Пекін буде йти власним шляхом скорочення викидів вуглецю, заявив у вівторок, 18 липня, лідер Китаю Сі Цзіньпін, в той час як спеціальний представник США з питань клімату Джон Керрі під час візиту до Пекіна закликав до пришвидшення дій для протистояння кліматичній кризі. Про це повідомляє CNN.
Сі Цзіньпін заявив на національній конференції з охорони навколишнього середовища, що прихильність Китаю до своїх подвійних цілей щодо викидів вуглецю - досягнення піку викидів до 2030 року і вуглецевої нейтральності до 2060 року - є "непохитною".
"Але шлях, метод, темп та інтенсивність досягнення цієї мети повинні визначатися нами самими, і ніколи не будуть залежати від інших", - додав він.
Ці коментарі прозвучали під час зустрічі Керрі з прем'єром Китаю Лі Цяном і головним дипломатом Ван І у вівторок, 18 липня, коли Вашингтон і Пекін - два найбільші забруднювачі навколишнього середовища - відновили кліматичні переговори, які тривалий час перебували у глухому куті на тлі екстремальної спеки, що охопила більшу частину земної кулі.
На зустрічі з Лі Керрі наголосив на "необхідності для Китаю декарбонізувати енергетичний сектор, скоротити викиди метану і зменшити вирубку лісів", - йдеться в заяві Державного департаменту США.
Він також закликав Китай "вжити додаткових заходів для посилення своїх кліматичних амбіцій, щоб уникнути найгірших наслідків кліматичної кризи".
В останні роки Китай інвестував значні кошти в екологічно чисту енергетику. Потужності сонячної енергетики в Китаї зараз більші, ніж у решти країн світу разом узятих, і він також лідирує у світі за вітроенергетичними потужностями та кількістю електромобілів.
З іншого боку, країна прискорила затвердження розвитку нових вугільних електростанцій через відновлення уваги до "енергетичної безпеки", що викликає занепокоєння екологів, які вважають, що ці нові проекти зроблять відхід від вугілля повільнішим і складнішим.
Але зауваження Сі на конференції свідчать про те, що Китай не бажає, аби на нього тиснули, або щоб його вважали таким, що піддається тиску - особливо з боку США.
Китай і США є двома найбільшими у світі країнами-джерелами парникових газів, тому будь-яка спроба вирішити кліматичну кризу повинна передбачати глибоке скорочення викидів цих двох країн.
Китай та інші країни, що швидко розвиваються, вже давно стверджують, що найбагатші держави світу, особливо західні, змогли стати багатими, викидаючи величезні обсяги вуглекислого газу протягом десятиліть.
Відносини між США і Китаєм є найгіршими за останні роки: дві найбільші економіки світу мають розбіжності з багатьох питань, від геополітики до торгівлі і технологій.
США заявили, що кліматична співпраця з Китаєм має бути окремим питанням від їхніх суперечок.
Але Пекін дивиться на це по-іншому. Минулого року Китай припинив кліматичні переговори із США на знак протесту проти візиту тодішнього спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань. Він також припинив співпрацю з інших спільних питань, в тому числі у сфері комунікації між військовими.
Ця різниця в поглядах була повною мірою продемонстрована в Пекіні, навіть коли обидві сторони повернулися за стіл переговорів.
Під час зустрічі з Ваном у вівторок Керрі наголосив, що обидві країни "не можуть дозволити двостороннім розбіжностям стати на заваді досягненню конкретного прогресу" у кліматичній співпраці.
Але головний дипломат Китаю наполягав на тому, що ця співпраця "не може бути відокремлена від загального контексту китайсько-американських відносин". Він закликав США проводити "раціональну, прагматичну і позитивну політику щодо Китаю", а також "належним чином вирішити питання Тайваню".
Визнаючи дипломатичні труднощі між двома сторонами в останні роки, Керрі сказав, що клімат слід розглядати як "окремий" виклик, для вирішення якого потрібні колективні зусилля найбільших економік світу.
Візит Керрі до Китаю — його третя поїздка в ролі представника Штатів із питань клімату, відбувається після візитів міністра фінансів США Джанет Єллен та держсекретаря Ентоні Блінкена до Пекіна. Ці поїздки, а також очікуваний візит міністра торгівлі Джини Раймондо у Китай покликані створити канали комунікації, щоб країни мали механізми для подолання кризових ситуацій.
Переговори держсекретаря США Ентоні Блінкена в Пекіні від початку не передбачали нормалізації відносин і примирення сторін. По суті, конфлікт уже ввійшов у ту фазу, коли залишитися може тільки один переможець, і компроміс в інтересах обох сторін просто неможливий. То навіщо глава Держдепу літав до Пекіна? Про те, «Чого Блінкену вдалося домогтися в Китаї та що це означає для України» — у статті Віктора Константинова.