Як Єврокомісія хоче перетворити ЄС на військову економіку – Spiegel

5 лютого комісар ЄС із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон разом із главою зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепом Боррелем представлять довгоочікувану стратегію оборонної промисловості ЄС.

Згідно з конфіденційним проектом документа, який став доступним німецькому виданню Der Spiegel, Єврокомісія хоче:

• різко збільшити виробництво озброєнь,
• заохочувати держави-члени купувати набагато більше компаній ЄС, ніж за межами ЄС,
• краще захищати європейську промисловість від міжнародної конкуренції,
• перетворитися на свого роду хаб, який вивчає і координує потребу в озброєнні та військовій техніці і, при необхідності, бореться з дефіцитом за допомогою далекосяжних ринкових інтервенцій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Євросоюз шукає «оборонного боса» – Politico

Пакет пропозицій складається з двох частин: «Європейської стратегії оборонної промисловості», в якій викладаються цілі та причини ініціативи, та «Європейської програми оборонної промисловості» – власне законодавчої пропозиції, «програми переходу до військової економіки».

Згідно з проектом, з початку нападу Росії на Україну країни ЄС закупили 78% своєї військової техніки за межами ЄС, а 63% – у США. З 2017 до 2023 року оборонний ринок ЄС зріс на 64%, але торгівля між державами ЄС становить лише нікчемні 15% цього ринку.

На думку Комісії, це має радикально змінитись. Вже до 2030 року країни ЄС мають отримувати половину своєї військової техніки з внутрішнього ринку ЄС, а до 2035 року вона має становити 60%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Боррель: ЄС має право купувати боєприпаси для України за межами Євросоюзу

Останнім часом країни ЄС спільно здійснювали лише 18% своїх закупівель. Навіть це могло бути перебільшенням. У вересні 2022 року тодішній федеральний міністр оборони Крістін Ламбрехт (СДПН) оцінила частку спільних закупівель лише у 8% – хоча держави ЄС уже домовилися про частку 35% у 2007 році.

Єврокомісія хоче не лише досягти цієї позначки, а й швидко її перевищити – спільні закупівлі незабаром мають зрости до 40%, досягти 50% у 2030 році та 60% у 2035 році. Комісія також хоче забезпечити безпеку постачання важливої сировини – щоб, як приклад, у ЄС більше не закінчувався порох через проблеми з постачанням бавовни.

Очікується, що окрім ЄС від програми також виграє Україна. Коли справа доходить до заходів щодо зміцнення військової промисловості, Україну слід «розглядати як державу-член», йдеться у проекті. Відповідно, компанії, що базуються в країні, слід вважати компаніями, що базуються в ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Євросоюз потроїв виробництво снарядів, але цього все ще недостатньо — Каллас

Єврокомісія відводить собі центральну роль у своїй стратегії оборонної промисловості. Вона хоче здійснювати загальний нагляд за оборонною промисловістю в державах-членах шляхом проведення картування ланцюжків постачання оборонної продукції в цих державах. Вона хоче запитувати типи та технічні дані продуктів, а також їх позиції у національних ланцюжках поставок та виробничих потужностях, а також проводити регулярний моніторинг. Мета – «проаналізувати виробничі потужності в ЄС, вплив на постачання важливої військової техніки та запасів практично у реальному часі».

Уникнення нестачі важливої військової техніки «виправдовує пропорційне втручання у фундаментальні права», йдеться у проекті, «наприклад, у свободу підприємництва та права власності». Іншими словами: у разі потреби компанії ЄС повинні мати можливість бути змушені змінити своє виробництво. У цих обставинах, схоже, не виключено навіть конфіскацію військової техніки, припускає Spiegel.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Яка нова стратегія може врятувати Україну – WSJ

Нагадаємо, раніше в Єврокомісії озвучили ідею запровадження посади комісара, який відповідатиме за оборону.

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, глобальні витрати на оборону минулого року становили рекордні 2,2 трильйони доларів, а в Європі вони зросли до 388 мільярдів доларів – рівня, небаченого з часів холодної війни. Ці нові замовлення змінили статки європейських оборонних підрядників: сукупний портфель замовлень семи найбільших компаній регіону, серед яких BAE Systems, Leonardo та Saab, виріс майже до рекордного рівня – понад 300 мільярдів доларів.