Якщо вам так щастило у житті, що траплялося спілкуватися з професіоналами, котрі, образно кажучи, на квіточках, метеликах або навіть на пальцях здатні були, граючи, дуже навіть просто пояснити найскладніші «речі», ви мене зрозумієте...
Буквально днями Українській академії зовнішньої торгівлі (УАЗТ) виповниться шість років. Загалом, не ювілей. Проте в такому віці навіть діти вже чітко усвідомлюють, що до чого. А чим і якою за цей час стала Українська академія зовнішньої торгівлі варто поцікавитися. Тим більше що в одному лише Києві всілякі академії з’являються останнім часом із швидкістю грибів після дощу.
Ми вже звикли, що після захисту «молодшого» ученого ступеня у вузах на випускному вечорі голови гідних студентів увінчують «магістратками». Початок же навчального року, як правило, завжди до стандартності церемоніальний. Але щоб дочекатися тієї усе ж хвилюючої церемоніальної хвилини, потрібно було «витратити» роки: 11 (колись — 10) років загальноосвітньої школи; вуз (ще 5—6 років); потім аспірантура (це ще кілька рочків) і так далі. Словом, вік живи — вік учися...
Але цього року, щонайменше в УАЗТ, багато хто буде здивований, бо у студентів і слухачів академії з’являться найсправжнісінькі... колежани. При Українській академії зовнішньої торгівлі (і в тих же стінах) відкривається коледж, у котрому можна вже по закінченні 9 і 11 класів загальноосвітньої школи розпочати цілеспрямовану професійну підготовку аж до подальшого закінчення академії. Скажете, що немає в цьому нічого неординарного? Однак ректор Української академії зовнішньої торгівлі Олександр ПОКРЕЩУК подібний скепсис відкидає:
Творча і трудова біографія ректора Української академії зовнішньої торгівлі Олександра Олексійовича Покрещука, котрий народився 1952 року, була дуже насиченою і до того, як він очолив академію.
Закінчивши 1976 року Харківський юридичний інститут, працював прокурором слідчого відділу Києва. У 1980—1986 роках — аспірант, молодший співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту держави і права Академії наук України. Чотири роки викладав у ВПШ. З 1990 року — доцент кафедри правознавства Інституту ринкових відносин і підприємництва. Потім очолював управління в МЗЕЗТоргу України (1992—1997).
Перш ніж стати ректором УАЗТ, працював проректором, виконував обов’язки ректора. З березня 1998 року — ректор Української академії зовнішньої торгівлі. Доцент. Має 35 опублікованих наукових праць із питань міжнародного права і зовнішньоекономічної діяльності. Автор декількох підручників для студентів вузів, зокрема з проблем ГАТТ/СОТ, антидемпінгового законодавства, міжнародного публічного права.
Українська академія зовнішньої торгівлі (УАЗТ) — державний вуз, заснований відповідно до указу Президента України від 30 травня 1995 року при тодішньому Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі (МЗЕЗТорг) України (у результаті адміністративної реформи воно увійшло до складу Мінекономіки). Цю дату і вважають днем народження академії.
Українська академія зовнішньої торгівлі має ІV рівень акредитації.
В коло її завдань входить і перепідготовка фахівців, підвищення кваліфікації держслужбовців, зокрема Мінекономіки України; перепідготовка й отримання другої вищої освіти за фахом «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
В академії функціонує аспірантура і спеціалізована вчена рада.
Більше того, в абітурієнтів УАЗТ нинішнього року вибір спеціальностей більший, аніж колись. Нині академія здійснює підготовку бакалаврів і магістрів за фахами: правознавство, міжнародне право, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, міжнародна економіка.
УАЗТ також проводить наукові дослідження з питань зовнішньої і внутрішньої торгівлі й міжнародного права, семінари з питань зовнішньоекономічної діяльності (із 1997 року на базі УАЗТ відбулося 12 міжнародних семінарів за програмою ТРАНСФОРМ, організованих спільно з Експорт-академією Баден-Вюртемберга (Німеччина).
Схоже, що на гігантоманію в УАЗТ не страждають: тут три факультети і вісім кафедр. Академія розміщена в трьох корпусах, має сучасну матеріально-технічну базу, упорядкований гуртожиток готельного типу.
Навчання і наукові дослідження в академії проводяться за держзамовленням і за рахунок юридичних і фізичних осіб. В УАЗТ працює підготовче відділення.
Крім того, із вересня 2001-го при УАЗТ розпочне роботу коледж, куди можна вступити вже по закінченні 9-го класу загальноосвітньої школи.
Академія підтримує наукові й навчальні контакти з аналогічними закладами Німеччини, США, Великобританії, Росії, Ізраїлю, Єгипту, Польщі. Її випускники мають стабільну перспективу працевлаштування.
— Перша перевага навчання в коледжі при УАЗТ полягає в тому, що наші випускники заощаджують час. Наприклад, щоб здобути ступінь бакалавра колись, та й сьогодні, потрібно було вчитися по закінченні загальноосвітньої школи не менше чотирьох років у вузі. Випускники ж нашого коледжу можуть стати бакалаврами вже через 2—3 роки. Звісно, якщо продовжать свою освіту в УАЗТ. Для отримання повної вищої освіти й диплома магістра їм потрібно буде лише 6 років, тоді як їхнім ровесникам — років 7—8. Така економія часу абсолютно виправдана.
— Олександре Олексійовичу, а вас не бентежить, що запропонована вами, із дозволу сказати, інтенсифікація здобуття вищої освіти призведе до того, що академія просто стане випускати, даруйте, недоуків?
— Цього не може статися, бо навчання ведеться комплексно і цілеспрямовано. І в цьому полягає друга перевага навчання в коледжі при УАЗТ. Крім того, вже в період закінчення середнього загальноосвітнього курсу учні коледжу одночасно зможуть вибрати для себе поки чотири фахи: правознавство, комерційна діяльність, фінанси або економіка підприємства. І, закінчивши коледж, вони разом із звичайним атестатом вже одержать диплом молодшого фахівця з обраної професії. Далі в нашій же академії вони зможуть продовжити освіту за цим фахом і стати бакалавром й магістром.
Крім того, прошу врахувати і такий вагомий чинник. Колежан, як ви їх називаєте, вчитимуть у тих же аудиторіях, що й інших слухачів академії. Вони користуватимуться тією ж матеріально-технічною базою, фондами наукової бібліотеки. І викладатимуть дисципліни їм ті ж доценти, професори й наукові співробітники, котрі навчають вже в академії бакалаврів і магістрів. Це саме по собі є стимулом, не кажучи вже про якість освіти.
— Чи означає це, що випускники вашого коледжу потім, при вступі в академію, матимуть якісь переваги перед іншими абітурієнтами?
— Їхня перевага об’єктивно полягатиме в якості набутих у коледжі знань. Гадаю, цього цілком достатньо. До того ж за період навчання в коледжі викладачі академії прекрасно зможуть оцінити рівень підготовки майбутніх абітурієнтів.
Адже взагалі навчання в академії можна назвати індивідуальним. Ми знаємо практично всіх своїх студентів і слухачів і прагнемо максимально персоніфікувати процес викладання всіх дисциплін. Такий підхід ми переносимо й на учнів коледжу.
— Олександре Олексійовичу, як ви розцінюєте взагалі тенденцію комерціалізації вузів і очолюваної вами академії зокрема? Адже вже чимало людей міркують приблизно так: заплатив гроші, а вчитися зовсім не обов’язково.
— Безумовно, є й такі. Але, з іншого боку, і колись той, хто не хотів учитися, не робив цього. Проте хочу підкреслити, що прийом студентів на навчання в академію за контрактом здійснюється на конкурсній основі з обов’язковим складанням вступних іспитів.
Гадаю, що платне навчання має ще більше стимулювати і студентів, і викладачів до максимального отримання (передачі) знань. Для вузів це, на жаль, ледь не єдина на сьогодні можливість вижити і розвиватися. До того ж навчальний процес не безконтрольний. І якщо якийсь «комерційний» вуз не забезпечить належної якості знань (а це дуже швидко стане зрозумілим), він просто втратить обов’язкову ліцензію Міністерства освіти й науки України, а отже, і право займатися такою діяльністю. Недарма проводиться атестація й акредитація вузів. Якщо хочете, це теж природний добір.
— В Україні існують вузи з набагато довшою історією і давно вже сформованим іміджем. У цьому сенсі вони складають дуже серйозну конкуренцію вузам, створеним в останні роки. Чи відчуває її УАЗТ? І що ви вважаєте найбільшим досягненням академії і своїм особистим як ректора за минулі шість років?
— Найбільшим досягненням я назвав би наш висококваліфікований науково-педагогічний колектив. У цьому сенсі нам є ким пишатися, і це запорука того, що академія має майбутнє.
Що ж стосується кількості пропозицій на ринку освітніх послуг, то конкуренція — це завжди добре, якщо вона сумлінна. Хоча зрозуміло, що, приміром, із Національним університетом імені Тараса Шевченка нам конкурувати не просто. Втім, у цьому немає потреби. Вже тому, що в Українську академію зовнішньої торгівлі приходять в основному люди, що вже чітко уявляють, чого вони хочуть досягти в житті. Наше завдання — озброїти їх відповідними знаннями, що ми і робимо ось уже шість років. Ми не обіцяємо того, чого не зможемо зробити.