Європейський Союз повинен поступово створити повноцінний розвідувальний орган, щоб краще протидіяти загрозам з боку іноземних суб'єктів і рішучіше реагувати на шпигунство в межах своїх кордонів. Про це йдеться в проєкті доповіді, підготовленій на вимогу глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, повідомляє Bloomberg.
За словами людей, знайомих з доповіддю, нова розвідувальна служба повинна буде збирати власні розвідувальні дані про загрози, які походять з-поза меж ЄС і спрямовані проти Союзу загалом. Мета — уникнути дублювання з національними розвідувальними агентствами й допомогти протидіяти шпигунству, спрямованому проти інституцій ЄС.
Цього року фон дер Ляєн доручила колишньому президенту Фінляндії Саулі Нійністе надати рекомендації щодо того, як підвищити готовність ЄС до різноманітних можливих криз. Очікується, що Нійністе оприлюднить висновки вже наступного тижня, і звіт усе ще може бути змінений.
У ЄС немає належної розвідувальної служби, офіційні особи Союзу аналізують загальнодоступні джерела й інформацію, отриману від країн-членів. Це обмежує здатність інституцій ЄС виявляти потенційні загрози й реагувати на них, йдеться у звіті.
Очікується, що Нійністе запропонує розширити мандат Розвідувально-ситуаційного центру ЄС, включивши до нього збір розвідувальної інформації, а також задіяти з цією метою дипломатичні делегації ЄС.
У звіті також міститься заклик до ЄС посилити захист від ворожих шпигунів шляхом узгодження правової бази щодо шпигунства й незаконної підпільної діяльності в державах-членах. Очікується, що буде запропоновано встановити обмеження для дипломатів з третіх країн, які подорожують в межах ЄС, якщо ті становлять загрозу з точки зору здійснення диверсій або шпигунської діяльності.
У звіті міститься заклик до активізації використання інструментів фінансування, вже наявних на національному та європейському рівнях. Очікується, що доповідь також запропонує європейський інвестиційний план підготовки, який об'єднає різні інструменти фінансування в межах єдиного інструменту, щоб дозволити виділяти частку бюджету ЄС на підготовку, безпеку й оборону. Держави-члени повинні будуть виділяти на ці цілі певний відсоток свого ВВП, йдеться у доповіді.
Пропозиція про створення нової розвідувальної служби ЄС, імовірно, викличе суперечки всередині Союзу з огляду на занепокоєння щодо централізації влади в Брюсселі, а також небажання національних служб безпеки ділитися секретною інформацією та джерелами з іншими країнами й інституціями ЄС.
У минулому високопосадовці й законодавці ЄС закликали до посилення обміну даними між країнами-членами, але значного прогресу в цьому питанні досягнуто не було.
Доповідь є частиною зусиль ЄС, спрямованих на підвищення готовності на тлі розширення набору ризиків, включаючи дії російського диктатора Владіміра Путіна проти східних членів Євросоюзу, потенційні наслідки конфліктів на Близькому Сході й занепокоєння щодо впевненого зростання впливу Китаю.
ЄС також став обережнішим щодо нових гібридних загроз, таких як хвилі мігрантів, яких Росія та Білорусь направляють до європейських кордонів з метою дестабілізації країн Євросоюзу.