Франція та Німеччина не можуть дійти згоди щодо програми "переозброєння" ЄС — FT

Пропоноване вливання 150 мільярдів євро в оборонну промисловість ЄС стало новою гарячою точкою в давній суперечці між Францією й Німеччиною щодо програми "переозброєння" континенту й того, чи повинна вона охоплювати країни, які не входять до Європейського Союзу, повідомляє FT.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Президентка Єврокомісії перед поїздкою до Лондона заявила про підтримку України

Минулого тижня Єврокомісія запропонувала зібрати 150 мільярдів євро, які будуть позичені столицям ЄС для збільшення оборонного виробництва. Хоча широка ідея отримала одностайну політичну підтримку, деталі все ще опрацьовуються, зокрема, триває активне лобіювання питання про те, чи можуть ці кошти бути витрачені на озброєння, вироблене за межами ЄС.

Під час саміту європейських лідерів у четвер, 6 березня, кілька глав держав, у тому числі канцлер Німеччини Олаф Шольц, заявили, що ініціатива має бути відкритою для партнерів-однодумців, які не є членами ЄС. 

“Для нас дуже важливо, щоб проєкти, які можуть бути підтримані в межах цієї ініціативи, були відкриті для країн, які не є членами Європейського Союзу, але тісно співпрацюють із ним, таких як Велика Британія, Норвегія, Швейцарія або Туреччина”, - сказав Шольц.

Однак президент Франції Еммануель Макрон, який давно підтримує посилення європейської автономії та стимулювання внутрішнього промислового виробництва, заявив, що “витрати не повинні йти на нові готові комплекти, які знову будуть неєвропейськими”.

Щодо прогалин у критично важливих для Європи можливостях - включаючи протиповітряну оборону, удари на великі відстані й розвідку тощо — “метод полягає в тому, щоб визначити найкращих бізнесменів і підприємства, які є у нас”, додав він.

Макрон також сказав, що кожній країні-члену ЄС буде запропоновано “переглянути замовлення, щоб зрозуміти, чи можуть європейські замовлення бути пріоритетними”.

Брюссельські дипломати занепокоєні, що ініціатива вартістю 150 млрд євро буде зірвана через той самий аргумент, який вже більше року затримує укладення угоди про Європейську програму оборонної промисловості — фонд із бюджетом 1,5 млрд євро з грантами на оборону. Зусилля з реалізації ініціативи зупинилися цієї зими після того, як Париж почав вимагати обмежити частку коштів, яка може бути витрачена на компоненти з-поза меж ЄС, і заборонити продукцію із захистом інтелектуальної власності з третіх країн.

Високопосадовців Єврокомісії, яким доручено підготувати детальну пропозицію протягом наступних десяти днів, закликали тісно співпрацювати з Парижем, Берліном та іншими столицями ЄС, аби переконатися, що ініціатива не буде заблокована, коли її винесуть на затвердження.

“Над цим потрібно ще багато працювати. Тиждень тому його (проєкту - ред.) ще не існувало, а зараз він має бути готовий менш ніж за два тижні. Доведеться шукати компроміси”, - сказав один із чиновників ЄС.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що кредити, які будуть спрямовані на сім ключових напрямків, включаючи протиповітряну і протиракетну оборону, артилерію і безпілотники, “допоможуть країнам-членам об'єднати попит і купувати разом”, а також забезпечити “негайне надання військового обладнання для України”.

На уряд Польщі, який наразі головує в ЄС на ротаційній основі, і якому доручено головувати на міністерських зустрічах Союзу, чинитиметься тиск з метою якнайшвидшого укладення угоди. Ініціатива може бути схвалена більшістю з 27 країн ЄС, але участь Франції вважається важливою.

“Ми перебуваємо на етапі, коли це потрібно вирішити заради швидкості, а не досконалості. Але якщо було складно проштовхнути 1,5 млрд євро через заперечення Франції, то як ми повинні зробити це зі 150 млрд євро?”, - сказав дипломат ЄС, який брав участь у переговорах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Наступного тижня міністри оборони країн Європи обговорять у Парижі підтримку України — ЗМІ

Стурбована погрозами президента США Дональда Трампа покласти край американському захисту континенту, Європа пообіцяла різко збільшити витрати на оборону й наростити внутрішній потенціал, який занепав з часів холодної війни.

Здається, американський президент відмовляється від почесної ролі лідера вільного світу. Відносини з головними союзниками Америки істотно охолонули та зіпсувалися, зокрема, намітився розкол між США та Європою. Підсумки перших кроків Трампа на міжнародній арені в статті “Здогадайтесь, про кого це: батіг — для друзів, пряники — для ворогів” аналізував Петро Герасименко.