Китайські астронавти прибули на космічну станцію для заміни екіпажу, серед них – перша жінка-інженер

Троє астронавтів китайської космічної місії «Шеньчжоу-19», у тому числі перша жінка-космічний інженер, прибули на орбітальну станцію «Тяньгун», де в середу зустрілися з попереднім екіпажем «Шеньчжоу-18». Це знакова подія, оскільки розпочався новий раунд заміни екіпажу на станції, яка є символом амбітних космічних планів Китаю.

Про подію повідомляє агентство Сіньхуа.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай кидає виклик Starlink: перші інтернет-супутники вже в космосі

О 12:51 за пекінським часом екіпаж «Шеньчжоу-18» відкрив люк для новоприбулих астронавтів, а потім усі шестеро учасників зробили групове фото на честь їхньої зустрічі. Це вже п’ята подібна зустріч на орбіті, яка відзначає прогрес Китаю в космічній сфері, інформує Китайське агентство пілотованих космічних польотів (CMSA).

Протягом приблизно п’яти днів обидва екіпажі житимуть і працюватимуть разом на станції. Вони виконуватимуть низку завдань, включаючи передачу управління системами станції, обмін досвідом та проведення спільних експериментів. Така координація дозволяє забезпечити безперервне функціонування «Тяньгун» і плавну зміну екіпажу без ризику для безпеки та наукових програм.

Завершивши свою місію, екіпаж «Шеньчжоу-18» повернеться на Землю. Їхнє приземлення заплановано на 4 листопада на посадковому майданчику Дунфен, що розташований на півночі Китаю. Це повернення стане завершенням чергового етапу китайської космічної програми, яка ставить перед собою амбітну мету розвитку довготривалих пілотованих польотів.

Станція «Тяньгун» продовжує грати ключову роль у космічних дослідженнях Китаю, зокрема у проведенні наукових досліджень у невагомості. Наразі «Тяньгун» є одним із небагатьох постійних об’єктів на орбіті, що дозволяє Китаю вносити значний вклад у міжнародні космічні дослідження.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Британія побудує радарну станцію для відстеження дій Росії та Китаю у космосі

Нагадаємо, на початку 2024 року космічний апарат Einstein Probe (Зонд Ейнштейна) Китайської академії наук (CAS) вирушив у космос на китайській ракеті Long March 2C.

У розробці зонда Китайській академії наук допомагали німецький Інститут позаземної фізики Макса Планка та Європейське космічне агентство (ЄКА).  За даними ЄКА, виявлення ознак рентгенівських сплесків може допомогти вченим краще зрозуміти фундаментальні процеси високоенергетичних процесів у космосі, таких як вибухи наднових зірок, зіткнення нейтронних зірок та роботу чорних дір.

Einstein Probe оснащений двома телескопами: Wide-field X-ray Telescope (WXT) та the Follow-up X-ray Telescope (FXT).