Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що запропонує створити новий форум з питань безпеки для лідерів ЄС та країн-однодумців у відповідь на ескалацію російських гібридних атак та погіршення трансатлантичних відносин, повідомляє Politico.
Це є частиною ширшого переосмислення політики безпеки, що передбачає рішучішу реакцію на гібридну кампанію Росії та посилення розбудови оборонних можливостей Європи, хоча й у співпраці з НАТО.
“Ми вже давно обговорюємо формат зустрічей лідерів, присвячений безпеці нашого континенту, за участю таких партнерів, як Україна, Велика Британія, Норвегія, Канада й інші. Зараз це є ще більш нагальним, з огляду на характер і масштаб наявних ризиків. Саме тому ми представимо наші пропозиції щодо створення Європейської ради безпеки”, — сказала фон дер Ляєн у середу, 16 вересня, під час виступу в Європарламенті зі щорічною промовою “Про становище ЄС”.
Глава Єврокомісії також заявила, що запропонує протокол надзвичайних заходів безпеки ЄС, розроблений за зразком процедури термінових консультацій згідно зі статтею 4 НАТО, для реагування на гібридні атаки, які не досягають рівня збройної агресії, але все ж становлять загрозу національній безпеці.
“Європі потрібен власний план дій у боротьбі з гібридними загрозами. У разі запуску цієї процедури однією державою-членом усі держави-члени збиратимуться для координації європейської відповіді — з метою запобігання подальшій ескалації та пом’якшення наслідків”, — зазначила вона.
Фон дер Ляєн запропонувала нову схему розбудови європейських стратегічних військових можливостей, таких як дозаправка в повітрі та протиповітряна оборона — сфери, в яких континент досі значною мірою покладається на американські технології.
“Я можу оголосити про створення нового Європейського інструменту стратегічних засобів — повністю узгодженого з НАТО. Ці системи є надзвичайно важливими, і нам потрібно більше таких систем. Тільки разом Європа має достатній масштаб, щоб це реалізувати”, — додала президентка ЄК.
Манфред Вебер, який очолює фракцію правоцентристської Європейської народної партії в Європарламенті, підтримав заклик і попередив про небезпеку, яку становить російський диктатор Владімір Путін.
“Загроза очевидна — Путін не зупиниться. Наша відповідь — єдність: спільні структури командування, європейські дрони, європейські супутники, настільки тісно пов’язані між собою, що ніхто ніколи не зможе розірвати цю співпрацю”, — сказав Вебер, виступаючи після промови фон дер Ляєн.
На його думку, такі спільні дії мають зменшити роздробленість європейських оборонних зусиль, яка призводить до марнотратства та дублювання.
Пропозиція глави ЄК підкреслює дедалі більші побоювання, що Європа не в змозі впоратися зі стрімким зростанням кількості порушень повітряного простору, кібератак та спроб диверсій на тлі напруженості, пов’язаної з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. При цьому НАТО побоюється посилювати свою реакцію через побоювання розпалити війну з Росією.
Трансатлантичний альянс також постраждав через зростання суперечностей між президентом США Дональдом Трампом та європейськими союзниками й Канадою. Трамп на початку цього року погрожував анексувати Гренландію. США переглядають свою військову присутність у Європі. Крім того, американський лідер погрожував суверенітету Канади, що посилило сумніви щодо відданості Вашингтона трансатлантичним зв'язкам.
Із 1980-х років пропонувалися різні варіанти створення Європейської ради безпеки, але жоден із них не набув широкої підтримки. Ця ідея знову з’явилася після розколу в ЄС через війну в Іраку 2003 року й отримала новий імпульс у 2017 році завдяки колишньому главі Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру та президенту Франції Еммануелю Макрону, але реалізація провалилася через небажання Великої Британії.
Цього року депутат Європарламенту від партії “Зелених” Сергій Лагодинський відродив офіційну пропозицію щодо створення Ради безпеки за зразком ООН, виступивши за укладення міжурядового договору, який об’єднав би Німеччину, Францію, Італію, Іспанію, Польщу та Велику Британію, а також передбачав би два місця, які на ротаційній основі займали б менші країни, для прискорення ухвалення рішень у кризових ситуаціях.
Столиці країн ЄС, однак, загалом скептично ставляться до передачі своїх повноважень у сфері оборони новим інституціям. Ця пропозиція також становить ризик конфлікту з НАТО: Альянс неодноразово застерігав Брюссель від дублювання його місії в галузі безпеки.
