Торгівля — найзбитковіша галузь?

На сьогодні у Дніпропетровській області налічується 19 тис. юридичних осіб, які є малими та середніми підприємствами, близько 8 тис. великих підприємств і 180 тис. фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. При цьому прибуткових підприємств, відповідно до звітності, лише 53%, збиткових — 47%. Серед збиткових більшість структур, які займаються оптово-роздрібною торгівлею. І це при тому, що ця сфера характеризується швидким оборотом фінансових коштів і високою рентабельністю. Прокоментувати цю парадоксальну ситуацію ми попросили начальника управління з питань підприємництва та регуляторної політики Дніпропетровської облдержадміністрації Олега Кужмана.

— Справді, за надаваною підприємствами звітністю, у нас усі галузі виходять прибутковими і тільки оптово-роздрібна торгівля — збиткова, — каже Олег Миколайович. — Пояснення одне: у цій сфері найбільше можливостей обманним шляхом не сплачувати податки. Зазвичай це робиться через завищення видаткової частини і приховування реальних обсягів продажу. Використовуються горезвісні схеми мінімізації податків.

— А в яких галузях спостерігається найбільше зростання кількості підприємств?

— В оптово-роздрібній торгівлі. Взагалі кількість малих підприємств щороку збільшується в регіоні на 10—15%. Найшвидше зростає кількість СПД — фізичних осіб.

— Керівники обласної податкової адміністрації недавно заявили, що цього року в регіоні наповнювати бюджет планують на 90% за рахунок великих підприємств. Яка раніше була частка малого та середнього бізнесу в податкових відрахуваннях?

— Як і сьогодні — 10%. Прерогатива в оподаткуванні віддається великим підприємствам. Отже, і робота з ними ведеться більш інтенсивна. Малому ж бізнесу навіть на законодавчому рівні, особливо в 1990-х роках, намагалися завжди надавати пільги. Адже річ не в тім, щоб сьогодні максимально отримувати від малого бізнесу, а в тім, щоб там людей працювало якнайбільше і, відповідно, отримувати прибуткові податки із заробітної плати. Не задавити малі підприємства податками і сказати: «От у нас ці підприємства є бюджетоутворюючими і платять дедалі більше». Навпаки, з їхньою допомогою, насамперед, повинні вирішуватися соціальні питання, зростати рівень життя найманих працівників.

— Як, на ваш погляд, можна підвищити податкові надходження від малих підприємств, особливо тих, що займаються торгівлею?

— Вихід із нинішнього становища лише в нормалізації законодавства, у тому числі й про податок на додану вартість, про що недавно казав Президент. ПДВ нормально функціонує в багатьох країнах світу, а у нас він чомусь став корумпованим податком. Через застосування різних схем держава стягує менше ПДВ, аніж відшкодовує його за експортними операціями.

Другий аспект — прозорість заробітної плати. Сьогодні навантаження на фонд оплати праці для бізнесмена нездійсниме. Щоб виплатити людині зароблені нею гроші, треба близько 82% від цієї суми заплатити державі (прибутковий податок, відрахування в соціальні фонди тощо). Тож дуже важко виплачувати зарплату повністю прозоро. Тому різним вищестоящим структурам пропонується, у тому числі й нашій облдержадміністрації, створити єдиний податок — соціальний. Тоді розмір реальної зарплати стане значно прозорішим — її менше стануть приховувати.

Головними показниками поліпшення ситуації в малому бізнесі є лише зростання кількості підприємств, збільшення їхньої частки у валовому продукті й зростання у них середньої заробітної плати. Прагнути треба до зростання саме цих цифр.