Якщо ми не хочемо отримувати електрику за вимушеним графіком відключень, доведеться запроваджувати стимули для її заощадження, пояснюють Вадим Башта та Сергій Следзь у статті «Вартість кіловата: як вижити в умовах браку енергетичних потужностей» на сайті ZN.UA.
Ні, мова не про підвищення тарифів, про це і без нас подбають. Мова про диференціацію тарифів залежно від обсягів споживання. Що більше споживаєш, то дорожче й більше сплачуєш. Країна має достатній досвід у цьому питанні.
Може, комусь це не дуже сподобається, але сьогодні нам дійсно підходять переваги диференційованого тарифу. Адже:
- в умовах значної соціальної напруженості, зумовленої війною, таке тарифне навантаження буде соціально виправданим і зваженим;
- платитиме більше лише дуже заможна частина суспільства;
- не виникне передумов для збільшення і так значної заборгованості населення;
- дещо амортизується інфляційний тиск.
При цьому нижня цінова межа має поширюватися на електричну енергію для будинків, обладнаних опалювальними електроустановками, та негазифікованих будинків. Власникам багатозонних лічильників надається знижка на спожитий обсяг електроенергії залежно від часу доби. Тариф для багатодітних, дитячих будинків сімейного типу, деяких інших пільгових категорій мають бути встановлені за нижньою межею, незалежно від обсягу споживання.
Раніше ми писали про те, що Єврокомісія та уряди ЄС уже напрацювали низку можливостей для економії в періоди енергетичної кризи. При цьому рекомендовані норми обігріву та охолодження приміщень значно жорсткіші, ніж в Україні. В певних країнах Європи навіть передбачені штрафи за світлову рекламу магазинів з першої години ночі до шостої ранку до 1500 євро та за роботу кондиціонера в комерційних закладах при відчинених дверях — до 750 євро.