"Зелений" тариф у природоохоронній зоні

"Зелений" тариф і надалі спокушає приватний бізнес вкладати значні кошти в малу гідроенергетику. Воно й не дивно, адже коли державні великі ГЕС змушені продавати вироблену електроенергію оптовому ринку по 49 коп за кВт/год, то малі й міні-ГЕС відпускають струм за значно вищою ціною - від 2,05 грн до 3,43 грн за кВт/год. Інвестиції тут окупляться у найбільш стислі терміни - максимум, за 3-4 роки. І чутливий до прибутків приватний капітал не тільки спішить використати гідропотенціал гірських річок у Карпатах, а й торує стежку на Полісся. Вигоду відчуло ТОВ "Енергетична компанія "Случ", яке планує збудувати малу ГЕС на річці Случ поблизу села Губків Березнівського району на Рівненщині.

Власні плани компанія не особливо афішувала. Більшість природоохоронних організацій, науковців та журналістів дізналися про них лише восени 2014-го. Вони побачили, що Рівненська філія ДП "Укрдержбудекспертиза" 2 роки тому - 1 листопада 2012 р. - надала замовникові позитивний експертний звіт про нешкідливість проекту будівництва малої ГЕС. А в ньому чорним по білому написано: "На ділянці проектної діяльності річка Случ має високі береги. Житлова забудова та землі сільськогосподарського призначення знаходяться на позначках, значно вищих від рівнів води під час проходження паводків. Суттєвих змін (запитаймо: де критерії суттєвості? - Р.Я.) природного ландшафту не передбачається… Проектом передбачено влаштування рибопропуску для проходу риби на нерест з нижнього б'єфу у верхній (за аналог узято конструкцію рибопропускної споруди, побудованої на малій ГЕС в Італії)". "Вода затопить лише вузьку прибережну смугу - неугіддя та чагарники!" - запевняв автора цих рядків директор компанії-замовника Вадим Козлюк. Він стверджує, що жителі трьох прислучанських населених пунктів - сіл Губків, Маринин та селища Соснове - не заперечують проти цього будівництва. Дехто з них буде працевлаштований для обслуговування ГЕС, а всі разом - матимуть облаштований пляж з інфраструктурою. І тому вони на громадських обговореннях підтримали проект будівництва малої ГЕС. Але, як з'ясувалося, громадські слухання, на яких було прийнято й зафіксовано конкретні рішення, відбулися не в усіх громадах. Наприклад, таку подію в розмові зі мною заперечує селищний голова Соснового Володимир Сидорчук.

Проект будівництва малої ГЕС був зовсім не безпечний для довкілля та мешканців. Саме тому в червні 2012 р. начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області Петро Колодич надіслав згаданій рівненській філії "Укрдержбудекспертизи" суворий висновок - "розміщення малої ГЕС на Случі поблизу села Губків призведе до порушення природоохоронного законодавства", зокрема ряду положень закону "Про природно-заповідний фонд". Адже об'єкти й території природно-заповідного фонду, які входять у регіональний ландшафтний парк "Надслучанський" (недарма цю місцевість називають надслучанською Швейцарією!), потраплять у зону впливу річки.

У результаті, запроектоване будівництво греблі, як дізналися представники природоохоронних організацій Рівненщини, відсунули максимально на 300 м від межі ландшафтного заказника "Соколині гори", і замовник отримав бажаний для себе експертний звіт "Укрдержбудекспертизи". Але подітися нікуди - водосховище ГЕС таки увійде в унікальну екосистему, що поєднує в собі скельні виходи гранітів із нетиповою та рідкісною флорою, і призведе до її руйнації. Згідно ж із положенням про цей заказник, забороняються меліоративні та будь-які інші роботи, які можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника, порушення режиму водоохоронних зон та прибережної смуги. Ні екологічної, ні санітарно-епідеміологічної експертизи проект будівництва ГЕС на ріці Случ не пройшов. Тим часом проведення зазначених експертиз щодо об'єктів 4 і 5 категорій складності вимагає закон "Про регулювання містобудівної діяльності" (ст. 31). Недарма департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації (лист-відповідь рівненській міській громадській організації "Екоклуб" від 08.09.2014 р.) не погодив будівництво на території заказника гідротехнічних споруд ГЕС, хоча в додатку до експертного звіту облудно сказано, що схему генплану з цим структурним підрозділом виконавчої влади погоджено.

Науковці вже тепер конкретизують руйнівні й непередбачувані наслідки від майбутньої діяльності ГЕС. Слушною є думка провідного наукового співробітника Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України, професора Рівненського національного університету водного господарства і природокористування Дмитра Стефанишина: "Унікальність регіонального ландшафтного парку "Надслучанський" полягає в тому, що гірський каньйон поєднується з рівнинною річкою. І наслідки будівництва ГЕС будуть не як для гірських, а саме як для рівнинних рік. На ділянці річки біля села Маринин є великий ареал рідкісних видів риб - йоржа-носаря і марени дніпровської. І коли запрацює ГЕС, безпечний рибохід, всупереч сказаному в експертному звіті, не можна буде облаштувати. Ці риби живуть виключно у чистій текучій воді, там, де є кам'яне, гравійне, щільно піщане або глинисте дно. А тоді течія річки буде сповільнена, в чаші водосховища почнуть відкладатися наноси, і ріка буде поступово замулюватися.

Річка Случ і так деградує, адже на ній і її притоках велика кількість ставків. Це спричинило порушення балансу наносів, які надходять у річку в зайвому обсязі. На відтинку 15 км, від села Більчаки до Губкова, завдяки пришвидшеній течії і порогам річка ще бореться з цією бідою. А горе-замовники і проектувальники хочуть позбавити її цієї можливості. Коли вони перегородять річку в Губкові, то зроблять цю ділянку річки неспроможною транспортувати наноси вниз та течією. Мало того, що водний туризм на річці можна буде виключити. Мешканці матимуть екологічне лихо. Через кілька років ділянка річки поблизу села Більчаки активно замулиться. Через відкладені наноси підніметься дно річки, і коли буде паводок, то село затопить, що бачимо на Прикарпатті та Закарпатті. В інше село - Прислуч - біда постукає скоріше, бо воно вже тепер потерпає від надмірних розливів річки, і вода підходить до садиб людей. А в селі Бистричах постраждають людські пасовища. Бо там річка робить меандр, і русло почне розширюватися (річці ж треба ж кудись подіти енергію). А людям про це не кажуть. Громадські слухання в цих трьох селах, на жаль, не проводилися".

Замовник проекту і проектант, підписавши позитивний висновок для будівництва малої ГЕС на річці Случ, зігнорували комплексний басейновий підхід до природокористування, розміщення нових господарських об'єктів, закладений у Водній рамковій директиві ЄС і Ради Європи від 2000 р. А не варто забувати, що Україна підписала її у ще у 2006 р. Тому й під завісу 2014 р. вчені Рівненського національного університету водного господарства та природокористування спільно з громадськими організаціями висловили рішучий протест будівництву малої ГЕС на річці Случ біля села Губків. Зібравшись на наукові слухання, вони запропонували інвестору розмістити ГЕС деінде на річці Случ - наприклад, у селі Тинному Сарненського району, де збереглася гребля, а для запобігання підтопленню прилеглих територій порадили використати каскад підпорогових руслових гребель та польдерні системи.

Активіст РМГО "Екоклуб" Олег Гетун змальовує всю складність боротьби з розміщенням таких міні- чи малих ГЕС: "Про недотримання законодавства при наданні експертного висновку ми інформували в різні контрольні і правоохоронні організації - екологічну інспекції, санепідемстанцію, прокуратуру області. А вони відписують, що перевірки суб'єктів господарювання можуть бути проведені лише з дозволу Кабміну або самого господарюючого суб'єкта. Так чинить, наприклад, Державна екологічна інспекція в області. А прокуратура області, втративши функцію загального нагляду за додержанням законодавства органами влади, скеровує наші скарги в інші органи, які ніяк не можуть провести перевірок. І виходить замкнене коло".

У травні 2014-го тодішній голова облдержадміністрації Сергій Рибочок своїм розпорядженням затвердив проект землеустрою щодо відведення земель в оренду ТОВ "Енергетична компанія "Случ" терміном на 49 років і зобов'язав Березнівську райдержадміністрацію укласти з інвестором договори оренди земельних ділянок у селі Губків та селищі Соснове. Запитаєте, які ж суми коштів отримають місцеві бюджети від оренди землі під гідроспорудами? Аж 1000-2000 грн на рік, що виглядає курям на сміх. Гаразд, 5-6 місцевих мешканців матимуть роботу на обслуговуванні ГЕС. Але суми податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток підприємств (а прибуток таки буде значним) не здатні компенсувати шкоду для довкілля та безпечного життя мешканців від діяльності такої гідроелектростанції. Не витримує критики і твердження керівників облдержадміністрації про те, що в результаті діяльності малої ГЕС на Случі область отримає значні обсяги електроенергії і стане більш енергонезалежною. Адже, за даними Національної енергетичної компанії "Укренерго", у 2013 р. Рівненщина спожила 2432,1 млн кВт/год електроенергії. А проектна генерація малої ГЕС в Губкові - аж 6,1 млн кВт/год на рік, тобто набагато менше одного відсотка. Та й окремі села не матимуть більше електроенергії, в чому запевняють ініціатори й лобісти будівництва малих ГЕС, адже вироблену електроенергію мала гідроенергетика змушена віддавати в загальну енергомережу. І від деяких видів альтернативної енергетики, покликаних до життя виключно високим "зеленим" тарифом, віддає поганою альтернативою. Бо "зеленим" тарифом в Україні може скористатися не пересічний мешканець, який продав вироблену з водних ресурсів електроенергію, а купка бізнесменів. А для них безпечне довкілля та життя тисяч мешканців - щось другорядне.