Підтримати
Коли чоловік почув, як Олександра Іванюк розмовляє українською мовою з подругою в переповненому трамваї у Варшаві, він почав лаятися. Лисий чоловік у військовій камуфляжній формі викрикував образи польською мовою, не дивлячись жодній із жінок у вічі.
"Всі його чули, але мене найбільше вразило те, що ніхто не відреагував. Я зрозуміла, що не маю сміливості сама звернутися до нього, бо відчувала, що це може призвести до фізичного насильства", — згадує 39-річна Іванюк, науковиця, яка живе в польській столиці вже 15 років.
На тлі зростання антиміграційних настроїв у Європі така атака могла б статися будь-де. Але цей випадок показує зміну в країні, чия економіка зростала завдяки українській робочій силі і яка є головним каналом постачання західної допомоги уряду України, зазначає Максим Едвардс, журналіст в Bloomberg.
Ця сцена була б немислимою в перші місяці після повномасштабного вторгнення Путіна в Україну, коли мільйони українців втекли в пошуках безпеки до сусідньої країни, яка в основному прийняла їх з відкритими обіймами. Тепер же "тріщини" в цій солідарності стають дедалі помітнішими, а опір підтримці України виходить на перший план у боротьбі за владу в польській політиці.
Через місяць після повномасштабного вторгнення опитування, проведене варшавською соціологічною службою CBOS, показало, що 94% поляків готові прийняти українських біженців. Опитування CBOS, проведене минулого місяця, показало, що підтримка становить 48%, при цьому половина поляків вважає, що державні пільги, надані українським біженцям, є надто щедрими.
Президент Польщі Кароль Навроцький, який на початку цього року здобув сенсаційну перемогу на виборах, обігравши кандидата прем'єр-міністра Дональда Туска на посаду глави держави, висловив скептицизм щодо прагнень України до членства в НАТО та Європейському Союзі.
Він та його союзники з опозиційної партії "Право і справедливість" звинуватили українських біженців у тому, що вони нібито отримують соціальну допомогу поза чергою. У серпні Навроцький наклав вето на законопроєкт про розширення підтримки для них.
"Великим питанням залишається, як Навроцький поєднає інтереси національної безпеки Польщі з дедалі антиукраїнськими настроями серед правого електорату", — зазначив Пьотр Бурас, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин у Варшаві.
Едвардс додає, що Варшава в основному була гостинним місцем для українців. Міграція до Польщі набрала обертів у 2015 році, коли Україна опинилася в економічній кризі, і все більше приїжджих влаштовувалися на тимчасові роботи на заводах, у будівельній галузі або у сфері послуг. Потім вторгнення Путіна спровокувало нову хвилю міграції, і, згідно з даними Європейської комісії, близько мільйона українців досі перебувають під тимчасовим захистом у Польщі.
Економісти наголошують на важливому внеску українських мігрантів. У березні Польський банк розвитку оцінив, що українські працівники, включно з тими, хто приїхав ще до 2022 року, забезпечують до 2,4% валового внутрішнього продукту Польщі, який нещодавно перевищив 1 трильйон доларів.
Звіт за 2024 рік показав, що 78% українців, переміщених до Польщі, були працевлаштовані — це найвищий показник серед усіх країн Організації економічного співробітництва та розвитку.
"Завдяки українським мігрантам ми змогли заповнити нестачу робочої сили на тлі значного демографічного спаду", — зазначив Ян Бжозовський, економіст Інституту європейських досліджень Ягеллонського університету в Кракові.
Він застеріг, що Польща не повинна сприймати українців як належне.
"Вони не обов'язково змушені залишатися в Польщі, тому можуть переїхати до Німеччини, Франції або інших країн ЄС. Негативне ставлення до них відіграватиме певну роль", — додав він.
Статистика щодо злочинів на ґрунті ненависті та дискримінації є складною, оскільки багато жертв не повідомляють про інциденти, а коли повідомляють, то не завжди вказують національність або етнічну приналежність.
Поліція повідомила, що у 2024 році в Польщі було зафіксовано 651 випадок, спрямований проти громадян України, а за перші дев’ять місяців цього року — 477.
Комісар з прав людини, зі свого боку, зауважив "зростання кількості актів дискримінації та висловлювань ненависті, спрямованих проти громадян України, які проживають у Польщі", йдеться у заяві польського омбудсмена.
Асоціація "Ніколи більше", неурядова організація з Варшави, яка збирає дані про расизм і ксенофобію, заявила, що кількість фізичних нападів на українців також зросла в період з 2024 по 2025 рік.
Дослідниця міграції та аналітикиня Олена Бабакова зазначила, що образ "невдячного українця" займає центральне місце в антиукраїнських наративах. За її словами, коли поляки зустріли українців, які не погоджувалися на будь-яку роботу та могли скласти їм конкуренцію, це порушило негласний соціальний договір.
Бабакова, українка, яка живе в Польщі вже 17 років, особисто стала свідком такого невдоволення. Вона пригадує випадок на дитячому майданчику у Варшаві, який свідчить про те, що для деяких поляків українці ніколи не зможуть стати "своїми".
Польська прикордонна служба зареєструвала понад 98 500 в'їздів молодих українських чоловіків віком від 18 до 22 років за два місяці після того, як президент України Володимир Зеленський пом'якшив правила виїзду.
Українські та польські політики покладають відповідальність за зростання ворожості на Москву. Згідно з дослідженням Інституту стратегічного діалогу, проведеним у травні, проросійські діячі підживлювали антиукраїнські настрої під час президентських виборів у Польщі, зокрема, поширюючи неправдиві звинувачення, що біженці нібито готують теракти.
Існує також історичне підґрунтя. Війна Росії змусила Київ і Варшаву тимчасово відкласти суперечки, зокрема щодо Волинської трагедії, під час якої українські націоналісти вбивали етнічних поляків у роки Другої світової війни. Цього року обидві сторони погодилися дозволити ексгумації.
Однак ця трагедія, яку Польща вважає геноцидом, знову опинилася в центрі уваги: під час меморіального заходу в липні політики застерегли, що вона є родючим ґрунтом для російських спроб підірвати єдність між Польщею та Україною.
У серпні на реп-концерті на Національному стадіоні у Варшаві між фанатами та охоронцями спалахнули сутички, а на відеозаписі видно, як один із відвідувачів концерту демонструє прапор, пов'язаний з українськими націоналістами часів Другої світової війни. На тлі громадського обурення цим символом прем'єр-міністр Туск оголосив про висилку 63 осіб, серед яких 57 українців.
За словами Бураса, польська готовність допомагати має свої підйоми та спади — і, можливо, спади переважають. Він зазначив, що початкова хвиля підтримки після 2022 року вже "вичерпалася", нагадуючи, що польський ентузіазм щодо України після Революції Гідності 2014 року зазнав тієї ж долі.
Нагадаємо, з Варшави надходять нові сигнали охолодження у відносинах з Україною. Керівник президентського Бюро міжнародної політики заявив, що Варшава очікує від Києва більшої взаємності. Польща, підкреслив він, останні роки демонструвала величезну підтримку Україні, однак тепер прагне реалістичнішої моделі співпраці.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google