Після переконливої перемоги Петера Мадяра над Віктором Орбаном на недільних угорських виборах з полегшенням зітхнули і у Брюсселі, і в Києві, пише Euractiv.
Проросійський прем'єр-міністр Угорщини відмовлявся підписувати пакет кредитів ЄС для України в розмірі 90 мільярдів євро, який лідери блоку, включаючи самого Орбана, раніше погодили у грудні.
На додачу, він відмовився підтримати 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії та відкрити переговори про вступ України до Євросоюзу. Під час передвиборчої кампанії Орбан також неодноразово намагався представити свого колишнього союзника Мадяра як «маріонетку» Києва та Брюсселя.
Виступаючи перед журналістами в понеділок, Мадяр припустив, хоча й не підтвердив прямо, що зніме вето Будапешта на кредит. Водночас він висловив здивування тим, що схема взагалі заблокована, враховуючи, що Угорщина отримала право не брати участі у фінансуванні — тобто не несе відповідальності за виплату відсотків або основної суми.
«Я цього не до кінця розумію», — сказав Мадяр. «Я обговорю це з європейськими лідерами. Але особисто я погоджуюся, що Угорщина має скористатися правом неучасті».
Втім, чиновники та дипломати ЄС попереджають, що постійна критика з боку Орбана може ускладнити для Мадяра швидке схвалення кредиту. Орбан, зокрема, блокував його, посилаючись на звинувачення в тому, що Україна нібито затягує ремонт нафтопроводу «Дружба» — ключового маршруту постачання російської нафти до Угорщини через українську територію.
Крім того, під час передвиборчої кампанії Мадяр дотримувався помітно обережної позиції у питаннях зовнішньої політики, особливо щодо України.
«Я думаю, загалом нам варто бути обережними в очікуваннях щодо Мадяра», — сказав один із дипломатів ЄС. «Він не святий».
Водночас у Брюсселі загалом налаштовані оптимістично: чиновники вважають, що Мадяр, колишній депутат Європарламенту, партія якого входить до Європейської народної партії разом із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, зрештою зніме вето.
«Якщо подивитися на його заяви під час кампанії, видно, що він чітко орієнтується на європейський шлях», — заявила фон дер Ляєн, додавши, що його «виняткова» перемога стала «перемогою фундаментальних свобод».
Інший дипломат додав: «М’яч тепер повністю на боці Мадяра. Він каже, що хоче конструктивних відносин із ЄС? Найшвидший спосіб завоювати довіру — розблокувати цей кредит на €90 млрд. Тим більше, що це буквально нічого не коштує Угорщині».
Європейські перешкоди
Навіть якщо Мадяр зрештою зніме вето, на фактичне надання коштів знадобиться щонайменше кілька тижнів.
По-перше, потрібен час для формування нового уряду. Сам Мадяр заявив, що прагне зробити це до 5 травня.
По-друге, ще не завершені необхідні бюрократичні процедури.
План фінансування України, який визначає, як саме будуть використані кошти, представлений Єврокомісією раніше цього місяця, все ще має бути затверджений державами-членами ЄС.
Крім того, між Брюсселем і Києвом має бути погоджений меморандум про взаєморозуміння щодо коштів, які підуть безпосередньо до бюджету України.
Також має бути підготовлена кредитна угода, яка деталізує параметри програми.
Усі ці документи, а також фінальна перевірка виконання умов для виплати коштів, за словами чиновників, можуть бути завершені лише наприкінці квітня або на початку травня.
І навіть після цього новою перешкодою може стати Словаччина.
Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, чия країна також залежить від постачання нафти через «Дружбу», раніше заявляв, що Братислава «готова перехопити естафету від Угорщини», фактично пообіцявши заблокувати кредит, якщо поставки не будуть відновлені.
Втім, дипломати вважають, що Фіцо буде легше переконати, ніж Орбана.
«Це різні гравці», — сказав інший дипломат ЄС.
Обережний оптимізм
Додатковий оптимізм викликає заява президента України Володимира Зеленського, який раніше допускав, що ремонт нафтопроводу може взагалі не відбутися, але минулого тижня повідомив, що роботи будуть завершені «цієї весни».
Навіть якщо надання кредиту трохи затягнеться, чиновники ЄС — і, судячи з його дій, сам Зеленський — не вважають, що це завдасть значної шкоди українській економіці.
Аналітики зазначають, що у найгіршому випадку Україна може вдатися до емісії грошей або випуску військових облігацій для внутрішнього ринку, щоб зберегти фінансову стабільність.
Економіст Максим Самойлюк із Центру економічної стратегії в Києві вважає, що Україна зможе залишатися фінансово стабільною щонайменше до середини липня — значно довше, ніж раніше оцінювали багато експертів.
За його словами, цього можна досягти, використовуючи кошти, заплановані на кінець 2026 року, вже в першій половині року, а також завдяки достроковим дивідендам державних компаній.
«Втім, цей кредит усе одно є критично важливим у довгостроковій перспективі. Сподіваємося, що новини з Угорщини принесуть більш конструктивні відносини між Брюсселем і Будапештом», — зазначив він.
У Брюсселі багато хто розраховує саме на це.
