Зв’язок стане конкурентним

Відставання України від своїх європейських сусідів у розвитку сфери телекомунікацій викликане жорстким регулюванням сегмента фіксованого зв’язку, що мало місце до останнього часу. Тарифи на цей вид послуг переглядалися востаннє три роки тому, що на тлі бурхливого розвитку галузі мобільного зв’язку і постійного зниження цін мобільними операторами призвело до певного перекосу цін. Наприклад, вартість дзвінка з мобільного телефона часто виявляється нижчою від аналогічного за «дальністю» зі стаціонарного. Така ситуація економічно не стимулювала розвиток фіксованого зв’язку, телефонізації населення, інфраструктури для надання послуг Інтернету (вона також багато в чому збігається з фіксованими мережами).
Нові граничні тарифи на надання послуг зв’язку побачили світ на початку вересня цього року. Зараз вони перебувають на етапі узгодження з різними міністерствами й відомствами, а також із профспілками. Щоб їх нарешті затвердили, Національна комісія регулювання зв’язку (НКРЗ) провела велику роботу. Враховано реалії ринку, зокрема, такі параметри, як собівартість і рентабельність послуг зв’язку. До робочої групи, котра займалася переглядом граничних тарифів, входили представники Міністерства транспорту та зв’язку, Міністерства економіки, а також керівники компаній із різних сегментів телекомунікаційного ринку.
І що досить важливо, робоча група вжила заходів із викорінення застарілої практики перехресного субсидування, коли збиткові тарифи на місцевий зв’язок компенсували за рахунок надрентабельних міжнародних дзвінків. Тепер вартість вихідних дзвінків у всіх напрямках установлено на конкурентному рівні. Це дає змогу операторам фіксованого зв’язку суперничати з альтернативними пропозиціями, що з’явилися на ринку. (Зокрема, ряд компаній мобільного зв’язку знижують вартість дзвінків за кордон.) Адже вони не підлягають регулюванню граничними тарифами і встановлюють ціни на свої послуги самостійно.
У НКРЗ не сумніваються, що нові тарифи послужать поштовхом до розвитку не лише сегмента фіксованого зв’язку, а й телекомунікаційної галузі в цілому. Держава значно знизила вартість міжнародних дзвін­ків і водночас оптимізувала її на міжміському і місцевому напрямку. Цей крок став дуже своєчасним ще й з огляду на те, що Україна гармонізувала свої тарифи з тими, що діють зараз в Європі. Оскільки за європейського підходу до регулювання телекомунікаційного ринку існуючі донедавна в Україні тарифи на місцевий зв’язок можна було б розцінювати як демпінг. До того ж, як було наголошено вище, цей вид послуг, який потребує максимальних витрат на розвиток інфраструктури, завжди був збитковим.
— На сьогодні в країні діє перехресне субсидування телефонних переговорів, — каже голова ради асоціації «Телас» Юрій Соловйов. — А це неправильно. Виходить, що ціни на міжміський і міжнародний зв’язок дуже завищені, у той час як на місцеві розмови — занижені. Ринок має сам регулювати ці тарифи, тобто необхідна ринкова конкуренція. Підвищення тарифів — це виправданий крок. У сільській місцевості витрати на послуги телефонного зв’язку значно вищі, але в зв’язку з рівнем життя там підвищення тарифу буде не таким значним, як у місті, і це правильно. Водночас за кордоном використовують, по-перше, ринкові методи формування цін і тарифів, по-друге, спеціальні соціально орієнтовані фонди, через які держава немов би виступає посередником між інтересами, наприклад, операторів і споживачів, дотуючи послуги місцевого зв’язку. За моїми даними, у США бюджет такого фонду становить близько 6 млрд. дол.
Тепер же ціни на внутрішньоміські телефонні розмови в Україні наблизяться до собівартості. Як наслідок, очікується більш стрімкий розвиток цього сектора. Існуючий попит на місцевий зв’язок є найкращою ілюстрацією того, що ринок стаціонарного зв’язку ще дуже далекий від насичення. Так, щороку в країні фіксована мережа приростає приблизно на 550—650 тис. телефонів, але при цьому кіль­кість бажаючих встановити у себе вдома чи офісі «звичайний» телефон не зменшується.
— Йдеться не про підвищення тарифів на послуги, а про збалансування тарифів на міс­цевий, міжміський і міжнародний зв’язок, — вважає начальник відділу дослідного ринку GFK USM Гліб Вишлинський. — Однозначно, це хороший крок із боку Національної комісії регулювання зв’язку, оскільки сьогодні існують високі тарифи на міжміський зв’язок і явно занижені — на місь­кий. Будь-яка компанія мусить розвиватися і рости, а не працювати собі на збиток. Тому ціна на телефонну розмову має відповідати рівню рентабельності певного оператора. На мій погляд, збалансованість тарифів — це правильне рішення.
Нормалізація тарифної сітки, приведення її у відповідність із існуючими ринковими реаліями в міру посилення конкуренції стають дедалі необхіднішими, щоб задовольняти підвищений попит на фіксований зв’язок. Отримавши можливість працювати по-ринковому, телефонні оператори зможуть розвивати свої мережі, упроваджувати нові послуги, проводити власний маркетинг, поліпшувати якість сервісного обслуговування. І, що досить важливо, — сприяти розвитку соціальної сфери, власними силами надаючи свої послуги за нижчими цінами пільговим категоріям громадян. Коли з якоїсь причини оптимізацію тарифів проведено не буде — наприклад, із новими тарифами не погодяться профспілки, то тенденція до зниження доходів у операторів традиційного зв’язку збережеться й надалі. Як наслідок, можна прогнозувати зниження надходжень до бюджету і втрату шансу на динамічний розвиток телекомунікаційної галузі України вже в доступній для огляду перспективі.