Україна інноваційна: на п'яти наступають сусіди

Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією Pwc, за останні чотири роки внесок ІТ-галузі у вітчизняний ВВП зріс із 0,6 до 3,3% - з 1,1 до 2,7 млрд дол. Досягти такого ефекту вдалося за рахунок збільшення кількості програмістів - із 42,4 до 91,7 тис. чол. Окрім прямого внеску ІТ в економіку, експерти досліджували й непрямі. Так, банківські депозити ІТ-фахівців у 2015 р. становили 5,8 млрд грн, а обсяг обов'язкового продажу валютної виручки - 2 млрд грн.

Тим часом через кризу та війну темпи зростання експорту ІТ-послуг знизилися, порівняно з 2011-2012 рр. (коли зростання становило 27%) і 2013-м - зі зростанням 30%. У 2015 р. цей показник упав до 7%. Нам на п'яти наступають сусіди: активно зростають ІТ-ринки в Польщі (22%), Румунії (19%) та Білорусі (12%).

Три сценарії

Сьогодні в Україні для ІТ-бізнесу діють загальні умови оподаткування, але є спрощена система для ІТ-фахівців у формі приватних підприємств, чим і користується більшість. Тим часом точаться розмови про необхідність скасування спрощеної системи, щоб айтішники не вирізнялися із загальної маси, а "гарували", як аграрії або металурги.

Аналітики Pwc намалювали три сценарії розвитку галузі. Якщо нічого не змінювати, тобто зберегти діючу податкову ставку, то у 2020 р. ІТ-доходи держбюджету становитимуть 21 млрд грн, армія ІТ-фахівців налічуватиме 142 тис. чол.

Песимістичний сценарій: у разі підвищення податку до 20% доходи держбюджету до 2020 р. становитимуть 13 млрд грн, а в індустрії залишаться працювати 72 тис. фахівців.

При оптимістичному ж сценарії, крім прогнозованого збільшення податків на 1% щорічно, державі важливо зробити ряд кроків на підтримку ІТ-індустрії: від реформування освіти до просування вітчизняних компаній за кордоном. За таких умов у 2020 р. дохід держбюджету становитиме 27 млрд грн, а працюватимуть у галузі 146 тис. фахівців.

Взаємодія з державою дозволить збільшити внесок ІТ-галузі у ВВП з нинішніх 3,3 до 4,5%, що становитиме 5,1 млрд дол. експортної виручки до
2020 р. При цьому кількість робочих місць в ІТ та суміжних галузях зросте з 420 до 670 тис. чол.

Світова конкуренція

Україна поки що цікава для інвесторів своєю спрощеною системою оподаткування. Але й сусіди не сидять склавши руки. Адже і в багатьох країнах світу діють спеціальні умови, спрямовані на створення робочих місць в ІТ-сфері.

Так, у Польщі, попри загальну систему оподаткування, якою користується ІТ-бізнес, відшкодовується 30% витрат (до 1 січня 2016 р. було 50%) за креативну діяльність.

Для ІТ-компаній у Білорусі в Парку високих технологій не встановлюються податки на прибуток, ПДВ, митні платежі. Підприємство звільняється від земельного податку протягом трьох років. При цьому ще є 9-відсоткова пільга на податок на доходи фізичних осіб, обмежується максимальна база для внесків на соціальне страхування.

Якщо велика ІТ-компанія відкриває центр розробок у Румунії, то в перші три роки їй відшкодовують 150% витрат. Це означає, що не тільки відшкодовують усі витрати, а ще й накидають за три роки 50% за рахунок спеціального гранту від Євросоюзу. Усе це спрямовано на розвиток ІТ. Окрім того, діє 3-відсоткова пільга для податку на прибуток підприємств за спрощеною системою оподаткування і 0% на доходи фізосіб у разі підтвердження креативної роботи.

Індія - світовий гігант у сфері аутсорсингу. При цьому ще до 1990 р. це була виключно аграрна країна. Відтоді уряд почав методично розвивати ІТ-сектор. Зараз для ІТ-компаній у спеціальних економічних зонах діє 100-відсоткова пільга для митних платежів, податків на послуги, ПДВ, центрального податку на продаж, 100-відсоткова податкова пільга на експортні послуги протягом перших п'яти років і 50-відсоткова- протягом п'яти наступних років. Для Технопарку програмних продуктів до 2011 р. діяли податкові канікули, що зумовило високі темпи розширення ІТ-ринку.

10 країн-сусідів України надають податкові пільги для ІТ.

"Чорна ляпка"?

На жаль, Україна у свідомості Заходу залишається "чорною ляпкою" на карті Європи. Ситуація погіршилася не тільки через стан перманентної війни. Головна причина - це корупція та нинішній безлад.

За рівнем розвитку людського капіталу Україна посідає 31-ше місце (The Human Capital Report 2015, World Economic Forum), що відповідає розвиненим країнам, однак за рівнем ВВП на душу населення - лише 105-ту позицію (GDP per capita, World Bank, 2014). Тому Україна як держава має знайти свої аргументи, щоб висококваліфіковані фахівці залишалися в країні.

З іншого боку, уявіть себе на місці великого інвестора: чи будете ви вкладати гроші в проблемну країну: ремонтувати офіс, наймати людей, купувати обладнання? І все ж ІТ-бізнес існує й розвивається, та, швидше, всупереч, а не завдяки підтримці держави.

Хоча в нинішній ситуації зниження податкового тягаря - єдиний вихід, який дозволить конкурувати у глобальному масштабі. І якщо кажуть, що в Польщі або Словаччині вищі податки, то там є і багато чого іншого: стабільніша ситуація, Євросоюз, відсутність зовнішніх загроз.

Створити умови

Згідно з дослідженням TNS, якщо кількість ІТ-фахівців на 2020 р. зросте до 146 тис. чол., то кількість офісних центрів має зрости, щонайменше, на 30%. Це мають бути комфортабельні офіси з місцями для паркування та спортзалами. Тим часом уже зараз у містах-мільйонниках немає майданчиків під забудову. На цю проблему слід звернути увагу вже сьогодні, бо виникне ситуація, коли є ІТ-фахівці, є для них робота, а посадити їх - ніде.

У Польщі залучають інвесторів і через надання робочих місць. До речі, у Варшаві середня вартість квадратного метра оренди не набагато вища, ніж у Києві, - близько 400 євро/рік…

І віддалена робота проблеми не вирішить. Якщо розробки стосуються безпеки, наприклад, для фінансових установ, поліції або армії, то потрібно контролювати співробітника. Крім того, часто при виконанні тих чи інших завдань важливий особистий контакт.

Фріланс - не єдиний тренд у світі. Це демонструє досвід великих глобальних брендів: Google, Facebook, Microsoft. 99% айтішників працюють в офісах.

На тлі величезного попиту в Європі та Штатах і при поліпшенні ситуації в Україні великі компанії сюди прийдуть. Цей процес уже почався. Так, фонд Сороса інвестував у компанію Ciklum, відкрився центр розробки Ericsson у Львові, уже є Oracle у Дніпрі, а Boeing і Samsung - у Києві.

Четвертий сценарій

Різні радники розповідають, як Україні наздоганяти. А ми можемо добитися світової ролі, якщо не копіюватимемо чужий досвід. Для головного вектора розвитку необхідно вибирати нові, креативні сфери, у яких є шанс, і надати їм максимальні преференції. А шанс є не тільки для ІТ. Проте саме інформаційні технології можуть стати локомотивом для інших галузей. Для цього потрібно піти сценарієм максимальних преференцій, якого не розглядали експерти Pwc.

Німеччина і Японія були повністю зруйновані після Другої світової війни. Але перша зробила ставку на інноваційний автопром, а друга - на розвиток хайтек-бізнесу. І тепер ці країни перебувають серед провідних економік…