Переважна більшість українських підприємців, в тому числі власників торгівельних мереж, чітко заявили про свою проукраїнську позицію, підтримують армію і жертвують для допомоги переселенцям. Цю підтримку вони надають при тому, що і самі серйозно потерпають від війни, втрачаючи свої магазини на окупованих територіях або внаслідок ударів російських ракет.
Мережі пропонують українцям бренди колаборантів
Попри це закордонні бізнеси-колаборанти, що своїми податками у російський бюджет фінансують вбивство українців, і навіть бізнеси із російським корінням – продовжують працювати в Україні. Вони мають змогу це робити лише по одній причині – бо такі мережі як АТБ, Сільпо, Varus, Велика Кишеня, Таврія В, Арсен (список можна продовжити) досі не відмовилися від продажу жодного з токсичних брендів.
Чому всі ці Blend-a-Med, Vici, Lays, Barilla, Ritter Sport, Milka, Dove досі продаються на полицях українських супермаркетів, коли чітко відомо, що вони продовжують наповнювати бюджет країни-агресора, в тому числі – і нашими з вами гривнями? І українцям продовжують нав’язувати їх товари, незважаючи на численні розслідування, незважаючи на акції протесту і навіть на думку споживачів, які готові відмовитися від таких брендів, а подекуди і від магазинів, які ними торгують.
Від цих запитань мережі відмахуються листами від таких брендів про намір «ось-ось» покинути ринок Рф та аргументами щодо відсутності чіткої законодавчої бази, яка б організувала роботу з подібними брендами. Але зрозуміло, що мережі керуються саме бізнес-цілями. Що ж, розглянемо саме комерційний аспект.
Головна мета будь-якого бізнесу є отримання прибутку. А бізнесу великих роздрібних торгових мереж (супермаркетів) – отримання прибутку від обігу товарів щоденного споживання. Критеріями якості роботи торговельних мереж - є рентабельність (прибутковість) товарних категорій. Якщо сказати простішою мовою, то це показник прибутку на квадратний метр торговельної площі. Цей показник залежить перш за все від швидкості обігу товарів. А швидкість обігу залежіть від асортименту, який продається, від споживчого попиту на цій асортимент, від конкуренції в категорії, від цінової політики, від акційних заходів і таке інше. Це теоретична база. Але щоб було зрозуміло про що це, давайте розглянемо на прикладі.
Споживачі прагнуть бойкоту зрадників, а ринок швидко знайде їм українську заміну
Візьмемо, наприклад, досить містку та висококонкурентну товарну категорію, з традиційно високим % українських виробників як заморожені напівфабрикати. В категорії багато місцевих українських брендів, висока конкуренція - більше 30 брендів з яких більшість вареники, пельмені та тісто, що вироблені в Україні. Однак є і імпортована продукція в цієї категорії – наприклад, вищезгаданий бренд Vici та його суббренд GYOZA, що належіть литовській компанії Viciunai-Group, яка досі працює в Росії та, нагадаємо, має власний завод в Калінінградський області.
Цей бренд українському споживачу більше відомий як виробник крабових паличок, але також присутній в категорії заморожені напівфабрикати та овочі. На українському ринку напівфабрикати Vici займають невелику частку в 3% (за обсягом продажу в грошах). При цьому на поличках більшості крупних українських супермаркетів, таких як Сільпо, Novus, Varus, Велика Кишеня, Ашан, Метро, Рукавичка та інші, напівфабрикати Vici займають щонайменше 10% всієї вітрини напіфабрикатів. Це, до речі вже говорить про неефективність використання торгівельної площі, бо на 10% площі вони отримують всього 3% прибутку.
Але все ж таки в Україні до війни було 3% споживачів пельменів та млинців, які виробляли Vici.
Але ж тепер все змінилось. Як було вже сказано вище, згідно опитування телеграм-каналу Инсайдер, в якому прийняло участь 92,3 тис українців: 60% споживачів не купують продукцію брендів-колаборантів, а ще 12% бойкотують навіть магазини, в яких така продукція продається. Тобто 72% українських споживачів не будуть купувати напівфабрикати Viciяк товари бренду-колаборанта.
Зважаючи на те, що саме про колабораціоністську позицію керівників Vici український споживач добре проінформований через низку статей в ЗМІ та акції активістів в магазинах, а також зважаючи на цінове позиціонування напівфабрикатів Vici (одні з найдорожчих на ринку), ми розуміємо, що попит і, як наслідок, товарообіг напівфабрикатів Vici в українських супермаркетах знизиться щонайменше на 50-60% від довоєнного, який і тоді був невеликий. Таким чином і товарообіг і прибуток на квадратний метр площі скоротився. А якщо б торгівельну площу, яку займає бренд Vici на вітрині напівфабрикатів зайняв український бренд, особливо якщо бренд допомагає армії, і споживач про це знає, то прибуток від цієї торгівельної площі міг би значно зрости.
І такі приклади втрати прибутку можна привести по будь-яким брендам-колаборантам, напевно окрім категорії «Чай», бо там українському споживачу взагалі не залишили вибору, оскільки більшість брендів чаю, що присутні на українському ринку або російські, або співпрацюють з Росією.
Мусимо нагадати: Україна часто вимагає від своїх партнерів вводити санкції проти російського бізнесу, знаючи, що останній може здійснити серйозний негативний вплив на соціально-економічну ситуацію в їх країнах. І ці партнери не тільки вводять (хоч і повільно, як на наш погляд) такі санкції, але і попереджують своє населення про можливість такого погіршення (закликаючи, наприклад, економити майбутнього опалювального сезону енергосировину, зменшивши температуру в помешканнях до 16-19 градусів).
Окремим представникам українського рітейлу варто було б наслідувати цю модель, тим більше, що вигоду співробітництво з компаніями-колаборантами якщо і несе, то виключно тактичну, тимчасову, а стратегічно ж шкода наноситься як самим мережам, так і країні, в який вони працюють.
Більше статей Романа Івченка читайте за посиланням.