Навіщо кошмарити бізнес?

Вимоги ухваленого торік у листопаді антикорупційного закону, що зобов'язує бізнес розкривати кінцевих одержувачів доходу (бенефіціарів) і таким чином прицільно вдарити по корупції та монополізму, несподівано обернулися шоком для підприємницької спільноти країни. Причиною ажіотажу стали не зміст чи буква законодавчого акта, а… дивний початок його виконання. Зокрема, дотримання встановлених термінів подачі в реєстраційну держслужбу відомостей за формою №4. Після травневих свят, замість працювати, підприємці, юристи підприємств і фірм надовго застрягли в чергах до держреєстраторів.

До відділу держреєстрації Дарницького району Києва кореспондент DT.UA під'їхав саме на той час, коли чиновники зачиняли кабінети і йшли обідати, а кількасот людей із черги, залишивши приміщення, зібралися біля входу. Виявилося - на чергову перекличку. Цей доволі затяжний захід не додав оптимізму стомленим і виснаженим людям, чимало яких простояли в живій черзі з шостої, а хто - і з п'ятої години ранку. Відомості, озвучені саморганізованими підприємцями з імпровізованої трибуни, теж не потішили. Із тих кількох сотень людей, які записалися в чергу днем раніше, документи на реєстрацію встигли здати менше сотні. Отож черга поточного дня, доповнена записаними знову, перевищила 500 людей. І чи не в кожного були підстави для тривоги. Виявилося, наприклад, що було кілька списків. Хтось, записавшись удосвіта, в обід не виявляв свого прізвища у списках, але, пред'явивши фотознімки, поновлював своє місце в черзі. Інші, не здогадавшись зафіксувати свою присутність, змирялися з невдачею й записувалися знову. Нервозна атмосфера сприяла виникненню сварок та скандалів. Але міліції, попри майже цілодобове скупчення людей, видно не було.

В натовпі шастали, вишукуючи здобич, усілякі "посередники" та професійні "стояльники". Вони не дуже приховували характер свого заняття. На вхідних дверях певний час висіло оголошення: "Подача форми №4 за дві години. Вартість 250 грн" - із зазначенням двох номерів мобільних телефонів. Автор цих рядків, намагаючись вивідати деталі посередницьких витівок, без особливих труднощів вийшов на одного з таких ділків. Але домовитися не вдалося, оскільки тут-таки підскочив представник конкуруючої "фірми", який подумав, що в нього нахабно перехопили вигідного клієнта. Суперники зчепилися всерйоз - ледве їх розвели.

Природно, в такому кліматі претензії виникають в обох сторін. Держреєстратор Любов Ковалевська пояснила журналістам ажіотаж тим, що люди вчасно не приходили, притому що вже півроку можна було подавати документи. У підприємців із цього приводу інша думка. Обидві сторони - ті, що сидять за столами, й ті, що нудяться в черзі, - перебувають у стресовому стані внаслідок украй неефективної організації, тривалих зволікань із початком прийому документів форми №4. Юрист однієї з фірм, Альона К., яка повідомила пресі про свою невдалу спробу заздалегідь здати на реєстрацію відповідні документи і відмову прийняти їх як подані передчасно, була не одна така. Аналогічні спроби інших людей, котрі стояли в черзі, теж виявилися невдалими.

Якщо врахувати можливості реєстраційної служби, яка періодично переформатовується, але де-факто не реформується, то у відведений законодавцями час із 25 листопада 2014 р. по 25 травня 2015 р. провести реєстраційні дії було складно, але можливо. Однак левова частка відведених півроку пішла на всілякі погодження, розробку та затвердження форми звітності. Бланки форми №4 на місця надійшли в середині квітня, а подекуди - навіть на початку травня. А там підоспіли й травневі свята з розслаблюючим впливом на чиновників. Одне слово, справжня робота почалася з середини травня, коли до часу "Ч" з його загрозою штрафних санкцій залишилося всього два тижні. І за цей період в усіх містах і селах належало виконати обсяг копіткої й відповідальної роботи, яка потребує не одного місяця. Ажіотаж, величезні черги, що дискредитують підприємницьку діяльність і ганьблять державу, були обумовлені наперед.

У зв'язку зі складною ситуацією, пов'язаною з виконанням закону в частині внесення інформації про кінцевих бенефіціантів у Єдиний держреєстр юросіб та фізичних осіб-підприємців, у реєстраційних службах змушені вживати заходів, запроваджувати тимчасові правила. Зокрема, у реєстраційній службі Дарницького району ввели обмеження на кількість пакетів надаваних документів - не більше трьох від однієї особи за одне відвідування. Переглянуто кількість держреєстраторів, що приймають документи від місцевих підприємців та іногородніх, звернуто увагу відвідувачів на те, що для реєстрації даних можна скористатися альтернативним способом - подати завірені нотаріусом документи поштою.

Є приклади й радикальніших заходів. У Львові, скажімо, місцеве управління юстиції прийняло рішення встановити додаткові робочі дні 16,17, 23 і 24 травня. Але ці заходи не в змозі істотно вплинути на ситуацію. Оскільки спеціалістам зрозуміло, що встигнути вчасно зареєструвати документи вдасться далеко не всім. У тому ж таки Львові, де налічується понад 30 тис. юридичних осіб і де держреєстратори щодня приймають лише близько 400 відвідувачів, для завершення процесу додатково знадобляться не дні, а місяці. У Харкові, де тих, хто повинен зареєструвати документи за формою №4, майже вдвічі більше, ситуація ще складніша. Тут провели розрахунки, які не потішили. Виявилося, що, з нинішніми темпами реєстрації, із 60 тис. юросіб, які реєструють документи за формою №4, встигнуть це зробити на призначену дату тільки 9 тис. А над рештою 50 тис. нависне загроза штрафів. Тут відверто кажуть, що завершити складну роботу вчасно нереально, і очікують роз'яснень зі столиці, як бути.

Недавно запущений проект "Екстериторіальність" дав можливість подавати документи на проведення реєстраційних дій стосовно юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, незалежно від їхнього місцеперебування. Від проекту очікували багато. Але, попри його плюси, він не зміг закрити всі дірки. По-перше, тому, що есктериторіальна взаємодія обмежується поки що тільки Києвом, Київською та Вінницькою областями, містами Івано-Франківськом і Калушем. По-друге, тоді як бізнес завмер у чергах, такий підхід вносить додаткове сум'яття, оскільки й так обмежену кількість держреєстраторів доводиться ділити між місцевими та іногородніми відвідувачами.

Ажіотаж і поспіх, непродумані й нескоординовані дії можуть серйозно знизити якість давно очікуваної, важливої та відповідальної роботи із забезпечення прозорості бізнесу. Деякі експерти відзначають "сирість" форми №4, яка продемонструвала, зокрема, незнищенне прагнення вітчизняної бюрократії стригти всіх під один гребінець, вимагати однаковий обсяг відомостей як від великих підприємств, котрі мають юридичні служби, так і від представників бізнесу набагато менших масштабів. Навіть деякі працівники реєстраційних служб (правда, не на камеру й не на диктофон) висловлюються, що можна було б значно зменшити кількість осіб, зобов'язаних звітувати за формою №4, тим паче що більшість їх уже подавали потрібну інформацію в поточних звітах.

По ходу митарств у людей виникає багато запитань. Найневинніше - що заважає замінити живу чергу електронною? І складніше - чи можливо з нинішнім рівнем виконання закону реально поставити на місце бувалих офшорних монстрів?