Зміни для імпортера. До чого готуватися?

Закон №7418 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», нещодавно підписаний президентом, насамперед передбачає скасування нульового розмитнення для авто, але не обмежується цим. Що ще змінилося у митній політиці?

Короткий огляд змін

Окрім скасування пільгового розмитнення автомобілів, законом встановлюються обмеження на відчуження ввезених транспортних засобів не раніше 1095 днів від дня їхньої державної реєстрації в Україні. Впроваджується необхідність відповідності транспортних засобів екологічним нормам і встановлюються застереження про те, що жодні пільги не застосовуватимуться до транспортних засобів, що мають походження із РФ чи Республіки Білорусь.

Однак основні зміни інші.

По-перше, закон повертає ПДВ і мита на імпортні товари, які було скасовано на початку війни.

Законом передбачаються, зокрема, додаткові підстави для скасування чи застосування митних квот і пільг, скасування мита за окремими групами товарів як відповідь на дружні дії від країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю. Тобто йдеться про можливість застосовувати певні пільги щодо товарів, вироблених на території країн, які наразі допомагають Україні.

По-друге, аби підсолодити пігулку, відповідні зміни вносяться і до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», в якому саме й деталізується механізм реалізації принципу взаємності у митній політиці: у тому разі, якщо певна держава запроваджує пільги щодо українських товарів, Україна має право (але не обов’язок) запровадити митні пільги у відповідь.

Та до крапки ще далеко, закон спрямований, радше, на створення умов для прийняття нових підзаконних актів у частині запровадження (скасування) певних пільг у майбутньому у відповідь на отриману Україною допомогу.

Цей крок очевидний, він вигідний для імпортерів та українців як тимчасовий захід, оскільки на сьогодні складно гарантувати та повністю забезпечити Україну всіма необхідними товарами у поточних умовах, —пошкодження інфраструктури, підприємств, відплив робочої сили зазвичай впливають на виробництво. Тому митні пільги мають позначитися на ціні імпортованих товарів, яких через війну в Україні може бути менше.

Валютні обмеження та імпорт

Утім, варто нагадати, що перелік товарів критичного імпорту, затверджений постановою уряду, діє, і він має надзвичайне значення саме для можливості закупівлі товарів Україною. Паралельно діють обмеження на здійснення транскордонного переказу грошових коштів, запроваджені Національним банком України. І станом на сьогодні можливість оплати товарів і послуг для імпорту в нашу країну визначається саме категорією «критичний імпорт». Інші товари та послуги оплатити за кордон наразі просто неможливо, хоч би про які пільги йшлося. Банки доволі детально перевіряють призначення платежу, запитують контракти та додаткові документи для підтвердження мети здійснення трансакції. Будь-які додаткові перевірки сповільнюють процеси, тож підприємцям вони, очевидно, не спрощують життя. Представників бізнесу цікавлять наразі зміни саме валютного регулювання, спрощення процесів здійснення банківських трансакцій і стабілізація ситуації на валютному ринку.

У НБУ на це реагують зі стриманим оптимізмом, заявляючи, що саме це рішення невдовзі може стати основою для скасування згаданих валютних обмежень.

«Набрання чинності законом створює передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів із боку НБУ. Водночас в умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг, — зазначають у НБУ. — Відновлення мит і податків на імпорт товарів і послуг є важливим кроком на шляху до повернення здатності валютного ринку до самобалансування. Зокрема, це підтримає подальше відновлення виробництва в Україні та дасть змогу обмежити темпи зростання імпорту, що тисне на валютний ринок і на міжнародні резерви України».

Перелік таких товарів і послуг також регулярно оновлюється та переглядається, наразі вже охоплюючи чи не 90% від переліку всіх товарів, які завозилися в Україну до війни. Тож якщо НБУ не забариться зі скасуванням валютних обмежень, як обіцяє, а Україна дійсно надаватиме пільги для важливих груп імпортних товарів, ситуація у зовнішній торгівлі може доволі швидко змінитися на краще. Якщо ж валютні обмеження скасовуватимуться нешвидко, реальний сектор лише втрачатиме кошти, а ціни на імпортні товари і надалі зростатимуть.

Тому перш за все чекаємо змін у контексті розширення (деталізації) переліку товарів і послуг, що віднесені до критичного імпорту, і зміни підходу щодо поточних валютних обмежень. Оскільки на рівні законів передбачаються в основному підстави для застосування пільгових механізмів, їхнє практичне втілення покладається на суб’єктів, які якраз і опікуються такими питаннями, — Кабмін і НБУ, саме вони мають можливість оперативно реагувати на зміни середовища та потреби громадян.