож для нас усіх ці заяви не мають жодного сенсу», — наголосив він.
«Водночас я подумав: це ж Президент Трамп. Я ніколи не бачив його в Афганістані. Він просто не знає, про що говорить. Президент не повинен робити таких заяв. Особисто мене це не надто зачепило, але я хвилювався за норвезьких ветеранів, за родини загиблих солдатів», — додав генерал.
Крістофферсен очолює оборону Норвегії з 2020 року і відповідає як за збройні сили, так і за розвідку. Цей період став часом глибоких змін: вторгнення Росії в Україну змусило Європу переосмислити безпекову архітектуру, а Швеція й Фінляндія приєдналися до НАТО разом із Норвегією. Країна також посилила прикордонні райони з Росією на півночі.
Він зазначив, що хоча Норвегія враховує ризик класичного вторгнення, нинішня тактика Росії є значно більш розпорошеною.
«Якщо ти готуєшся до найгіршого сценарію, це не заважає тобі одночасно протидіяти диверсіям та гібридним загрозам», — сказав він.
Водночас, за його словами, Норвегія і Росія зберігають певний рівень прямого контакту — зокрема щодо пошуково-рятувальних операцій у Баренцевому морі. Також регулярно відбуваються зустрічі представників військових обох країн на кордоні.
Крістофферсен рекомендував створити пряму військову «гарячу лінію» між столицями, щоб уникнути ескалації через непорозуміння. За його словами, дії Росії на Крайній Півночі загалом були менш агресивними, ніж у Балтійському морі.
«Поки що порушення нашого повітряного простору, які ми фіксували, були радше наслідком непорозумінь. Росія активно застосовує глушіння GPS, і ми вважаємо, що це впливає й на їхні власні літаки», — пояснив він.
«Вони цього прямо не визнають, але ми бачимо: коли трапляється порушення повітряного простору, зазвичай це пов’язано з браком досвіду у пілотів. Коли ми спілкуємося з росіянами, вони реагують досить професійно й передбачувано», — додав генерал.
Щодо норвезької території Шпіцберген, де розташоване російське поселення і яка відповідно до договору 1920 року не може бути мілітаризованою, Крістофферсен заявив, що Росія «дотримується договору», а Норвегія не має планів із мілітаризації архіпелагу.
Москва звинувачує Осло у прихованій мілітаризації Шпіцбергена, однак Крістофферсен назвав це пропагандистською тезою, у яку в самій Росії насправді не вірять.
Коментуючи твердження Дональда Трампа про нібито військові плани Китаю і Росії щодо Гренландії, Крістофферсен назвав ці заяви «дуже дивними».
«Ми маємо дуже чітке уявлення про ситуацію в Арктиці завдяки нашій розвідці, і не бачимо нічого подібного в Гренландії. Ми бачимо активність російських підводних човнів і їхні підводні програми в традиційних районах Арктики, але це не про Гренландію — це про вихід в Атлантику», — сказав він.
Його коментарі пролунали на тлі заяв президента Франції Емманюеля Макрона, який в інтерв’ю європейським виданням заявив, що Європа перебуває у «гренландському моменті», і закликав країни чинити опір Трампу.
Макрон наголосив, що у випадку «відвертої агресії» Європа не повинна ані поступатися, ані намагатися домовитися будь-якою ціною.
«Ми вже пробували цю стратегію місяцями — і вона не працює. Ба більше, стратегічно вона лише посилює нашу залежність», — сказав він.
За словами Макрона, загроза навколо Гренландії ще далеко не зникла.
«Є погрози й залякування, а потім раптом Вашингтон відступає — і ми думаємо, що все скінчилося. Але не вірте в це ні на секунду», — застеріг він.
На запитання, чи мали б Данія та її союзники шанс відбити можливу військову спробу США захопити Гренландію, якщо Трамп пішов би на це, Крістофферсен відповів: «Цього не станеться, тож це гіпотетичне питання».
Втім, він додав застереження для Трампа і американських військових:
«Якщо Росія чомусь і навчається з війни в Україні, то це тому, що окупувати країну — ніколи не є хорошою ідеєю. Якщо люди цього не хочуть, це коштуватиме величезних грошей і зусиль, і зрештою ти програєш. Захопити територію спочатку часто дуже легко, але утримувати окупацію — надзвичайно складно. І, думаю, всі експансіоністські держави з цим уже стикалися».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google