Китай може використати контроль над постачанням рідкоземів проти Трампа — NYT

У той час як президент США Дональд Трамп готується до зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном на саміті в Пекіні цього тижня, одна з найгостріших проблем, що стоїть перед Сполученими Штатами, Європейським Союзом та Японією, полягає в обмеженнях Китаю на експорт рідкісноземельних металів та магнітів, пише NYT.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Іран зберіг значний ракетний потенціал: оцінки розвідки США суперечать заявам Трампа — NYT

Виробники комерційних літаків, електроніки, автомобілів, обладнання для виробництва напівпровідників та військової техніки стикаються з гострою нестачею рідкоземів, багато з яких видобуваються майже виключно в Китаї. Ціни на деякі з цих металів значно зросли відтоді, як Пекін обмежив експорт на початку квітня минулого року.

Торік 9 жовтня Китай оголосив, що планує запровадити нові жорсткі обмеження на експорт рідкоземів. Три тижні по тому Сі на зустрічі з Трампом погодився відкласти на рік запровадження жорсткіших заходів, хоча обмеження, запроваджені у квітні, залишилися чинними.

Високопоставлений представник адміністрації Трампа заявив, що США підтримують постійний контакт з Китаєм щодо рідкоземів і наразі незрозуміло, чи вдасться на саміті цього тижня досягти угоди про подальше відтермінування обмежень. Водночас посадовець висловив упевненість, що сторони домовляться про продовження терміну до закінчення дії відстрочки.

Пекін дав мало натяків щодо своїх намірів. На запитання про рідкоземи під час брифінгу минулого місяця речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін відповіла, що “обидві сторони мають спільно реалізувати важливі домовленості між двома президентами та забезпечити більшу стабільність у китайсько-американській економічній і торговельній співпраці”.

Бізнес-групи вимагають негайної ясності, попереджаючи, що обмеження Пекіна вже порушують виробництво за межами Китаю і компаніям потрібен час, щоб підготуватися до будь-яких жорсткіших заходів.

“Як готуватися? Ми просто не знаємо, що буде”, — сказав президент Торгової палати ЄС у Китаї Єнс Ескелунд.

Американська торгова палата попередила у звіті, опублікованому в понеділок, 11 травня, що обмеження на експорт рідкоземів є частиною ширшої кампанії Китаю з метою посилення контролю над глобальними ланцюгами постачання.

“У міру розширення контролю Китаю над критично важливими сировинними ресурсами й технологіями зростає і його здатність використовувати цей важіль як зброю”, — йдеться у звіті.

Міністерство торгівлі Китаю заявило, що вимоги щодо отримання експортних ліцензій, запроваджені минулої весни для низки категорій рідкоземів та магнітів, не призначені для використання як інструмент тиску в торговельних або геополітичних суперечках. Пекін називає такі обмеження необхідними, оскільки рідкоземи мають як військове, так і цивільне застосування.

Однак Пекін оголосив про нові правила ліцензування лише через два дні після того, як Трамп запровадив жорсткі тарифи проти Китаю та інших країн. Пекін також пов’язав свій контроль над рідкоземами із закликами до Європейського Союзу послабити тарифи на імпорт китайських електромобілів, а після суперечки з Токіо через Тайвань посилив обмеження на постачання рідкоземів до Японії.

Навіть без відкладених додаткових обмежень Пекін суттєво скоротив експорт рідкісноземельних елементів, таких як самарій, ітрій та диспрозій, які вже в дефіциті за межами Китаю. Самарій, який використовується у комерційних літаках, а також у винищувачах та ракетах, продається за ціною близько $2 за кілограм у Китаї, але за кордоном — від $50 до $500 за кілограм, залежно від рівня переробки. Китай практично припинив його експорт. Авіакосмічна галузь гостро потребує самарію, зазначають експерти.

Ітрій також є дефіцитним поза межами Китаю, хоча фахівці галузі зазначили, що Пекін схвалив деякі постачання до США протягом останніх тижнів. Китайська влада не пояснила це рішення, яке розглядається або як жест доброї волі напередодні саміту, або як запізнілий результат обіцянки Китаю, яку він дав у жовтні, дозволити певний експорт.

Ітрій цінується як теплоізолятор. Він використовується в обладнанні для виробництва напівпровідників, а також у реактивних двигунах і ракетах для захисту електроніки й інших систем від екстремального тепла. 

Диспрозій використовується у магнітах для автомобільних систем, а також у дронах, зокрема у військових моделях. Китай обмежив експорт диспрозію.

У Пекіна є певні підстави відкласти запровадження посилених обмежень, які, за планом, мають набути чинності в листопаді та грудні. Через два тижні після проміжних виборів у США, які відбудуться 3 листопада, лідери країн Азійсько-Тихоокеанського регіону мають зібратися на саміт у Шеньчжені. Китайські чиновники, ймовірно, не хочуть, щоб цю зустріч затьмарили глобальні економічні труднощі, пов'язані з експортним контролем Пекіна.

Якщо Трамп і Сі не зможуть досягти угоди цього тижня, у них може з'явитися ще один шанс найближчими місяцями. Чиновники обговорювали можливий візит Сі до США цього року у відповідь на поїздку Трампа до Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Напередодні саміту Трампа з Сі Китай застеріг США від продажу зброї Тайваню 

Трамп перебуватиме в Пекіні для зустрічі з Сі Цзіньпіном 14 та 15 травня. Очікується, що лідери США та Китаю обговорять Тайвань, Іран і торгівлю. Аналітики не очікують великих проривів після саміту, хоча можливі незначні успіхи, такі як продовження торговельного перемир'я.

WSJ повідомляла, що до порядку денного саміту можуть включити також питання безпеки ШІ. США та Китай розглядають можливість започаткування офіційних переговорів щодо штучного інтелекту, оскільки конкуренція Вашингтона та Пекіна в цій сфері загрожує перетворитися на перегони озброєнь цифрової епохи.

NYT писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом. Коли Трамп під час свого першого терміну в Білому домі відвідав Китай наприкінці 2017 року, Сі привітав його пишною демонстрацією китайської історії та культури. Через вісім років Трамп повертається до Пекіна, де заголовки ЗМІ заполонила тема потенційного майбутнього домінування Китаю, а не його стародавньої величі. Китай дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”.