Вогненебезпечний контакт. Кожне новостворене підприємство проходить горнило пожежного нагляду. Зробити це складніше, ніж зареєструватися

Україна — чи не єдина європейська держава, в якій узаконене отримання кожним новоствореним підприємством дозволу від органів пожежного нагляду. У зв’язку з тим, що процедура ця досить складна і непрозора, а ринок експертних послуг монополізований, саме ця ланка дозвільної системи є чи не головним бар’єром на шляху розвитку малого і середнього бізнесу. Підприємство значно легше зареєструвати, ніж одержати дозвіл пожежників.

Яким вимогам має відповідати суб’єкт господарювання, мабуть, не знає ніхто. Небагато знайдеться охочих ознайомитися із шістьма томами так званих БНІП (будівельних норм і правил, розроблених ще в радянські часи), вивчити правила пожежної безпеки України, встановлені Міністерством з надзвичайних ситуацій (це ще близько 250 вимог загального характеру і 420 правил для конкретних об’єктів). Простудіювати нормативний акт Держбуду «Пожежна безпека об’єктів будівництва» із 27-ма документами, які містять різні вимоги (Держстандарти, ДБН, ДСТУ і т.п.)...

Чи не тому українські підприємці називають регуляторні процедури другим за силою чинником (після політичної нестабільності), котрий найбільше гальмує розвиток бізнесу, і вважають вітчизняну дозвільну систему непрозорою і досить складною. Такі дані були отримані після широкомасштабного дослідження, яке провела Міжнародна фінансова корпорація, опитавши три тисячі керівників підприємств усіх регіонів.

— Ми моніторимо ситуацію в Україні з 1996 року, — каже керівник проекту МФК «Розвиток підприємництва в Україні» Андрій Гуревич. — З’ясувавши, що найбільше заважає бізнесу, розробляємо рекомендації для тих, хто ухвалює регуляторні рішення.

У тому, що дозвільну систему слід якнайшвидше реформувати, сумнівів немає, адже 90% опитаних зізналися, що одержали дозволи з порушенням вимог, неофіційно заплативши за «послуги». До речі, кожен такий документ (а їх новостворене підприємство має одержати не менше трьох, а діюче — п’ять) коштує близько 260 доларів. Та й чекати на папери доводиться зовсім не стільки часу, скільки передбачено офіційною процедурою.

Зате, якщо почитати чинне законодавство, то нічого подібного там немає, і жодних проблем у підприємця з чиновниками не повинно бути. Скажімо, щоб отримати дозвіл пожежного нагляду, який безплатно видають центральні, територіальні й місцеві органи цього відомства, треба чекати всього п’ять днів. Насправді ж за папери потрібно сплатити близько 180 доларів і запастися терпінням більш ніж на сорок днів. Так принаймні стверджують самі підприємці. Причин не вірити їм немає. Та й практика видачі дозволів це підтверджує. Спочатку бізнесмен повідомляє пожежників про свій намір розпочати власну справу. Ті йому видають направлення на експертизу. Причому, як правило, не в ту структуру (державну чи приватну), яка тепер найменше завантажена роботою, а до «свого» експерта. У того, звичайно, черга...

Якщо ж піти не у вказаному напрямку, собі ж нашкодиш: у роздобутому «на стороні» акті обов’язково щось буде не так. Та й, власне, за експертизу все одно доведеться заплатити стільки, скільки скажуть. Ще торік скасовано нормативний акт, який встановлює тарифи на платні послуги пожежників. Нового документа досі немає. Сама ж експертиза може тривати нескінченно довго. Усе залежить від підготовки документів та складності об’єкта оцінки. І, хоч би скільки це тривало, акт доведеться терпляче чекати, адже без нього не видають дозволу...

Змінити усталену систему поки що не вдається. Через опір пожежного лобі не вдалося навіть скасувати легалізовані побори, записані в Законі «Про пожежну безпеку», де серед джерел фінансування відомства значаться «пожертвування фізичних осіб і громадян». У такий спосіб пожежники «добирають» необхідні для свого існування суми, яких недодає бюджет. Кажуть, якщо держава не розщедриться, то скасування спонсорства може паралізувати роботу відомства. А це вже загрожує серйозними наслідками.

— У кожному разі, дозвільну систему потрібно якнайшвидше реформувати, — переконана радник з юридичних питань проекту МФК «Розвиток підприємництва в Україні» Віра Потєхіна. — Насамперед слід прийняти рамковий закон, а потім привести у відповідність до нього всю законодавчу базу, що регулює видачу дозволів.

Починати реформу спеціалісти радять із перегляду міністерствами і відомствами чинних дозволів. Наступний крок — диференціація за рівнем небезпеки підприємств. Якщо діяльність певної структури несе загрозу, дозвіл необхідний. Якщо ж виробництво безпечне, йому ці папери не потрібні.

Зі змінами необхідно поквапитися, інакше бізнес щоразу спотикатиметься об нові регуляторні бар’єри. Яскраве підтвердження цього — все той-таки пожежний нагляд, що видає понад 90% тимчасових дозволів. Такий стан речей практично постійно тримає двері підприємств відчиненими для перевірок. А в тому, що під час проведення останніх порушення виявляться, сумніватися не доводиться, адже кількість вимог обчислюється багатьма томами, яких підприємець часто й в очі не бачив.

Позитивний досвід реформування дозвільної системи є не тільки у світі, а й в Україні: три роки тому Державна інспекція охорони праці скоротила свій список дозволів з 90 пунктів до 21-го. При цьому травматизм на підприємствах знизився...

— Необхідно переглянути і скасувати зайві й застарілі вимоги, — резюмує Андрій Гуревич. — А також демонополізувати ринок експертних послуг, на основі яких видаються дозволи. І, звісно ж, ухвалити окремий закон про перевірки, який би істотно зменшив їх кількість (нині кожне підприємство перевіряють у середньому дев’ять разів на рік).

A поки цього не сталося, спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації готують спеціальну брошуру для підприємців із рекомендаціями щодо спілкування з пожежниками.

Ось деякі з «ЦВ»:

1. Оскільки без висновку експертизи дозвіл не видають, а тривалість її проведення не встановлена, варто знати, що цю процедуру може провести як державний експерт, так і приватний. А щоб дозвіл одержати в законодавчо визначений п’ятиденний термін, слід вимагати реєстрацію дати подачі документів. Інакше довести, що терміни вичерпано, буде неможливо.

2. Якщо підприємство перевіряє орган пожежного нагляду, то інспектор повинен мати розпорядження його керівництва. Візит контролера варто записати у журнал реєстрації перевірок. Це позбавить наступних можливих візитів ревізорів.

3. У разі підписання бізнесменом договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами про відшкодування наслідків можливої пожежі позапланові і контрольні перевірки не повинні стосуватися його підприємства.

4. Оскільки дозвіл пожежників повинен мати не тільки власник помешкання, а й орендар, то останньому в договір оренди доцільно вписати положення про відповідальність власника за невідповідність помешкання правилам пожежної безпеки.

5. Слід пам’ятати, що результати будь-якої перевірки підприємець має право оскаржити в суді протягом десяти днів.

Коментар експерта

Микола ЛЕВЧУК,
адвокат адвокатського агентства «Юстем»

— Насправді підприємець теж може стягнути з органів пожежного нагляду збитки, завдані підприємству неправомірними діями працівників нагляду. Що я настійно рекомендую робити. Зокрема для проведення експертизи необхідно укласти договір, у якому передбачити штрафні санкції за порушення термінів її проведення. При правильній постановці протипожежної і юридичної роботи на підприємстві можна уникнути багатьох проблем.

Правил пожежної безпеки має бути не сім або десять томів, і навіть не один том, а, щонайбільше, кілька сторінок, щоб їх можна було вивчити й запам’ятати. Основні правила мають бути визначені Законом «Про пожежну безпеку», у який варто внести відповідні зміни. Решту нормативних актів, які визначають правила пожежної безпеки, потрібно скасувати. Що стосується спеціальних правил, призначених для окремих категорій підприємств, робіт, то їх слід визначити в окремому нормативному акті. Оскільки органи пожежної служби утримуються на гроші платників податків, то й видавати експертні висновки вони повинні безплатно.