Виплатити зароблене — душить "жаба"?

У наш час порушення трудового законодавства стало таким звичним, що цьому ніхто не дивується.

Розхожа сентенція радянської доби щодо того, хто начальник, а хто дурень, сьогодні спрацьовує частіше, ніж будь-коли. І це при тому, що звільнитися і знайти іншу роботу зовсім нескладно. Куди складніше витребувати у повній мірі зароблене, а надто сподіватися на оплачувану відпустку, лікарняний або декретні. За віддаленішу перспективу (вихід на заслужений відпочинок за наявності страхового стажу та належно сплачених до Пенсійного фонду внесків) часто доводиться боротися.

Нещодавно я мимоволі стала свідком протиправних дій адміністрації одного з припортових підприємств Одеси. Загнаний у крайню скруту чоловік з вищою технічною освітою змушений був працевлаштовуватися рядовим робітником. Майже десять днів проходив медогляд, витративши на це понад п'ять сотень гривень і ще чимало грошей на проїзд маршрутками до місця майбутньої роботи та медичних закладів, розкиданих по місту. Врешті у працевлаштуванні йому відмовили, пославшись на маленьку проблему зі здоров'ям, яка ні на що не впливала, яку чоловік не приховував, і про яку лікар знав ще на початку медогляду. Однак попри це видав пачку направлень, за які довелося заплатити в усіх кабінетах, і врешті викинути позитивні висновки медиків на смітник.

Доведений до відчаю, чоловік звернувся до Держпраці та Мінсоцполітики. У міністерстві й вухом не повели. Заяву з усіма підписами і реквізитами не прийняли, бо не власноруч приніс з Одеси до Києва. Ящика для кореспонденції у відомстві не передбачено, а на лист, надісланий поштою, не відповіли. У Держпраці й лист прийняли, і розслідування провели, і кошти чоловікові повернули.

Сподіватися, що всі втручання інспекторів є такими ефективними, мабуть, не варто. Однак звертатися по їхню допомогою таки потрібно. До того ж випадків порушення трудового законодавства роботодавцями більш ніж досить. Це підтверджує й офіційна статистика Держпраці. Лише за січень-травень 2018 р. фахівцями служби та органів місцевого самоврядування у сфері дотримання законодавства про працю проведено 5 542 інспекційні відвідування та 191 невиїзне інспектування на 5 582 підприємствах, під час яких виявили 11 897 порушень законодавства про працю у 4 176 роботодавців. Тобто зловживання зафіксували на 75% перевірених підприємств (в середньому по 3 порушення на одному підприємстві).

Картина вимальовується вельми неприваблива: лише на чверті перевірених підприємств над найманими працівниками не збиткуються. Щодо решти, то тут повний букет зловживань, які тягнуть на різну міру відповідальності: від адміністративної до кримінальної. Найчастіше роботодавці полюбляють дармову працю. За словами директора департаменту з питань праці Ігоря Дегнера, зафіксовано понад 7 тис. зловживань у сфері оплати праці, стосовно робочого часу та часу відпочинку - 1 783 порушення, трудового договору - 1 686, майже 850 - правил ведення трудових книжок. Причому перед тут ведуть підприємства, організації та установи приватної форми власності, особливо "стараються" підприємства торгівлі.

Сказати, що за такі проступки не карають, не можна. За результатами перевірок на посадових осіб складено та передано до суду 1 847 матеріалів про адміністративні правопорушення, з них за 890 судами навіть винесено рішення про накладення штрафних санкцій на винних. І хоча сума не вражає (лише 2,21 млн грн), уже добре те, що бодай є покарання. І не лише від судів: безпосередньо державними інспекторами праці винесено 278 постанов за ст. 188-6 Кодексу про адміністративні правопорушення з накладенням штрафних санкцій у сумі 279,8 тис. грн. Куди солідніші кошти фігурують у 2,8 тис. постанов про накладення фінансових санкцій згідно зі ст. 265 КЗпП - 386,95 млн грн.

І все ж співробітництво Держпраці з правоохоронними органами щодо боротьби з порушеннями трудового законодавства, судячи зі статистичних даних, не надто плідне: контролери направили колегам 308 матеріалів, а за результатами їх розгляду до єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено лише 52. Не дуже ефективний і такий засіб впливу, як пропозиції керівникам та власникам підприємств щодо притягнення посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, до дисциплінарної відповідальності: з 600 подань задоволено тільки 155.

Однак повернімося до найболючішої проблеми - маніпуляцій із зарплатнею. За 5 місяців 2018 р. скарги на невиплату заробітку найманим працівникам змусили інспекторів Держпраці навідалися на 402 підприємства-боржники, які не виплатили 1,16 млрд 119 особам. За наслідками інспекції роботодавцям надали 379 приписів. На 221 підприємстві погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 248 млн грн. Гроші повністю чи частково отримали майже 47 260 працівників.

На кого інспектори не змогли вплинути, подали до суду 179 протоколів про адміністративне правопорушення (за 68 - винесено рішення про накладення незначних штрафних санкцій на посадових осіб у сумі 26 693 грн). Дещо більша сума, але за більшу кількість постанов (637) відповідно до ст. 265 КзпП: 6,75 млн грн, з них сплачено - 3,2 млн грн.

Керівникам та власникам суб'єктів господарювання внесено 79 подань про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, однак задоволено лише 8. До правоохоронних органів передано матеріали 136 інспекційних відвідувань, за результатами їх розгляду до єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено 37 матеріалів, за 7 матеріалами повідомлено про підозру.

Серед тих, по чиїх трудових правах топчуться роботодавці, нерідко трапляються військовослужбовці. І це попри те, що ст. 119 Кодексу законів про працю передбачено: за призваними на строкову військову службу за призовом осіб офіцерського складу, за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.

У разі порушення цих норм проводяться інспекційні відвідування та застосовуються заходи щодо їх усунення та притягнення до відповідальності винних посадових осіб. За порушення гарантій, встановлених ст. 119 КЗпП передбачена адміністративна та фінансова відповідальність.

Ще один "гордіїв вузол" у зв'язці роботодавець-найманий працівник (незалежно від професійної приналежності) - незадекларована праця, зарплати "в конвертах", несплата податків та внесків до соціальних фондів. З початку 2018 р. задля запобігання незадекларованій праці інспектори здійснили понад 12 тис. відвідувань роботодавців і за неповних чотири місяці (з квітня по червень) виявили 8,4 тис. працівників, які працювали без належного оформлення трудових відносин, зокрема 2 тис. 749 працівників, допущених до роботи без оформлення трудових договорів (у 4 рази більше за відповідний показник за січень-травень 2017 р. (696 працівників), 3 тис. 870 працівників, які виконували роботи на підставі цивільно-правових договорів, що мали ознаки трудових (у 3 рази більше від торішнього показника), 1 тис. 792 працівники, допущені до роботи без повідомлення органів ДФС.

Завдяки втручанню державних інспекторів із 33 тис. 445 працівниками укладено трудові договори. Окрім того, складено та направлено до судів 282 протоколи про адміністративне правопорушення за частиною третьою ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення. Винесено 380 постанов про накладення штрафних санкцій відповідно до ст. 265 КЗпП на суму 407,3 млн грн (за аналогічний період торік винесено 110 постанов на суму 73,3 млн грн). Матеріали 117 відвідувань направлені до правоохоронних органів за ознаками злочинів, передбачених статтями 172 і 173 Кримінального кодексу. Власникам внесено 55 пропозицій про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

- Наші інспектори постійно вивчають нові шахрайські практики, що виникають на ринку праці, - каже Ігор Дегнера. - Навіть горезвісна незадекларована праця не є статичним явищем, а як всяке шахрайство еволюціонує. Основними і найбільш популярними формами незадекларованої праці в України є: неформальна зайнятість у формальному та неформальному секторах; приховування фактично відпрацьованого робочого часу та виплата заробітної плати "в конверті"; підміна фактичних трудових договорів цивільними і господарськими, а також штучне використання дистанційних та аутсорсінгових механізмів для приховування найманої праці; не оформлена належним чином вторинна зайнятість осіб, які мають оформлені трудові відносини за основним місцем роботи.

Задля виявлення роботодавців, які використовують працю незадекларованих працівників, територіальні органи Держпраці проводять аналіз стану неформальної зайнятості в областях на підставі інформації про рівень такої зайнятості у формальному і неформальному секторах економіки, які потім узагальнюють органи статистики. А для визначення найризикованіших галузей Держпраці розробила паспорти неформальної зайнятості областей. Отримана та проаналізована інформація є підставою для прийняття рішення у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.04.2017 №295.

Свою роль відіграє й отримання інформації щодо конкретних суб'єктів господарювання, що працюють у певній галузі. Ці дані головні управління беруть на цілком законних підставах в органах місцевого самоврядування та місцевих органах державної влади. Окрім того, Держпраці упродовж 2016-2017 рр. уклала угоди про взаємодію, обмін інформацією та спільні дії із ДФС, ПФУ, ФПУ, "Укртрансбезпекою", галузевими організаціями профспілок та роботодавців. Отримані дані аналізуються, порівнюються показники чисельності працівників у дозвільних документах із кількістю фактичних працівників за даними Пенсійного фонду. У разі наявності розбіжностей у чисельності працівників вирішується питання про здійснення інспекції.

Координація дій Держпраці, ДФС та ПФУ, спрямованих на подолання незадекларованої праці, також дає позитивний результат. За інформацією ПФУ на 01.05.2018 р. кількість застрахованих осіб (найманих працівників) по Україні у порівнянні до 01.01.2018 р. збільшилась на 172 тис. 250 осіб, а сума сплаченого ЄСВ збільшилась на 3,4 млрд грн.

Насамкінець ще про одну досить болючу проблему у сфері зайнятості - виробничий травматизм. Головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Наталія Савенкова, посилаючись на моніторинг, стверджує, що за роки незалежності в Україні зменшилась кількість випадків травмування на виробництві (як загальна, так і зі смертельними наслідками). Приміром, загальний травматизм у 2017 р. зменшився порівняно з 1992 р. майже у 29 разів, а зі смертельними наслідками у 7 разів.

Кількість травмованих на виробництві з розрахунку на 100 тисяч працюючих за цей період зменшилася з 600 до 41 особи, у тому числі зі смертельними наслідками - з 13 до 3,5. Але якщо взяти до уваги той факт, що за цей же час на 49% зменшилась загальна чисельність працівників на підприємствах, установах і в організаціях, то цифри не видаються такими разючими.

Тож ліпше порівнювати лише те, що діється в наш час. Аналіз стану виробничого травматизму свідчить, що за 2017 р. кількість нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, порівняно з 2016 р. зменшилась майже на 3 %, або на 115 нещасних випадків (на підприємствах України у 2017 р. травмовано 4313 осіб, у 2016 р. - 4428 осіб), а кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов'язаних з виробництвом, за 2017 р. порівняно з 2016 р. зменшилась на 9% або на 34 нещасних випадки (у 2017 р. смертельно травмовано 366 осіб, у 2016 р. - 400 осіб).

-Загалом, - робить висновок Наталія Савенкова, - по країні у 2017 р. стан виробничого травматизму знизився порівняно з минулим роком на 3% (із розрахунку кількості травмованих на 100 тис. працівників). Рівень виробничого травматизму зі смертельним наслідком (із розрахунку кількості загиблих на 100 тис. працівників) за 2017 рік на 9% менш за аналогічний показник 2016 року. Показник 2017 року - 3,47, а у 2016 він становив 3,82.

Коментар

Юлія Березенська, адвокат

Не треба боятися шукати управу на кривдника. Нині є досить дієві засоби впливу. Починаючи з 2015 р., а також у 2017 р. КЗпП зазнав значних змін у питаннях фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю. Приміром, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час, а фактично на повний робочий час, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску роботодавцю доведеться заплатити 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, а це 111 690 грн, якщо мінімальна зарплата 3723 грн.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (неоплату роботи в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понадурочну роботу тощо), за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підприємствам доведеться викласти 10 мінімальних зарплат за кожного працівника. Це 37 230 грн при мінімальній зарплаті 3 723 грн.