"Зелені шляхи" для туристичних маршрутів

2016 р. приніс несподіванки для туризму і туристичної промоції Тернопілля.

Як зазначив начальник відділу туризму Тернопільської облдержадміністрації Назар Яворський, "рік змінив трійку лідерів Київ-Львів-Одеса. У плані промоції на перші позиції в Україні вийшли Закарпаття-Херсонщина-Тернопілля". І тому доречним видалося недавнє проведення на Тернопільщині регіонального туристичного форуму "Громада. Розвиток. Туризм" з участю туристичного керівництва держави та провідних громадських організацій України у сфері туризму. Зібрання довело, що найперспективніший напрям розвитку туризму в регіонах - створення мережі "зелених шляхів" (green ways)…

У країнах Європи під "зеленим шляхом" розуміють немоторизований туризм, який кличе до життя різні види туризму: піший, водний, велосипедний, кінний. Такий туризм забезпечує можливість комплексного розвитку території. А секрети такої гармонії прості, - на цьому шляху можуть діяти різні заклади розміщення туристів: готелі, кемпінги, агросадиби. І різні варіанти організації харчування - від страв національної, місцевої кухні - до звичайного. Один "зелений шлях" може охоплювати різні туристичні маршрути. Якщо певна територія має неповторні особливості, наприклад кулінарні, славиться виробами народних майстрів, виробляє власні сувеніри тощо, то чому ж їх не виносити в окремий туристичний маршрут?

Отож "зелені шляхи" активізують розвиток малого і середнього бізнесу, зайнятість населення, сприяють зростанню його доходів, наповнення місцевих бюджетів.

У країнах Центральної та Східної Європи "зелені шляхи" розвиваються ще з 1990-х років. Ініціаторами концепції стали американці чеського походження. Саме вони "експортували" ці ідеї зі США. І нині на територіях європейських країн успішно діє багатофункціональний туризм - піший, велосипедний; піший, кінний тощо.

Так, "Лелечий шлях" протяжністю майже 400 км від Польщі до Білорусі виник уздовж місць скупчення лелечих гнізд. І тепер він активно використовується для туристичних подорожей по річках, озерах, для прогулянок лісом, відвідання місць гніздування лелек.

Інший "зелений шлях", що простягся на 1250 км у Південній Моравії (Чехія), пов'язаний із виноробством. Туристи можуть бачити виноградники, побувати у винних підвалах і ознайомитися з процесом виготовлення вина, відвідати музеї вина та дегустувати різні сорти вин.

Ще один шлях завдовжки 1200 км від Чехії до Німеччини вздовж річки Ельби став взірцем того, як місцеві громади можуть створити інфраструктуру. А це - десятки готелів і ресторанів, чимало пунктів прокату велосипедів та човнів. Доповнюють туристичний потенціал території різні музеї й галереї, парки розваг тощо.

В Україні "зелені шляхи" ще не почали розвиватися. Потенційних територій для їх створення - близько сотні. Тому найближчими роками можуть сформуватися декілька таких шляхів. Один із них - "Ровером по Гарду" - проляже вздовж русла річки Південний Буг у Миколаївській області і включатиме скелелазіння, велотуризм, рафтинг та інші види активного туризму. Інший "зелений шлях" створять у Києво-Святошинському районі - з водним туризмом на річці Ірпінь, різними методами оздоровлення тощо. Ще один шлях відкриється на Рівненщині. Його головною родзинкою є бортництво - стародавній і автентичний спосіб добування меду. З цим заняттям пов'язаний цілий пласт культури українців.

Очевидно, "зелені шляхи" створюються на територіях природно-заповідного фонду або довкола них, у лісових угіддях або просто на мальовничих ландшафтах, доступних для туристів. Авжеж, вони охоплюють території із самобутньою культурою і... немислимі без гостинних місцевих мешканців, які хочуть приймати туристів.

А на Тернопіллі перспективними насамперед є два "зелених шляхи" - у діючих Національних природних парках "Кременецькі гори" та "Дністровський каньйон". У першому вже тепер розвиваються велотуризм (промарковані близько 200 км чотирьох веломаршрутів) та піші мандрівки горами. А водні сплави на човнах і катамаранах по Дністру давно стали туристичним брендом Тернопілля.

Фото: Катерина Красницька / Wikimedia commons

Голова правління Української асоціації активного та екологічного туризму Сергій Підмогильний переконує:

"Логіка цих шляхів, як і туризм, виходить за межі області. Туризм не має кордонів. Люди готові створювати такий шлях і в Кременецькому, і в Шумському районах Тернопільщини. До Кременецьких гір можна підтягнути територію Дермано-Острозького національного природного парку на Рівненщині й поєднати ці території. Це була б смуга від Кременця на заході до міста Острога на сході. Але процедура створення цього "зеленого шляху" трохи заскладна, бо тут постають питання комунікацій, домовленостей про фінансування між владою різних областей. Якщо зробити цього не вдасться, то думаю, що хоча б у Кременецькому і Шумському районах такий шлях має бути. На півдні області такий шлях може охопити чотири адміністративні райони, які входять до Національного природного парку "Дністровський каньйон". Сам парк, як магніт, притягує туристів. Він дає можливість комплексно використовувати туристичний потенціал території - з одного боку, згенерувати туристичний потік, якість території, а з іншого - можливість отримати весь набір послуг для різних цільових аудиторій. Наприклад, у Кременецькі гори захоче поїхати і просто сімейний турист, щоб відпочити серед неторканої краси природи, і, не виключено, той, кому кортить покататися на велосипеді. Такі шляхи дають можливість створити для різних груп користувачів різні послуги. Чим більше їх, тим більше шансів, що людина скористається ними й залишатиме гроші в цій місцевості".

Ухваливши днями обласний бюджет на 2017 р., депутати Тернопільської облради внесли зміни до програми розвитку туризму на 2016-2020 рр. Частину коштів із передбачених на туристичні потреби у 2017 р. 1,4 млн грн буде спрямовано на створення "зелених шляхів". Проте ці проекти відносно невитратні. І суть не тільки в коштах на їх реалізацію.

"Такі проекти не руйнують екологію, а, навпаки, сприяють її покращенню, поліпшують благоустрій території, - каже Сергій Підмогильний. - Якщо створювати мікробізнеси, то тут не потрібні великі гроші - ні приватні, ні міжнародної технічної допомоги. Ці проекти відносно швидко створюються, адже саме проектування такого шляху й території займає всього кілька місяців. А років через два можна вийти на непоганий рівень надання послуг. Це - швидкі й легкі для запуску гроші, але їхня специфіка - в бажанні людей об'єднуватися, співпрацювати. Навіть якщо люди не знають, не вміють, проте хочуть навчитися, - уже можна братися за проект".

Але для того, щоб мережа "зелених шляхів" була створена, приваблювала туристів і приносила відчутні доходи у бюджети, вона має стати органічно частиною туризму в державі та регіонах. Тому небезпідставно до представників влади, бізнесу, місцевих громад, до їхнього розуміння важливості туризму апелював на форумі головний турист України, директор департаменту туризму і курортів Мінекономрозвитку Іван Ліптуга:

"Якщо всі заклади розміщення, харчування, транспортні компанії, організатори подій розглядатимуть туризм як пріоритетний у кожній місцевості і все працюватиме як одна система, то в Україну будуть їхати і українці, й іноземці. А це - і культура, й інвестиційний клімат. З'являються нові робочі місця, за рахунок конкуренції підвищуватиметься якість послуг. Це - системна робота, яку мають проводити як держава, так і кожен регіон".