Як Європа вирішила проблему російського газу — FT

Вільгельмсгафен здавна був стратегічно важливим портом Німеччини — у XIV столітті там базувалися пірати, потім він став великою торговельною і військово-морською базою. Однак 2022 року це місто на узбережжі Північного моря знайшло нову роль. Воно стало місцем розташування першого в Німеччині плавучого газового терміналу — життєво важливої артерії для поставок газу, що забезпечує вироблення електроенергії як усередині країни, так і в усій Європі в момент, коли континент був небезпечно близький до її вичерпання, повідомляє Financial Times.

Вільгельмсхафен став першим плавучим регазифікаційним сховищем, яке було введено в експлуатацію під час кризи, але багато інших перебувають у процесі будівництва. Відтоді як у 2021 році Росія почала скорочувати постачання газу до Європи трубопроводами, щонайменше 17 терміналів скрапленого природного газу були заплановані або перебувають у стадії будівництва.

Інфраструктуру терміналу було побудовано всього за 10 місяців. Він отримує природний газ, охолоджений до рідкого стану, регазифікує його і потім спрямовує в розгалужену мережу газопроводів материкової Європи. Повна партія газу здатна забезпечити енергією 90 тисяч будинків протягом року. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європа стурбована можливим припиненням транзиту російського газу Україною — Bloomberg

Судно, що належить норвезькій компанії Höegh LNG, отримало назву Esperanza, що в перекладі з іспанської означає "надія". Згідно з даними німецького енергетичного гіганта Uniper, який керує терміналом, 2023 року Esperanza забезпечила близько 6% загального споживання газу в Німеччині, і цього року її потужності будуть задіяні повністю.

СПГ, отриманий плавучими регазифікаційними установками, допоміг замінити всі, крім 10%, поставок газу, які раніше надходили до ЄС з Росії трубопроводами, що сприяло зниженню цін на газ з рекордно високого рівня понад 300 євро за мегават-годину в серпні 2022 року до майже докризового рівня близько 30 євро за мегават-годину сьогодні.

Колишній державний секретар Норвегії з енергетики, а нині старший радник консалтингової компанії Eurasia Group Амунда Віка каже, що так швидко досягти стану відносної стабільності Європі допомогла "абсолютно приголомшлива удача". По-перше, це була погода. Зимові температури в ЄС у 2022-23 роках були на 5% вищими, ніж у середньому за 10 років, а у 2023-24 роках — на 9%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Наглядовий орган ЄС з енергетики попереджає, що блоку, як і раніше, потрібен російський СПГ — FT

Тепла температура означає, що запаси газу можуть бути збільшені. У квітні підземні сховища ЄС були заповнені більш ніж на 60%, і аналітики очікують, що цього року 90% запасів газу буде в наявності задовго до настання зими.

По-друге, уповільнення економічної активності в Китаї — зокрема через закриття магазинів у зв'язку з пандемією — призвело до того, що 2022 року споживання природного газу скоротилося вперше за останні три десятиліття. Імпорт СПГ у країну скоротився на 20% порівняно з 2021 роком.

Щоб впоратися з очікуваним дефіцитом енергоресурсів, ЄС прискорив впровадження відновлюваних джерел енергії. Згідно з даними аналітичного центру Ember, 2023 року вітрова та сонячна генерація виробляла 27% електроенергії в ЄС. Це дозволило ЄС заощадити близько 15-17 млрд куб. м газу, вважає Ember.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Німеччина підтримала ідею заборони на поставки до країн ЄС російського СПГ 

Але ЄС досяг цієї точки відносного комфорту не без значних втрат. Рекордно високі ціни під час енергетичної кризи призвели до постійного зниження попиту в промисловому секторі, внаслідок чого багато енергоємних підприємств і заводів вийшли з ладу. Німеччина постраждала особливо сильно з огляду на її колишню залежність від російського газу та політику уряду щодо закриття атомних станцій після ядерної катастрофи на Фукусімі в Японії.

Нові об'єкти інфраструктури, як-от термінал у Вільгельмсгафені, що розпочав роботу в грудні 2022 року, дали змогу Євросоюзу стати значним імпортером СПГ. У 2021 році через порт проходило близько 20% від загального обсягу імпорту природного газу в ЄС, у 2023 році вже 42%.

Майже половина поставок торік припала на США, які після сланцевого буму стали найбільшим у світі експортером СПГ, а також на Катар, третього за величиною експортера. Але, за іронією долі, імпорт російського СПГ в ЄС також зріс за цей період.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Західні країни сприяють майже всьому морському експорту російського СПГ — The Times

Наразі члени ЄС обговорюють з Європейською комісією питання, чи може російський СПГ потрапити під санкції і яким чином. Політики сподіваються, що ухвалені в ЄС закони, включно з реформою ринку електроенергії, покликаною зменшити стрибки цін і регулювати постачання водню та газу, дадуть змогу блоку протриматися доти, доки США і Катар не зможуть постачати на ринок великі обсяги СПГ з 2026 року.

Нагадаємо, що раніше газета Financial Times зазначала, що російський газ ніколи не був дешевим для Європи. Росія ніколи не продавала свій газ за собівартістю — так само, як продається за собівартістю близькосхідна нафта. Вона продавала свій газ конкурентоспроможним, але не дешево.