Вектори українського заробітчанства

За прогнозами ООН, населення України до 2050 р. може зменшитися до 36,4 млн, і заробітчанський складник у цій сумній статистиці буде досить відчутним. Тож, мабуть, особливо не варто радіти з того, що нині наші співвітчизники пересилають зароблені кошти на батьківщину (торік - 9,3 млрд дол.), адже виїздять за кордон працездатні молоді люди, поставляючи робочу силу для економік інших країн. Наразі найбільший зиск від цього мають Польща і, хоч як це може здатися дивним, - РФ, країна-агресор.

Росія ворог не для всіх

Так, трудова міграція з України ще й досі інтенсивно пульсує на схід. За офіційними даними Державної міграційної служби і Державної прикордонної служби, на постійній основі за кордоном працюють 3 млн 200 тис. українців, за неофіційними - вдвічі більше.

Скільки насправді наших громадян виїжджає в Росію на заробітки, достеменно невідомо. Є лише дані про тих, хто перетинає кордон офіційно. Тільки в I півріччі поточного року - це 2,165 млн осіб. Більшість із них прямувала до Росії на заробітки. (За даними дослідження київської соціологічної групи "Рейтинг", наприкінці минулого року, таких було 88%.)

За цей самий період є дані й Міністерства внутрішніх справ РФ. Згідно з ними, близько 238,7 тис. українців виїхали до Росії на заробітки, ще 242,2 тис. - з приватним візитом. Повідомляється і про 12,6 тис. наших громадян, що приїхали до Росії на навчання, 16,6 тис. - як туристи. Крім того, близько 39,6 тис. отримали російське громадянство, 30,4 тис. - посвідку на постійне проживання. Що ж до минулого року, то кількість наших заробітчан перевищила півмільйона осіб, близько 85 тис. отримали російське громадянство.

Можливо, надалі щось зміниться, адже на запитання соціологів потенційні українські заробітчани відповіли, що більше мріють про роботу в ЄС. Зокрема 23% опитаних сказали, що хочуть до Німеччини, 22 - до Польщі, 10 - до Італії, і лише 6% виявили бажання працювати в Росії. Вже нині, за даними Нацбанку, 39% наших заробітчан перебувають у Польщі, ще близько 20 - у Чехії та Італії, у Росії - 26%.

Чому туди досі їдуть, голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник пояснив так: важливу роль у виборі відіграє відсутність мовного бар'єра. А ще - давня звичка, яка сформувалася ще за часів СРСР. Відтоді цілі покоління гастарбайтерів торують шлях на Москву і дуже переживають через розрив економічних зв'язків.

Не зупиняють ні погані житлові умови в Росії, ні відсутність трудових договорів з роботодавцями, які перетворюють людей на рабів. За неофіційними даними, в Росії працюють нелегально 79% наших заробітчан - переважно на низькооплачуваних роботах. Кваліфіковані кадри здебільшого мають легальний статус, але домогтися його тут складніше, ніж у країнах ЄС. Процес легалізації трудового мігранта в Росії надто корумпований, та й тіньовий сектор економіки значний.

Однак найбільша небезпека для українських заробітчан у Росії - це неадекватне ставлення тамтешніх правоохоронців. Часто спілкування з ними закінчується не лише хабарами, які з'їдають заробіток, а й ув'язненням. Проте на тих, у кого досі шия скручена на схід, не діють ні попередження МЗС Україні, ні заклики Служби безпеки, які застерігають співвітчизників від поїздок до агресора, ні жахливі історії-бувальщини про безпідставне затримання українців, негуманне ставлення до них і знущання з боку силовиків. Чого тільки варте завуальоване працевлаштування у службах доставки товарів, що насправді є наркокур'єрством і веде прямісінько до в'язниці.

За даними офісу уповноваженої Верховної Ради з прав людини, на початок нинішнього року в ув'язненні в РФ перебували понад 5 тис. українців, серед яких є й заробітчани. І це ще не повна інформація.

Про вербування українських заробітчан російськими органами безпеки годі й говорити. Спонукають до співпраці не лише "промиванням" мізків. Задіюють увесь арсенал силового впливу: шантажують, відбирають документи, обмежують у пересуванні, не виплачують зароблених грошей. Вимагають передати певні відомості, брати участь у пропагандистській діяльності і навіть у незаконних збройних формуваннях "ЛНР" і "ДНР". Останнім часом навіть узялися за дружин наших військовослужбовців, які їздять до родичів у Росію.

Коли навіть усе це не втримує трудового мігранта від вибору на користь Росії, то що вже казати про моральний бік справи - працювати на агресора під час російсько-української війни!

Лояльно ставляться до такої діяльності не лише вихідці з південно-східних регіонів. За оцінками рекрутингових агентств, загалом 74% жителів на сході і майже 60% на заході не осуджують тих, хто їде працювати на окупанта і стає економічно залежним від нього.

Шкода, але, мабуть, зубожіння витісняє патріотичні почуття. Щоправда, у декого громадянської позиції ніколи й не було. Тож таких не зупинити ні візовим режимом з Росією, ні скасуванням залізничного сполучення. Єдине, що може утримати і манкуртів, і просто збіднілих українців, - це можливість працевлаштуватися й отримувати гідну зарплату на батьківщині.

Однак поки що до цього далеко. На переконання міністра соціальної політики Андрія Реви, для того щоб трудова міграція пішла на спад, середня зарплата в Україні має бути не меншою ніж 15 тис. грн. Нині ж близько 4,5 млн працівників отримують мінімальну заробітну плату. Це вже цифра, озвучена президентом Петром Порошенком, який вважає, що наш ринок праці має бути конкурентоспроможним порівняно не з Середньою Азією, а з Євросоюзом. Та тільки коли це станеться і що для цього зроблено - відповіді немає.

Польща - вигідний сусід?

Та найбільший зиск від українців-гастарбайтерів має Польща. Принаймні поки що. Географічна близькість цієї країни та істотне зростання тамтешньої економіки, яка потребує чимдалі більше робочих рук, відіграють неабияку роль при виборі місця трудової міграції українців.

Шукати ліпшої долі там наших співвітчизників спонукає можливість заробити набагато більше, ніж удома. Приміром, зарплата в Польщі значно вища, ніж в Україні: цього року мінімальний заробіток там становить 2 100 злотих на місяць. З вирахуванням усіх податків - це близько 1 530 злотих (11 300 грн).

Серед трудових мігрантів майже 60% - чоловіки і трохи більше ніж 40% - жінки. Їхній середній вік 33 роки. Причому 38% - студенти й випускники вишів віком від 18 до 25 років. Серед тих, хто їде навчатися в польських ЗВО, більшість поєднує навчання з роботою, і лише третина студентів тільки навчається.

За умови легального працевлаштування українцям зараховується стаж роботи в Польщі, а також вони мають право на отримання там пенсії, мають соціальний захист, страхування життя і право на медичну допомогу. Усе це спричиняє активне перетікання працівників з України до Польщі. Однак і надалі попит перевищує пропозицію. Служба даних персоналу свідчить, що з початку 2017 р. кількість компаній, зацікавлених у працевлаштуванні українців, зросла на 30%. Заради спрощення працевлаштування іноземців польський уряд уже неодноразово змінював законодавство.

Про те, що й надалі на польському ринку праці буде вдосталь місць для іноземців, свідчать дані жовтневого звіту "Барометр імміграційного доходу". Там сказано, що майже кожна п'ята компанія планує залучати працівників зі сходу. Серед великих підприємств цей показник іще вищий і сягає 42%. Іноземців потребують як виробництва, так і сфера обслуговування й торгівля.

Нині поляки стурбовані тим, що міграційний потік заробітчан з України скорочується через безвізовий режим з країнами ЄС. Заяв про офіційне працевлаштування поменшало: у першій половині 2018 р. зареєстровано 692 466 заяв громадян України про доручення їм виконувати роботи, що на 212 388 менше, ніж за аналогічний період 2017 р. За словами Василя Воскобойника, якщо торік українцям у Польщі видали 1 млн 700 тис. освячень (так називають дозволи), то нинішнього року буде орієнтовно на 300 тис. менше.

Поляки переживають, що це негативно позначиться на їхньому економічному зростанні, знижуватиме конкурентоспроможність компаній, призведе до скорочення виробництва споживчих товарів. Особливе занепокоєння викликає можливе відкриття ринку праці ФРН для працівників з-поза меж Євросоюзу. Бояться, що до 60% українців, які працюють у Польщі, можуть виїхати до Німеччини, де середня зарплата вдвічі, а то й утричі вища, ніж польська…