Підтримати
В той час як у Східній Європі українці опинились в окопах, в Західній борються з усвідомленням того, що війна більше не є теорією. Проте, заховавшись у серці континенту, швейцарці хвилюються за найвищі ідеали. The New York Times аналізує виклики для статусу нейтралітету на континенті, яким протягом століть виділялась Швейцарія (країна не брала участі у війнах з часу підписання Паризького договору 1815 року, що свого часу відновив владу Бурбонів).
Чи можливий нейтралітет в еру війни для Європи?
У парламентських залах із вітражів і полірованого дерева, депутати країни провадять дебати навколо хваленої спадщини нейтралітету країни — і що взагалі означає нейтралітет у нову еру війни для Європи.
Виявляється, Швейцарія має збройову промисловість, яка виробляє вкрай необхідні боєприпаси для деяких видів зброї, яку європейці постачають в Україну, а також деякі з обіцяних ними основних бойових танків Leopard 2.
Але вона також має суворі правила щодо того, куди ця зброя може відправлятися, а саме закон, який зараз є предметом гарячих дебатів, який забороняє будь-якій країні, яка купує швейцарську зброю, надсилати її стороні конфлікту, як-от Україні.
Війна випробовує толерантність швейцарців до того, щоб стояти осторонь і служити світовій еліті на рівних, ставлячи країну в скруту конкуруючих інтересів.
Місцеві виробники зброї кажуть, що їх нездатність експортувати зараз може унеможливити підтримку західних клієнтів. Європейські сусіди тягнуть швейцарців в один бік, а традиція нейтралітету – в інший.
«Нейтральна держава, яка експортує зброю.. ось що привело Швейцарію в цю ситуацію», — сказав Олівер Діггельманн, професор міжнародного права Цюріхського університету. «Вона хоче експортувати зброю, щоб вести бізнес. Встановити контроль над цією зброєю. Країна водночас хоче бути "хорошим хлопцем" (у дотриманні свого статусу нейтральної). Ось де наша країна зараз спотикається».
Швейцарії вдалося триматися нейтралітету протягом століть і з таким статусом вона пройшла через дві світові війни. Цю позицію підтримують 90 відсотків із 8,7 мільйона людей, які підтримують такий стан речей як національний ідеал. Будучи господарями Організації Об’єднаних Націй і Червоного Хреста в Женеві, швейцарці вважають себе світовими миротворцями та гуманітаріями.
Нейтралітет Швейцарії: ідеали чи бізнес
Але західні країни сьогодні сприймають коливання Швейцарії — як щодо експорту, так і щодо санкцій проти Росії, які, на думку західних дипломатів, Швейцарія недостатньо робить для виконання — доказом того, що мотивація країни — це не стільки про ідеали, скільки про бізнес.
Країна, чиї банки сумно відомі своєю секретністю і часто звинувачуються у відмиванні грошей для світового класу клептократів, досі залишається найбільшим у світі центром офшорних багатств. Це включає приблизно чверть світової загальної кількості, яка, безсумнівно, обслуговує багатьох російських олігархів, пов’язаних із Путіним.
Високопоставлений західний чиновник, який захотів залишитись анонімним, оскільки він вів переговори зі швейцарцями, сказав, що статус-кво залишив у західних дипломатів відчуття, що Швейцарія дотримується «нейтралітету економічної вигоди».
Місяці протистояння не привернули до сусідів альпійську націю.
«Усі знають, що це шкодить Швейцарії. Весь ЄС роздратований. Американці засмучені. Невдоволення надходить і від росіян. Ми всі знаємо, що це шкодить нам», – сказав Саша Зала, історик нейтралітету Швейцарії з Бернського університету. «Але це показує, наскільки глибоко ця віра в нейтралітет сягає в наших переконаннях».
На думку істориків, нейтралітет Швейцарії мав набагато більше спільного з веденням війни, ніж з її уникненням.
Від Середньовіччя до раннього Нового часу бідні альпійські кантони, які складають нинішню Швейцарію, орендували найманців у війнах по всій Європі. Багато хто виготовляв зброю, щоб йти з цими арміями; Швейцарська гвардія Ватикану є реліквією тієї епохи.
«Попередня ідея нейтралітету полягала в тому, що нейтралітет служив обом сторонам», - сказав пан Зала.
Нейтралітет Швейцарії почав офіційно оформлятися після наполеонівських війн, коли європейські держави погодилися, що можуть створити буфер між регіональними державами.
Він був додатково кодифікований у Гаазькій конвенції 1907 року — основі сучасного нейтралітету Швейцарії. Конвенція вимагала від нейтральних держав утримуватися від ведення війни та підтримувати рівновідстань між воюючими сторонами — наприклад, вони могли продавати зброю, але лише якщо вони робили це для всіх сторін конфлікту. Він також зобов’язує нейтральні країни гарантувати, що їхні території не будуть використовуватися воюючими силами.
Це призвело до того, що швейцарці називають «збройним нейтралітетом» — зобов’язанням не просто до нейтралітету, а й до збереження здатності його захищати. Зараз критики стверджують, що останнє знаходиться під загрозою.
Нейтралітет має бути "озброєним"
Прихильники швейцарської збройової промисловості погоджуються, що це не має великого економічного впливу на країну. Займаючи 14 000 людей, це становить менше 1 відсотка ВВП. Але вони кажуть, що це критично важливо для збройного нейтралітету.
«Збройний нейтралітет потребує солдатів, зброї, обладнання — і збройової промисловості. Наш нейтралітет має бути озброєним, інакше він марний», – сказав Вернер Зальцманн, член консервативної Швейцарської народної партії.
Збройна промисловість, експорт і боєприпаси для німецьких Gepard
Швейцарська оборонна промисловість залежить від експорту, сказав він, і не могла б вижити без нього.
Швейцарія відіграє вирішальну роль для Німеччини, яка є одним із важливих постачальників зброї для України. Швейцарська компанія Oerlikon-Bührle є фактично єдиним виробником боєприпасів для самохідної зенітної установки Gepard, десятки яких Берлін відправив в Україну. Швейцарія досі блокувала спроби Німеччини закупити свіжі боєприпаси.
Європейці та великі гравці оборонної промисловості дедалі обережніше ставляться до виробництва зброї чи критичних частин у Швейцарії. Rheinmetall, німецький виробник зброї, який володіє швейцарською компанією, планує відкрити фабрику для виробництва у Німеччині.
«Протягом наступних двох-трьох років ми все ще будемо виробляти через старі контракти, які ми повинні виконати», — сказав Матіас Золлер, речник збройової промисловості торгової групи Swissmem. «Але ми не отримуємо жодних замовлень. Експортний ринок просто загине».
Західні країни визнають, що швейцарські внески були б переважно символічними. Але вони стверджують, що хоча Швейцарія десятиліттями отримувала вигоду від ефективного захисту НАТО в оточенні держав-членів, зараз вона не виявила бажання допомогти цим державам.
Швейцарський нейтралітет, стверджував пан Буркарт з Вільних демократів, працює, лише якщо він гнучкий і якщо решта світу вірить у нього. Швейцарці погодилися з нацистами під час Другої світової війни та з американцями, скоротивши торгівлю з Радянським Союзом під час холодної війни.
Історія Швейцарії, стверджував історик пан Зала, є найкращим аргументом, чому нейтралітет ніколи не був таким чітким поняттям, як багато хто вважає.
« Сказати, що ти нейтральний, це все одно, що сказати, що ти хороший християнин», — сказав він )ймовірно, маючи на увазі, що між словом і ділом буває прірва - ред.). «Що це насправді означає? Що таке хороший християнин? А що таке нейтралітет?»
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google