ЗА ЩО? УРЯД НАПОЛЯГАЄ НА ЗАХИСТІ ТИХ, ХТО ЙОГО НЕ ПОТРЕБУЄ

Спектакль, що розігрався навколо тютюнової галузі в зв’язку з постановою Кабміну №932 «Про затвердження переліків документів і груп товарів, що підлягають захисту голографічними елементами», навіває тургєнєвські мотиви. Невже уряд, уподібнившись німому Герасиму, піде на те, щоб галузь, яка міцно стоїть на ногах, своїми ж руками кинути в безодню контрабанди, попередньо зваливши на неї брилу голограм. Хіба для цього було підписано указ Президента №1239 «Про захист документів і товарів голографічними захисними елементами», у виконання якого з’явилася горезвісна постанова? У ньому ж не вказується, кого саме потрібно захищати. Невже тих, хто від цього захисту шарахається, як чорт від ладану? Тим паче що користі від цього ні державі, ні галузі, ні її споживачеві ніякої. Лише неприємності й видатки.

Благають дати спокій

У липні цього року на екстреній нараді з приводу постанови №932 у віце-прем’єр-міністра Леоніда Козаченка було затверджено рішення терміново винести на розгляд уряду проект постанови про виключення низки позицій (зокрема й марок акцизного збору) із переліку, що підлягає голографізації. Як тут виробникам не зрадіти, адже з’явилася реальна надія, що нарешті в усьому розберуться та скасують постанову чи принаймні не стригтимуть усіх під одну гребінку. Тим паче що аргументи в тютюновиків вагомі. Та й галузь нібито не на останньому місці: забезпечує близько 1% ВВП й понад 3% доходів зведеного бюджету. Лише акцизного збору цього року зберуть понад 600 млн. грн., що значно більше, ніж рік тому. Причому тенденція зростання зберігається вже кілька років. Здавалося б — ну навіщо лихоманити галузь, яка стало збільшує віддачу. Тут, навпаки, подумати б, як цю віддачу ще більше наростити, адже десяток-другий мільйонів бюджету, над яким перманентно нависає загроза секвестрування, явно не зашкодять.

Та, схоже, на печерських пагорбах вважають інакше. Чомусь уперто не хочуть чути про те, що не підробляють у нас акцизні марки. Хоча, за даними Нацбанку, за останні три роки на сигаретному ринку не виявлено жодного такого випадку. Слід зазначити також, що за останні два роки в кілька разів зменшилися обсяги сигаретної контрабанди, яка, до речі, абсолютно не потребувала вітчизняних марок навіть із голограмою. Вона брала своє низькою ціною, якій сприяли диспропорції в рівні оподаткування в Україні й сусідніх країнах. До речі, до цієї перемоги чимало зусиль доклали саме виробники сигарет. Аби захистити свою продукцію, вони самі виявляли контрабанду, не давали спокою силовикам, журналістам, громадськості, вимагали допомоги в держави. Оскільки це передусім їхня проблема, проблема їхнього бізнесу.

Але з чиновниками боротися складніше, ніж із контрабандистами. Проект постанови про виключення із переліку документів і товарів, що підлягають голографічному захисту, марок акцизного збору й кількох інших позицій, уже завізований (частково з зауваженнями) практично всіма міністерствами, було знято з контролю в Кабміні...

Логіка проста, але до Кабміну не доходить...

Незрозуміло, яка логіка в тому, щоб за нинішнього розкладу на сигаретному ринку посилювати захист акцизних марок. Адже якщо ситуація й так під контролем, то дуже мало сенсу в тому, щоб до п’яти існуючих ступенів захисту, яким цілком можуть позаздрити грошові купюри багатьох держав, додавати ще й голографічну мітку. Сенс хіба що в тому, щоб підтримати підприємства, які виготовляють голографічні етикетки. Це вам не жарти — помітити близько 3,5 млрд. марок за рік. Навіть якщо повірити, що ціну «сигаретної філателії» буде зведено до мінімуму й вона лише подвоїться (до 1,8 коп./шт.), то доведеться додатково витратити близько 35 млн. грн. Але навіть у це віриться з трудом, адже контрольна марка з голограмою для аудіовізуальних товарів і фонограм коштує 17 копійок. Крім того, існують ще й копії сертифікатів відповідності, які будуть потрібні в необмеженій кількості роздрібним продавцям. Їх теж збираються таврувати голограмами. Навіщо ці гроші виймати з кишені підприємств, держави, споживачів і перетворювати на активи приватних комерційних виробників голографічних марок. Саме цю прозору логіку намагалися донести до свідомості Кабміну Українська асоціація виробників тютюнових виробів «Укртютюн», асоціація «Спілка оптовиків і виробників алкоголю й тютюну» (СОВАТ) і Інститут конкурентного товариства. Але всі їхні звернення до уряду поки що марні.

Філателія не тільки для голографії

Не було почуто й думку Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Держкомпідприємництва, ДПА, НБУ, які теж не підтримують голографізацію марок. Окрема тема — результати громадських слухань в УСПП із питань захисту голографічними елементами. Про них прем’єра повідомили двічі. Перше послання від 16 вересня, у ньому значиться: «зацікавлені органи виконавчої влади (СБУ) не надали ніяких конкретних розрахунків економічної ефективності вказаних заходів навіть для держави», «учасники громадських слухань висловили пропозиції про вилучення з переліку товарів і документів, відповідно до постанови КМУ №932, акцизних марок...» Другий лист, від 15 жовтня, підтверджує, що «під час обговорення було висловлено різні погляди щодо результатів широкого використання голографічного захисту». До нього було додано «експертні висновки деяких учасників громадських слухань», які вже підтримували голографічний захист. Певне, «деяких учасників громадських слухань» абсолютно не хвилює, що бізнес їхніх колег з УСПП від цього постраждає. Зате вони точно зацікавлені в тому, щоб виробництво марок акцизного збору було розділено між НБУ (Банкнотно-монетному двору пропонують обмежитися марками на алкоголь) і Міністерством фінансів в особі Держзнаку (його ощасливлять сигаретними марками).

Цікаво, що думка саме цих учасників сподобалася Кабміну. Вже 16 жовтня з’являється доручення прем’єра про розгляд 23 жовтня урядом відповідного проекту постанови. Таким чином, нині живе і діє не тільки постанова №932, а й проект постанови Кабміну «Про порядок запровадження захисту марок акцизного збору голографічними захисними елементами», підготовлений Службою безпеки. З формальної точки зору, нібито все нормально — пункт 4 постанови №932 вимагав розробки порядку, але, зверніть увагу, для всього переліку документів і товарів. На виході ж, за іронією долі, наводять лад тільки з акцизними марками, які ні товарами, ні документами не є. Звідки така «любов» до філателії?

Крім того, автори чомусь уперто не хочуть бачити різниці між тютюновим і алкогольним ринком і не дуже напружуються в пошуках альтернативних шляхів захисту. Це на алкогольному ринку пишним цвітом розквітнув фальсифікат. Там потрібен захист від підробки марок, але не акцизних, а товарних. Саме цим виробники й займаються. Причому добровільно. У хід ідуть, зокрема, і голографічні мітки. Ось тільки спрацьовують вони, так само тимчасово, як і зміна форми чи напису на пляшці, ковпачку, етикетці, після чого доводиться постійно придумувати щось нове. Голографія не може бути панацеєю від сучасних фальсифікаторів, точнісінько так само, як немає секретних замків від справжнього ведмежатника, або абсолютних програм захисту від нахабних хакерів.

Набагато простіше ускладнити їм роботу, приміром, запровадженням нумерації кожної марки акцизного збору для сигарет. Це практично не потребує додаткових витрат, зате контроль і облік буде забезпечено. Адже нині під одним номером випускається 10 млн. марок. Захист алкогольних напоїв простіше й ефективніше посилити акцизними марками, які відрізнялися б дизайном для кожного окремого виду продукції та ємності тари. До речі, народні депутати вже запропонували цей компроміс у своєму законопроекті «Про внесення змін у деякі закони України про акцизний збір».

Міткою справі не допоможеш, а дров наламати — вийде

Найнеприємніше, що всі кошти й сили, викинуті на голографізацію, будуть не просто марними. У даному випадку вони зашкодять. По-перше, нерозумно викидати мільйони на те, щоб боротися з поодинокими випадками контрафактної продукції. Нині на сигаретному ринку вона становить лише 0,05%. До того ж, вона однаково маркується не підробленими, а справжніми марками. І в боротьбі з нею зацікавлені передусім самі виробники. По-друге, хоч як це парадоксально, але голографічний захист дасть поштовх до відродження сигаретної контрабанди. Для цього не так і багато потрібно. Виробникам це добре відомо. Власне, саме тому вони і б’ються головою об стінку, тільки б знову не пустити нелегальний імпорт на ринок. Підвищення цін на сигарети за рахунок голографізації неминуче посилить інтерес до контрабандних поставок. Тоді акцизу для держбюджету не збереш. За короткий період експерименту можна наламати стільки дров, що мало не здаватиметься.

* * *

У середу на засіданні уряду так і не дали остаточну відповідь: бути голограмам на акцизних марках чи ні. Чекають відповіді від прем’єра на свій повторний запит і народні депутати. За ним останнє слово або хоча б відповідь на запитання: «За що ж усе-таки?..»

Коментар

Валентина ХОМЕНКО,
виконуюча обов’язки
генерального директора асоціації «Укртютюн»:

— Тютюнова галузь стабільно дає доходи в держбюджет від акцизного збору й інших податків. Канули в Лету часи, коли 25—30% ринку контролювали контрабандисти. Навіщо дестабілізувати ринок? Яка в цьому потреба? Хіба щоб просто дозволити одному бізнесу заробити за рахунок іншого.

В’ячеслав СОКЕРЧАК,
президент асоціації СОВАТ:

— Якщо Анатолій Кінах не підпише постанову таємно (що він іноді практикує), то все це закінчиться тим, що прибічникам голографічного захисту доведеться відступити. Позаяк Мінекономіки й Мінагрополітики проти, НБУ й ДПА теж зайняли чітку позицію. Адже зрозуміло, що йдеться не про захист споживача, а про гроші, які намагаються будь-що заробити. А це небезпечна політика...