Тіньова парадержава

Всепоглинаюча тінь у всіх торговельних відносинах і розгул контрабанди (яка ігнорує або приручила силовиків), спільні фінансові ресурси яких уже дозволяють їм впливати на законодавчі рішення, - це явно не той результат, якого прагнула держава Україна, здобуваючи свою незалежність. Якщо вже прем'єр-міністр змушений пригрозити проведенням військових навчань для боротьби з контрабандистами, то чого очікувати далі?

Адже тінь не тільки на кордоні, вона підлаштувала під себе товарно-грошові потоки всередині країни, навчилася використовувати у своїх інтересах митників, силовиків, узяла на прикорм держчиновників. Вона стала основою для вирощування парадержави всередині України. Як працює тіньова держава і як звичайному покупцеві обстояти свої права в сутичці з нею, наповнивши при цьому офіційний бюджет країни? Журналіст Євген Плінський провів свій експеримент і докладно описав його у Facebook (пост "Фреш із кешу").

Зауважимо, Євген зробив звичайну покупку в одній з торгових точок великої вітчизняної мережі магазинів електроніки, яка продає дорогу техніку від фізичної особи - підприємця (ФОП). Причому такі самі покупки в інших магазинах і з таким самим результатом наші співвітчизники роблять щодня, часто не розуміючи суті того, що відбувається, але стаючи безправними громадянами сірої парадержави на території України…

Фреш із кешу

Експеримент Євгена Плінського почався в переддень Нового року як звичайна історія одного з мільйонів покупців подарунків під ялинку.

"30 грудня 2017 р., у торговельній мережі "Цитрус" я замовив два смартфони MEIZU. Приїхавши забирати товар у магазин за адресою Степана Бандери, 23, що в ТЦ "Городок" я, вистоявши передноворічну чергу, благополучно оплатив товар, після чого отримав два новенькі телефони і ось такий документ, що підтверджує мою покупку: без реквізитів продавця, без печатки, лише гарний жовтогарячий штамп "ЦИТРУС" і прізвище якогось ФОП.

Я був здивований тим, що замість фіскального чека, який, згідно зі ст. 296.10 Податкового кодексу, постановою КМУ №231 від 16.03.2017 і пунктом 8 ст. 9 закону №265/ 95-ВР, є обов'язковим для видачі при продажу складної електроніки, якою є смартфон, мені видали товарний чек.

Продавець явно порушив закон.

На запитання, чому, власне, так, адміністратор, не моргнувши оком, повідомив, що вони фіскальних чеків не видають, а товарний чек цілком відповідає вимозі законів.

Гарантійне обслуговування вони проводять у власній мережі за цим ось "документом", тому хвилюватися не варто, ступайте з Богом.

На підтвердження його слів на стійці видачі товару, перед якою вирувала черга покупців, із десяток продавців невтомно шльопали жовтогарячими штампами по бланках новорічних покупок людей, які здивовано і навіть обурено дивилися на мене, вискочку, що затримує чергу.

Та я був наполегливим і зажадав від адміністратора фіскальний чек, адже покупка, на секундочку, 20 000 грн.

Моєю наполегливістю адміністратор став відверто дратуватися, заявивши, що в такому разі мені доведеться чекати не менше 20–30 хвилин.

Для мене стало очевидно, що цей час їм був потрібен для того, щоб "перепровести" продані ними телефони з "чорної" бази нелегальних товарів у "білу", адже не можуть же вони продати нелегальний товар через РРО і показати його у звіті ДФС!

Тому я зажадав покликати директора магазину, який на мою репліку про те, що вони порушують закон і я звертатимусь до поліції, не моргнувши оком, заявив: "Можливо, і порушуємо, я не сильний у бухгалтерії. Можете звертатися до поліції, це ваше право".

31.12.2018 р. я написав заяву до Оболонського управління НП, письмово виклавши ситуацію і доповнивши її тим фактом, що, згідно з реєстрами Мін'юсту, зазначений у товарному чеку як продавець ФОП "Попович Н.І." взагалі не існує.

Тобто 20 000 грн у магазині "Цитрус" я віддав не просто ФОП, що стало вже нормою в питанні мінімізації сплати податків для бізнесу, а віддав невідомо кому. По суті, це факт ведення нелегального бізнесу під вивіскою відомої мережі, за що передбачено кримінальну відповідальність за статями 212 ККУ (ухиляння від сплати податків) і 205 ККУ (фіктивне підприємництво).

Та на моє здивування, 3.01.2018 р. Національна поліція надіслала мені відповідь, що у викладених мною фактах немає складу злочину, у зв'язку із чим підстав для початку досудового провадження немає.

Після цієї відповіді я вирішив звернутися зі своєю проблемою до ДФС і шукати справедливості там.

31 січня я відправив на ім'я в.о. голови ДФС Мирослава Продана, керівниці ДФС Києва Людмили Демченко й начальниці відділу контролю торгівлі ДФС Києва Олени Кравчук листа, докладно виклавши суть справи, додавши до викладеного копію товарного чека (деталі листа за посиланням), після чого події почали розгортатися нелінійно.

На три відправлені листи я отримав три різні відповіді й сценарії розвитку подій, висновки з яких, на мій погляд, очевидні.

27.02.2018 р. надходить перша відповідь від заступниці начальника ДФС Києва Злати Лагутіної: у відповідь на мою заяву ДФС Києва проведено перевірку магазину "Цитрус" за адресою пр-т С.Бандери, 23. Посадові особи ДФС встановили порушення порядку розрахунків суб'єктом господарювання, про що було складено відповідний акт, і суб'єкта господарювання буде притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій, і матеріали по цій справі вже передано до суду.

Порушень в інших київських магазинах мережі "Цитрус" ними не виявлено.

"Вау! - подумав я, - справедливість восторжествувала, працює система!"

Та не варто було радіти.

Через чотири дні, 03.03.2018 р., мені надходить ще одна відповідь від ДФС Києва, але вже від іншої заступниці начальника ДФС Києва, Оксани Малихіної.

Вердикт пані Малихіної був менш радісний для мене. "Розглянувши надану вами інформацію, неможливо встановити особу платника податків, оскільки відсутній номер його картки платника податків, прізвище, ім'я, по батькові, тому умови для організації перевірки відсутні".

Ситуація почала виглядати абсурдно.

Одна заступниця начальника ДФС Києва запевнила мене, що перевірку проведено і "Цитрус" притягнуто до відповідальності шляхом передачі справи до суду, а друга заступниця на ту саму заяву відповіла, що немає можливості навіть установити, кого слід перевіряти.

Дисонанс керівництва ДФС Києва наштовхнув на думку, що хтось із них або некомпетентний, або недбалий, або діє в інтересах суб'єкта господарювання, тобто "Цитруса". Ось тільки хто?

Поки я мучився сумнівами, надійшла третя реакція на моє звернення.

6.03.2018 р. за фактом моєї заяви мене викликали в Слідче управління фінансових розслідувань ДФС. Там, молодий слідчий пояснив, що моєю заявою займаються тепер вони, слідчі ДФС, налаштовані вони, мовляв, дуже серйозно й відпрацюють її по повній.

Про зазначені в моїй заяві факти вони чують не вперше, але от без звернення людей безсилі.

"Ваша заява розв'язує нам руки. Ми відкриваємо справу, а на підставі ваших документів ми тепер можемо й контрольні закупівлі провести, і всю мережу перевірити й узагалі..." - красномовно переконав мене оперативник.

Вийшовши з кабінету слідчого, я відчув, що остаточно заплутався.

Виходить, що розгляд моєї заяви тільки починається, що суперечить уже двом відповідям керівництва столичної ДФС.

Та "зради" я не розганяв, поклавшись на молодого слідчого ДФС, який так натхненно розповідав про бажання розібратися в цій справі, що я йому повірив.

Розчарування наздогнало мене за тиждень, коли я, передзвонивши слідчому довідатися, як у нас справи, почув його менш натхнений голос: "Мені сказали справу передати в головне управління. Навіщо, чому і що з нею буде далі, я не знаю. Сорі…"

Такий розвиток подій наштовхнув мене на думку: а чи не "порішав" "Цитрус" питання з моїми заявами?

Причому напередодні цих подій мені зателефонував СЕО "Цитруса" Віталій Кузнєцов із пропозицією зам'яти мою активність у цьому питанні, запропонувавши дослівно: "Зробити вас улюбленим клієнтом нашої мережі". (Запис цієї розмови в мене є, але оскільки Кузнєцов уже не обіймає цієї посади, не викладатиму її.)

Остаточно усвідомивши, що мене водять за носа і не дають жодної вичерпної інформації щодо моїх заяв, я вирішив донести цю ситуацію до правоохоронних органів в особі головного прокурора Києва Романа Говди, генерального прокурора Юрія Луценка і хоч і в.о., але все ж таки керівника ДФС Мирослава Продана, надіславши всім трьом короткий опис подій і приклавши всі відповіді.

На моє розчарування, прокуратура Києва 12 квітня відповіла, що не знайшла в моїй інформації складу злочину співробітників ДФС Києва і відмовила в реєстрації ЄРДР.

Тобто саботування ДФС розслідування фактів ведення фіктивного підприємництва й ухилення від сплати податків нелегальним бізнесом - це в Україні вже не злочин.

Так само як і сам факт цих дій ДФС не розглядається як щось, що заслуговує на розгляд і покарання.

Пан Продан на мій лист із викладеними фактами сумнівних дій його підлеглих відповідати мені не став, а переслав його одному з фігурантів моєї скарги, заступниці начальника ДФС Києва Златі Лагутіній, яка повідомила, що мою заяву розглянуто, і на даний момент вживаються заходи для організації перевірки магазинів "Цитрус".

Ця відповідь пані Лагутіної датована 27 квітня 2018 р., хоча рівно два місяці тому, 27 лютого 2018 р., та сама пані Лагутіна заявляла, що перевірку магазинів "Цитрус" за моєю заявою вже проведено, суб'єкта притягнуто до відповідальності і справу вже навіть передано до суду.

Я передзвонив зазначеному у відповіді Лагутіної виконавцеві, який запевнив мене, що перевірки справді проводилися і результати таки передано до суду ще в лютому.

На моє прохання дати докладнішу інформацію про результат перевірки відповів відмовою.

На запитання, чому в судовому реєстрі станом на 22.06.2018 р. відсутня будь-яка інформація про подані ДФС ще нібито в лютому справи, відповів, що це запитання вже не до них.

На цьому я й вирішив закінчити свій експеримент, переконавшись, що в Україні повністю відсутня можливість покупця обстояти свої права і притягти до відповідальності нелегальний бізнес.

Навіть якщо ви як покупець цього дуже захочете і готові писати, ходити і доводити, скоріше за все, вам це не вдасться, адже ви - безправне джерело кешу для всієї цієї сіро-чорної системи імпорту й продажів.

Правила ведення нелегального бізнесу всередині країни набагато простіші й зрозуміліші, ніж умови для "білого" бізнесу.

Вези товар, продавай, щедро посипай усіх кешем - і все буде ОК.

Жодних тобі проблем "білого" бізнесу у вигляді звітів, марудних розмитнень, утримання армій бухгалтерів, непосильних податкових навантажень і вічних перевірок фіскалів.

У країні сьогодні створено всі умови для процвітання нелегального бізнесу, в ланцюжку якого імпорт без сплати податків (контрабанда) - лише ланка, за якою тягнеться все інше.

Готовий закластися, що ніяких 4 млрд дол. на митниці Володимир Гройсман не знайде і контрабанду не поборе доти, доки всередині країни існують тепличний ринок збуту нелегальних товарів, схеми уникнення сплати податків і недоторканні торговці. Поки всього цього не зламаємо, ми як вакуум будемо втягувати в себе контрабанду".

***

Справді, товар, якого в Україні офіційно немає, сьогодні реально захопив полиці торгових центрів та інтернет-продавців. Ба більше, він активно витісняє звідти легальний товар, показуючи, що бути в Україні "сірим" комфортно і прибутково. Дивно, що наша рідна держава (офіційна її частина) не вживає по-справжньому дієвих заходів, щоб зупинити нелегалів, які своїм кешем зміцнюють парадержаву. Понад те, навіть дія тих нечисленних антитіньових законодавчих актів, які вже ухвалені Верховної Радою, перебуває під великим питанням.

По-перше, у травні парламентський податковий комітет, по суті, проголосував за повернення до життя однієї з головних контрабандних схем - "піджаків", або "човників". По-друге, набрання чинності нормами закону, що запобігають використанню бізнесом безмитних поштових посилок під виглядом фізосіб, намагаються все далі відкласти. По-третє, все ще в законопроектах ходить механізм "кешбек для покупця" (ініціатива Мінфіну), який мав уже почати діяти з 1 липня 2018 року. Він дозволяє з мінімальними витратами організувати громадський контроль торговельних операцій на кінцевому етапі руху товару. У разі запровадження цього механізму кожен покупець зможе самостійно перевірити, чи є його чек фіскальним. І таким чином він не тільки може виявити порушника, а й отримати за це компенсацію.

Є в ініціативи "кешбек для покупця" ще одна "точка зростання": якщо депутати встигнуть ухвалити законопроект до кінця року, то надходження в скарбницю від реалізації "кешбеку для покупця" можуть стати частковим компенсатором бюджетних втрат від запровадження такого очікуваного бізнесом податку на виведений капітал (ПнВК). Подбати про компенсатори втрат бюджету тричі попросив президент України П.Порошенко, публічно підписуючи законопроект про ПнВК для подачі у ВРУ на недавній зустрічі з бізнесом.

Антитіньові закони мають бути збережені й посилені новими ініціативами. Протилежне означатиме, що держава втрачає почуття самозбереження, віддаючи все більше ініціативи своєму паралельному антиподові. А той поводиться дедалі агресивніше, захоплюючи навколо себе життєвий простір і щільно огортаючи його тінню.