План для припинення російсько-української війни очільник МЗС Китаю Ван Ї і головний радник президента Бразилії Селсо Аморім погодили під час зустрічі у Пекіні 23 травня, заявили у Міністерстві закордонних справ Китаю.
Замість оригінального, представленого у лютому 2023 року, цей план містить не 12, а шість пунктів, втім, за дуже багатьма з них він нагадує переформульований китайський.
Це: заклики до "деескалації" та утримання від "роздмухування вогню"; акцент на переговорах як "єдиному життєздатному рішенню кризи"; заклики до запобігання гуманітарній кризі, захисту цивільного населення і обміну полоненими; запобігання розповсюдженню ядерної зброї та захисту АЕС; захисту стабільності глобальних промислових ланцюгів і ланцюгів поставок.
Порівняно з китайським планом, із цього зник пункт про сприяння експорту зерна (після того, як Україна спромоглася забезпечити безпеку судноплавства в Чорному морі, відігнавши російський флот).
Пункт про скасування "односторонніх санкцій" трансформувався у заклик "докласти зусиль для посилення міжнародного співробітництва у сфері енергетики, валюти, фінансів, торгівлі, продовольчої безпеки та безпеки критичної інфраструктури, включаючи нафто- і газопроводи та волоконно-оптичні мережі".
А пункт про відмову від "менталітету холодної війни" – у заклик "протидіяти поділу світу на ізольовані політичні або економічні групи".
Водночас пункт про необхідність відновлення мирних переговорів на тлі проведення у червні Глобального саміту миру у Швейцарії, куди РФ не запросили, отримав цілком конкретні обриси.
"Китай і Бразилія підтримують проведення міжнародної мирної конференції у належний час, визнаний як росією, так і Україною, з рівною участю всіх сторін, а також чесне обговорення всіх мирних планів", - йдеться у документі.
Своє чергою речник МЗС КНР Ван Веньбінь закликав інші країни приєднуватися до цього плану, щоб "разом відігравати конструктивну роль у деескалації і просуванні мирних переговорів".
"Цей план можна розглядати як дорожню карту Глобального Півдня, або дорожню карту країн, що розвиваються. Китай і Бразилія - дві найбільші країни Глобального Півдня - координують свої зусилля, щоб просувати бачення країн Глобального Півдня більш збалансованого і справедливого світового порядку", - заявив китайській газеті Global Times професор Китайського університету закордонних справ Лі Хайдун.
Раніше Бразилія відмовилася брати участь в швейцарському саміті, Китай поки що відповіді не дав.
З огляду на особливий рівень відносин Китаю з росією українська влада всіма доступними засобами намагається домогтися його присутності на червневому Саміті миру. Чи погодиться Пекін, який просуває власний "мирний план" і альтернативну конференцію, відправити свого представника на форум у Швейцарії? Чи змінилася його позиція стосовно російсько-української війни й чи може Київ розраховувати на вплив Пекіна на Москву для припинення російської агресії проти нашої країни?
Читайте в статті асоційованої аналітикині Центру "Нова Європа" Наталії Бутирської "Чому для України важлива участь Китаю в Саміті миру?".