Ветеринари-потрошителі. Ринок заблоковано: ще одна спроба ввезти велику партію риби зірвана чиновниками

Бійтеся не мертвих, а живих

Заморожування риби при температурі не вище мінус 20 градусів Цельсія в усіх частинах продукту протягом 24 годин забезпечує повне знезаражування риби і рибних виробів від личинок анізакід, гарантує епідеміологічну безпеку такої риби і продуктів із неї, нешкідливість для здоров’я людини. Чисельність мертвих анізакід у рибі може впливати лише на її товарні показники.

Із висновку О.Синельникової, директора Інституту епідеміології й інфекційних хвороб ім. Л.Громашевського, підготовленого начальнику Департаменту санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України С.Бережнову

Цього разу під сумнів поставили не продукцію з Норвегії, США чи Голландії, а російські оселедці, виловлені Мурманським траулерним флотом. Контракт на поставку 10 тис. тонн риби (оптова вартість 8 млн. дол.) благополучно провалено. Стараннями українських ветеринарів перша партія оселедців, завезена російською «Інекспартнер» для українських компаній, не пропущена в торгову мережу. В оселедцях знайшли мертвих анізакід, що не дивно — паразитологи стверджують: у Світовому океані практично немає риби, яка б не містила цих личинок, безпечних після знезаражування (у цій заблокованій партії оселедців — шляхом глибокого заморожування). Тепер ветслужба наполягає на технологічній переробці зазначеної риби шляхом потрошіння...

Завдяки логіці ветеринарів-трієчників, повноцінну рибу в Україну легальними каналами ввезти більше не вдасться. Адже анізакіди, якими горе-спеціалісти вже півроку лякають усе населення країни, завжди були, є і будуть практично в усій морській та океанічній рибі. Прісноводна риба теж не виняток. Країні що, тепер переходити на імпортні консерви через того, хто, схоже, недовчився в інституті, сів у крісло глави Ветеринарного департаменту і тепер зайнявся підрахунком мертвих (абсолютно не шкідливих для здоров’я людини) анізакід? Коли у нас нарешті почне працювати закон, а не доісторичні ГОСТи, підкориговані ветеринарами?..

Зрив сезону

Середина вересня. Сезон вилову риби у самісінькому розпалі, але українські компанії досі не можуть брати участь у торгових операціях. «ДТ» вже докладно аналізувало причини кризи на ринку:

— запровадження Ветеринарним департаментом МінАПК нових ветеринарних сертифікатів на порушення міжнародних домовленостей України і правил СОТ. Форма нового сертифіката так і не була узгоджена з провідними світовими постачальниками риби;

— горезвісні зміни, ініційовані ветеринарним відомством Петра Вербицького, положення Мінімального переліку вимог до імпортованої продукції, відповідно до яких у країну тепер заборонено ввозити без потрошіння морожену рибу, що містить мертві личинки анізакід;

— спроби Експертної комісії із залучення інвестицій «протягнути» через постанову Кабміну квотування імпорту риби.

На уламках ринку

А ось практичний результат дій чиновників, які прикриваються добрими намірами. По-перше, споживачі налякані страшилками про імпортну рибу, заражену всілякими паразитами, що незрозуміло звідки раптом звалилися на нашу країну. Відбивають атаки паразитів, звісно ж, ветеринари, які настирливо шукають на легальному ринку підробки сертифікатів якості імпортованої продукції. При цьому не згадується, що за півроку нічого знайти так і не вдалося, а позови, ініційовані підприємцями, програно.

По-друге, великі світові постачальники призупинили експорт риби в Україну. Ті поодинокі і обережні спроби ввезення ініційовані Українською асоціацією рибопромисловців, яка, намагаючись врятувати вітчизняний ринок, самостійно проводить переговори з постачальниками. Але охочих зв’язуватися з українським чиновництвом залишається дедалі менше.

По-третє, холодильники порожні, дефіцит позначився на торгівлі і переробних підприємствах. Ціни злетіли: оселедчик в опті нині «тягне» на більш ніж 8—9 грн./кг, скумбрія — всі 27 грн.

По-четверте, активізувалася діяльність нелегальних постачальників. Адже контрабандистам ні до чого сертифікати, терміни зберігання і дозволи ветеринарів. За словами переробників, наприклад, «Донецька область за останні 1,5—2 місяці не купила у них жодного кілограма риби, тобто регіон повністю постачається контрабандною продукцією».

Рятуйся, хто може

Що роблять ветеринари? Ні, вони, схоже, ринок рятувати не збираються. Навіщо? Їх же досі не попросили звільнити займані посади. Виходить, вони вірно служать. Коли в «Інтерфаксі» проходила конференція, присвячена російським оселедцям, дехто з ветеринарного керівництва перебував з офіційним візитом у Норвегії. За словами імпортерів, там вони самотужки шукають докази підроблених сертифікатів, щоб хоч чимось відповісти за програні судові позови підприємцям. Самотужки, бо колег із Експертної комісії норвежці попросили не включати в офіційну делегацію, адже розмовляти з ними про якісь інвестиції вже не збираються. Воно й зрозуміло — навіщо вкладати гроші в холодильники, якщо в них все одно нічого покласти. Не кажучи вже про непередбачуваність і нелогічність української нормотворчості.

Проблема з ввезенням російських оселедців не єдина. На цей час у суді розглядається справа про ввезення скумбрії виробництва США. У цьому випадку приводом для заборони на ввезення стала невідповідність термінів зберігання. Ветеринарний департамент і тут виявився єдиною структурою в Україні, яка не визнає Закону «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Тим самим поставив себе в опозицію Держспоживстандарту і Міністерству охорони здоров’я, котрі визнають, що термін придатності харчового продукту визначається його виробником. Ветеринари, які керуються ГОСТами, вперто не бажають розуміти, що сучасні технології дозволяють забезпечити термін зберігання довший, ніж це передбачено застарілими стандартами. А може, все ж таки не хочуть?..

Коментар експертів

Юрій Осьмак, голова Української асоціації рибопромисловців

— Враховуючи передбачуваність наших ветеринарів, що забезпечують нині практично кожну партію документами, за якими неможливо продати рибу, ввозити всі 10 тис. тонн ніхто не буде. Потрошити таку кількість просто абсурдно, а продати її неможливо. Аналогічні висновки видаються на продукцію практично всіх інших постачальників риби, що свідчить про блокування імпорту.

Давид Узунян, топ-менеджер компанії «Інекспартнер»

— Мертвих личинок анізакід не рахує жодна ветеринарія у світі. Це заняття безглузде: кількість мертвих анізакід не регламентується ні нормами СОТ, ні директивами ЄС. Українські ветеринари не можуть не знати того, що відомо студентам-першокурсникам профільних вузів.

У Світовому океані немає риби без личинок анізакід — це частина екосистеми. До того ж анізакіди слугують кормом для багатьох риб. З цього випливає, що Україна відмовляється імпортувати океанічну рибу взагалі. Оскільки це неможливо, думаю, проблема виходить за рамки вимог до якості харчової продукції. Гадаю, що операторів рибного ринку навмисно заганяють у становище порушників закону. Це знак, що ми не потрібні на українському ринку.

Альбіна Гаєвська, професор, доктор біологічних наук,
завідуюча відділом екологічної паразитології Інституту біології Південних морів НАН України

— Огульно зараховувати всіх анізакід до небезпечних для людини паразитів — неправильно, з наукового погляду. Лише одиниці з десяти тисяч видів сімейства паразитичних нематод небезпечні для людини. Та й то лише живі, причому у певні періоди своєї життєдіяльності. Тому в корені хибний початковий постулат — анізакіди небезпечні для людини. Основне наше лихо — відсутність нормативних документів. Наш відділ — єдиний в Україні, котрий може кваліфіковано займатися цим питанням. Але до нас ніхто не звертається...

Микола Зимін, завідуючий відділом хвороб риб,
бджіл і паразитології Федеральної державної установи
центральної науково-методологічної ветеринарної лабораторії мінсільгоспу Росії (головний паразитолог РФ)

— У Росії, Норвегії, Німеччині, Франції, США, Польщі, Чехії та інших країнах кількість мертвих личинок анізакід не регламентується. Мені відома лише одна країна, в яку заборонено ввозити рибопродукцію з мертвими анізакідами, — це Україна. Як експерт і професіонал відповідально заявляю: дії української ветеринарії, щонайменше, незрозумілі.