Підтримати
Першого червня в Україні планують підвищити ціни на електроенергію для населення. Стрибок буде чималим. Від нинішніх 1,68 до 2,88 грн за кВт·год. Розглядали й значно різкіші сценарії... Були пропозиції підвищити ціну в 2,5 разу, наприклад.
І варто розуміти, що з підвищенням зволікали, як могли, воно мало би відбутися ще в квітні, потім у травні й от — довідкладали до літа. Відкладали б і надалі, але в системі просто немає грошей. Розмір дірки через дотування цін уже на рівні 140 млрд грн (майже 4 млрд дол.), а покривати їх нема чим. Основним донором завжди був (та й залишається) «Енергоатом», який відпускав електроенергію за пільговими цінами. Але його можливості у війну різко зменшилися. 2021 року з 86 млрд кВт·год виробництва НАЕК майже половину (46%) давала захоплена зараз орками Запорізька АЕС. Рештою станцій нинішнього тарифу не потягнути. Повна собівартість (з урахуванням усіх витрат) у атомників уже підбирається до нинішньої ціни електроенергії для населення.
Це, звісно, не заважає керівництву НАЕК дрібно «крисятничати» (про дива торгівлі її електроенергією на біржі ZN.UA нещодавно писало), але це все дрібниці на тлі «тарифних» зобов'язів.
Ситуацію трохи пом'якшують гідроелектростанції «Укргідроенерго», але там у рази менші обсяги виробництва. І навіть новий рівень цін проблему вирішить лише частково, в кращому разі запобігши розростанню фінансової діри.
Населення зараз споживає на рік близько 32–33 млрд кВт·год (до повномасштабного вторгнення — 38,6 млрд). Тобто за рік за старою ціною це близько півсотні мільярдів гривень, за новою — 92 млрд.
Частина населення отримує пільги, — на покриття вартості електрики захищеним категоріям українців нині закладено 3,8 млрд грн. Після підвищення цін «допомога» збільшиться до 8 млрд грн. Загалом сумарно економія протягом перших дванадцяти місяців становитиме в кращому разі 34 млрд грн.
Раніше частину тарифів покривали за рахунок промисловості, але її споживання впало з півсотні мільярдів кіловат-годин до трьох десятків. Віджимати там практично нема чого.
Була ідея зробити розбивку ціни за обсягами споживання. Але від неї відмовилися. Хоча близько 1% населення споживає майже 7% електроенергії. Але половина з них (70 тисяч абонентів) – це люди на електроопаленні. Власники маєтків, як зазвичай, просто встановлять кілька лічильників. Не варта шкурка вичинки.
На виході — підвищувати рано чи пізно доведеться. І так, із гарантованою вкрай негативною реакцією «вдячного народу». Тому й зволікали, як тільки могли. У результаті пропустили найкращий час для зміни тарифів — одразу після зими, коли загальна платіжка по комуналці серйозно просідає.
Натомість дочекалися нової проблеми. Підвищені тарифи мають непогані шанси збігтися з початком віялових відключень електрики тому-таки населенню. Від чого за минулі місяці воно вже відвикнуло.
На жаль, із дивами на Землі складно, хіба що ЗСУ іноді вдається. Майже всю зиму ворог бив по енергосистемі. Було запущено понад 1200 ракет і дронів. Левову частку збили, або ж вони схибили, але сотні все ж таки дісталися цілей. Кількість пошкоджених підстанцій і енергоблоків обчислюється десятками. У те, що система вистоїть, не вірили ні в Москві, ні на Заході, ні в Києві. Але енергетики тоді зробили своє диво.
Працювали, звісно, всі, втім, база енергосистеми трималася на атомниках. Але блоки АЕС поступово підуть у ремонт, і якщо нині потужність АЕС — до 6,5 млн кВт, то на піку ремонтів вона може зменшитися майже наполовину. Дірку в трохи більше за три мільйони кіловат почасти закриють відновлювані джерела енергії.
У гідростанцій уже в середині травня повінь на річках (а отже, й виробництво) піде на спад. Щось можуть підхопити ТЕС, але там також проблеми з ремонтами та грошима. Кілька теплових блоків просто розбиті ракетами, до трьох десятків пошкоджені й потребують термінового ремонту. Це не рахуючи втрачених великих ТЕЦ (таких як Вуглегірська чи Запорізька).
І перспектива літніх віялових відключень є цілком реальною. Звучить це як ГОП — «графіки обмеження потужності». «ГОП-стопом» можуть накривати до кількох годин на добу. І говорити про це в Кабміні та Міненерго страшенно бояться. Нікому не хочеться бути чорним вісником, а раптом саме собою якось вирішиться. Але, на жаль, ні.
Ба більше, далі буде зима, для якої буде потрібне вугілля (з яким усе більш-менш норм) і газ, якого, відверто кажучи, не надто. Енергетикам його нарізали геть по-сирітськи.
«Нафтогаз» одночасно відклав підвищення цін для населення... і запланував, що зима 2023/24 буде теплою, як і минулорічна. Шанс є, було ж п'ять теплих років поспіль. Будь-яку іншу зиму ми проходитимемо складно. Торішня спроба отримати гроші на Заході була не дуже вдалою. Починали просити 6–8 млрд дол., у результаті сумарно отримали близько півмільярда.
Цьогоріч із газом поки хочемо обійтися самотужки. У Європі його теж буде обмаль.
Дещо згладити ситуацію може імпорт електроенергії. Саме цього тижня запустили нову лінію електропередачі (ЛЕП-400) від Хмельницької АЕС. Загалом узгоджено імпортні перетоки до 1050 МВт (технічно можливо й більше).
Проте є нюанс. У Центральній Європі електроенергія коштує на оптовому ринку вдвічі дорожче. Тож купувати її по 5–6 грн там і заводити сюди для продажу населенню по 2,9 грн — така собі перспектива. А ось для промисловості, як показала зима, варіант цілком нормальний. А якщо порівняти з ціною дизель-генератора… Нацбанк у січні виконував розрахунок на роботу бізнесу від автономних генераторів. Там узагалі цифри гуляли від 12–15 грн і вище.
З імпортом електроенергії піде й нова хвиля пропаганди. Взимку з кожної російської праски та із сайтів наших корисних ідіотів лунало, що «ви сидите без світла, бо всю енергію продали на Захід».
І певною мірою мети було досягнуто. Банкова внаслідок цього почала дуже нервово ставитися до таких звинувачень. З березня в системі був чималий профіцит електроенергії, але її експорту (який приніс би зовсім не зайві кошти) не було. А експорт, що розпочався в середині квітня, тривав лише п'ять днів. Тут уже далися взнаки й бажання наших сусідів отримати свою частку пиріжка, і організаційні нюанси в нас. Експорту досі не відновлено. І вже зрозуміло, що він буде можливий не більш як місяць.
А потім дивимося на «ГОП-стоп» і чекаємо на нову серію тужливих волань, що «бариги все продали на Захід, а ми сидимо в темряві». Варто все-таки заздалегідь готувати людей до проблем. Тактика «поки не ГОП — мовчимо» не надто правильна. Проблем попереду буде навалом, навіть не рахуючи практично неминучих осінньо-зимових ударів по енергосистемі, — треба вже якось вчитися комунікувати з населенням. А самому населенню слід наразі не продавати купленого узимку генератора. Може ще стати в пригоді.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google