Підтримати
У першій частині статті ми шукали відповіді на це запитання від центральної та місцевої влади. А зараз дослідимо, що можуть зробити самі люди, щоб убезпечити себе від можливих зимових катаклізмів.
Що зробити у власному житлі?
До початку великого вторгнення атомна енергетика забезпечувала понад 50% усіх потреб електроенергії в Україні. Теплова та гідрогенерація потрібні були, щоб підтримувати баланс в енергосистемі лише в години пікових навантажень (ДТЕК узагалі гнав свій струм на експорт, де він у рази дорожчий!). Навіть із втратою потужностей Запорізької АЕС, із огляду на те, що 7 мільйонів українців зараз споживають європейську електрику, потужностей решти АЕС цілком достатньо, щоб забезпечити країну (і для чого влада лякає українців?). Літні віялові відключення пов’язані переважно з тим, що в цей час на АЕС відбуваються «ремонти», а точніше — заміна відпрацьованих ТВЕЛів на нові (заливають пальне в баки, фігурально кажучи).
Тому головне, що слід зробити українцям, — заспокоїтися. Якщо й чекати відключень узимку, то вони мають бути нетривалими — молитимемося Богові та ЗСУ. До відключень світла слід бути готовими технічно. Не згадуватимемо про запаси води та харчів на два-три дні — це про всяк випадок, адже система забезпечення населення продуктами виявила стійкість уже з перших днів російського вторгнення, тому — поговоримо про енергозабезпечення.
По-перше, про опалення. В приватних будинках люди від самого початку взяли відповідальність за це на себе, тому до змін кон’юнктури на ринку палива вони звикли пристосовуватися: з газу переходили на електрику, потім на твердопаливні котли або на сонячні панелі — це залежало від гаманця та уподобань господарів — або, врешті-решт, на звичайні груби на дровах. Щодо багатоквартирних будинків, ми раніше писали, що альтернативи централізованому опаленню в місті практично немає. Тож якщо у вас будинок, вищий за 7–8 поверхів, потурбуйтеся про те, щоб циркуляційні насоси системи централізованого опалення мали резервне джерело живлення (див. ч. 1 статті). В принципі, можна обійтися й без цього, оскільки будь-який будинок тримає температуру близько доби. Та це за умови, що відключення світла будуть прогнозованими, себто за визначеним графіком.
По-друге, про газопостачання для приготування їжі в разі, якщо у вас електроплита. Тут усе доволі просто — купляєте настільну газову плиту, невеликий балон і шланг мінімум на три метри та гадаєте, що все норм. Але це не зовсім так. За радянських часів інспектори газконтор обходили регулярно всі квартири й перевіряли стан конфорок (чистили їх) і витяжок: якщо згоряння газу неповне, нема притоку свіжого повітря, витяжна вентиляція слабка або її взагалі немає, ви труїтимете себе та своїх рідних. Окрім того, в сучасних плитах є запобіжник, що відсікає газ, якщо полум’я раптом згасне (супчик збіжить), а якщо у вашому «туристичному варіанті» запобіжника немає, ви дуже ризикуєте, тому слід забезпечити приток і відток повітря. Крім того, подумайте, як гаситимете полум’я, якщо загориться плита чи балон. Тут вам стане в пригоді вогнегасник.
По-третє, про захист електроприладів. Передусім слід убезпечити вашу квартиру чи будинок від стрибків напруги під час подачі світла. Якщо перегорить лампочка, це не проблема, а якщо мікрочіп, то це половина вартості приладу. Найпростіший і найдешевший спосіб — поставити на кожну одиницю техніки «розумну розетку» або мережевий фільтр, який відсікатиме подачу струму в разі критичного збільшення чи зменшення напруги, а за нормалізації — відновлюватиме. Однак такий прилад — «тугодум», час спрацьовування в нього відносно великий, тобто плати таки можуть погоріти, але, як кажуть професійні електрики, приблизно в половині випадків він рятує.
Другий, надійніший спосіб, — поставити реле напруги чи струму, яке швидше спрацьовує та яке можна виставити на заданих по мінімуму та максимуму параметрах, однак для цього треба приблизно визначити, яке навантаження по побутових приладах на нього лягатиме. Це доволі просто — скласти робочі потужності всіх приладів, які «висітимуть» на цьому реле, й подивитися, чи достатню потужність (добуток напруги та струму) воно витягне, — в разі перевищення вхідної потужності воно має спрацювати й відключити мережу. Якщо не хочете ламати собі голову, запросіть електрика з досвідом, він усе відрегулює. Майте лише на увазі, що на приладах, де є електродвигуни, — холодильниках, пральних машинах тощо — пускові токи великі й потребують збільшення потужності, що слід урахувати, обираючи реле.
Третій, найнадійніший (і найдорожчий) варіант — установлення стабілізатора напруги на всю квартиру чи будинок. Він вирівнюватиме всі коливання напруги в мережі, прибиратиме різні піки й подаватиме вам «кошерний» струм. Обираючи стабілізатор, звертайте увагу на час спрацьовування — він має бути не більшим за соті секунди, що менше, то краще.
Для другого й третього варіанту треба мати власний щиток у житлі, оскільки на сходовій клітині на загальному щиту зазначені прилади захисту не помістяться (та й їх можуть вкрасти). Це додаткові витрати, але й переваги — якщо ви їдете надовго з дому, зможете відключити всі зайві лінії, крім холодильника та морозилки, це убезпечить ваше житло.
Варіанти автономного електропостачання
Тут можна виділити три варіанти. Перший — мінімальний, для комп’ютера, роутера, телевізора та настільної лампи. Цього достатньо для школяра чи віддаленої роботи на комп’ютері. (Вважатимемо, що освітлення решти житла, кухні, туалету протягом кількох годин можуть забезпечити різні акумуляторні пристрої, вибір яких зараз величезний. До речі, батьки, поки нема Інтернету, можна скористатися моментом і відлучити дитину від смартфону та долучити до книжок). Для мінімального набору згаданих приладів вам достатньо забезпечити потужність не більш як 1–1,5 кВт. Для цього вам потрібні акумулятор і зарядний пристрій до нього, а головне — інвертор, прилад, який перетворює 12 вольт постійного струму акумулятора на 220 вольт змінного для ваших приладів.
Найдешевший такий набір — із автомобільним свинцевим кислотним акумулятором, але він, мабуть і найгірший, адже є джерелом хімічного забруднення. Та це ще не все. Насправді його призначення — великі пускові струми для запуску двигуна, а при малих струмах протягом тривалого часу він може розрядитися до 80% ємності, що його просто вбиває. Крім того, в нього обмежена кількість циклів запуску, а час заряджання великий, тому він може не встигнути «заправитися», поки є світло (звісно, є «швидкі» пристрої з великими струмами заряджання, але вони в рази дорожчі за звичайні). Отже, навіть потужні акумулятори для вантажівок не врятують, бо швидко виходять із ладу (фото 1).
Тому обирайте просунутіші акумулятори з іншим наповненням, приміром, літій-іонні — вони дорогі, але можна пошукати проміжні варіанти. Також не раджу брати дешеві інвертори, склепані в шанхайських гаражних кооперативах, вони швидко псуються — краще заплатити дорожче за «європейців» чи «українців», але воно того варте (фото 2).
Зараз на ринку є інвертори, які мають вбудований акумулятор. Це дещо спрощує технічну сторону експлуатації — поки нема світла, він подає струм, коли є — автоматично переключається на заряджання. Знов-таки, звертайте увагу на кількість циклів заряджання-розряджання.
Другий, побутовий варіант для квартири та будинку. Якщо вам потрібно забезпечити освітлення та роботу всієї побутової техніки — холодильника, пральної машини, пилосмоку, газового котла, тобто приладів, де є електродвигуни, — то слід брати не лише акумулятор відповідної ємності (щоб його із запасом вистачало на три-чотири години роботи), а й прискіпливо обирати інвертор — у паспорті має бути зазначено, що він видає «чисту синусоїду», а не «модифіковану» (фото 3). Останню двигуни «не люблять», і це для них (та й для вас) дуже ризиковано.
Третій варіант, максимальний — із генератором. Одразу зазначу, що для квартири в багатоквартирному будинку він не підходить. По-перше, це фактично двигун внутрішнього згоряння, який продукує не лише електрику, а й вихлопні гази та шум, тому сусідам, та й вам, не сподобається, якщо він стоятиме на балконі, — всі «побічні продукти» так чи так потраплять у дім. По-друге, навіть якщо до вашого будинку заходять три фази, слід брати виключно однофазний генератор і розподіляти цю фазу по ваших трьох. До нього слід докупати автоматику, що також дуже недешево, але не бігатимете ж ви вночі вмикати та вимикати його, коли щезне чи з’явиться світло.
Генератор належної потужності може витягнути все навантаження на будинок, але майте на увазі, що коштуватиме це в рази дорожче, ніж 4,32 грн за кВт•год.
Про коріння
Хоч би куди занесла доля наших дружин і дітей через війну, поки тут, в Україні, залишаються їхні чоловіки, батьки й діди, вони зберігають своє коріння. Тому наше завдання — втриматися на цій землі за всяку ціну. Це єдина надія на те, що рано чи пізно наші жінки, діти та онуки до нас повернуться…
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google