"Тінь" реалізується... внутрішнім офшором

П'яти-, семирічка буму будівництва торгово-розважальних центрів (ТРЦ) по всій країні створила величезні торговельні площі, наповнені дорогим, часто імпортним товаром. Але, на жаль, і вона не зробила вітчизняну торгівлю цивілізованою. Навіть за блиском вітрин та підкресленою послужливістю продавців дорогих бутиків приховується величезна густа "тінь".

Населення, як і раніше, більше половини своїх витрат пускає на купівлю товарів, які реалізуються в "тіньовому" секторі економіки. Так, свіжі розрахунки Мінекономрозвитку за I квартал 2017 р. за методом "витрати населення - роздрібний товарообіг" зафіксували рівень тіньової економіки у 55% від обсягу офіційного ВВП. А ті самі дані з урахуванням обсягу "тіньових" комерційних послуг, що надаються населенню, та продажів домашніми господарствами сільгосппродукції на неформальних ринках, сягають 61% від ВВП. Де ж береться і як реалізовується неврахована продукція? А головне - як здійснити детінізацію?

Необмежене обмеження

Заходимо в ТРЦ, приміряємо в одному з бутиків джинсову сорочку Levis за астрономічною (як на купівельну спроможність середньоукраїнської зарплати) ціною 3399 грн. Далі - каса. Але не сподівайтеся, вам там не вручать чек із написом "фіскальний", адже касового апарата (вартість якого стартує від 5 тис. грн) немає. Зате акуратно занесуть інформацію про покупку в комп'ютер, де зберігаються дані для власника торговельної точки, який веде суворий внутрішній облік реалізованого.

Замість фіскального чека покупцю дадуть документ для внутрішньої звітності, що ставить під питання його споживчі права. Держава взагалі опиняється поза грою, - фізособа-підприємець (ФОП), яка орендує бутик, перебуває на спрощеній системі оподаткування і, відповідно до Податкового кодексу, може здійснювати свою діяльність без реєстратора розрахункових операцій (РРО), якщо її торговельний обіг не перевищує 1 млн грн на рік.

Як визначити цей самий реальний річний обіг без РРО, та ще в умовах необов'язковості для ФОП обліку придбаного й реалізованого товару, вкупі зі звільненням від будь-якого документального підтвердження походження цих товарів, - взагалі незрозуміло...

Кордон на замку?

При цьому в нас ще й немає кордону. І річ навіть не в буквальній "приватизації" якоїсь конкретної ділянки на 150 км. Проблема в тому, що з нинішніми законодавством та ситуацією на місцях для контрабандистів кордон фактично прозорий. Один товар без сплати податків вивозиться з України, інший тими самими людьми ввозиться назад. Як варіант - великий опт по один бік кордону розбивається на партії, щоб потім знову сконцентруватися у велику партію, але по інший бік кордону. Таким чином, цілі хури й вагони товару, без сплати податків і зборів, частинами переміщуються підприємливими громадянами нібито для їхнього "особистого користування". Це повноцінна "робота" для жителів прикордонних населених пунктів: день у день вранці вони перетинають кордон із вантажем, щоб увечері повернутися назад із "імпортованим" товаром.

Їдуть спецавтобусами, автомобілями, бусиками. Хто чим може. І митниця їм не перешкода. Там теж працюють місцеві, і випадки, коли за святковим столом зустрічаються відповідальний працівник митниці та підприємливий контрабандист, не такі вже поодинокі.

Але хто б усе це возив, якби в країні не було налагоджено чітку систему збуту, та ще й, фактично, безподаткову...

Як же реалізуються такий "імпорт" і неврахована контрафактна продукція, вироблена всередині країни?

Раковий офшор

Неможливість об'єктивно перевіряти обіг ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, призвела до того, що великі суб'єкти підприємницької діяльності, які ведуть свою діяльність у сферах продажу дорогої побутової й електронної техніки, ювелірних виробів, брендового одягу та взуття і навіть ліків, використовують підприємців другої та третьої груп як внутрішній офшор. Останній не тільки дозволяє їм необмежено оптимізувати оподаткування, а й дає доступ до неконтрольованої готівки, отриманої від неврахованої реалізації на багато мільйонів гривень. (Нагадаємо, що офіційний ВВП країни у 2016 р. становив майже 2,4 трлн грн. Тобто значно більше трильйона гривень витрачає населення на покупки в "тіні".) Зрозуміло, що такі гроші - не для малих підприємців. Ідеться про те, що спрощену систему нагло використовує великий бізнес.

Причому використовує масово. За експертними даними на кінець 2016 р., 65% зареєстрованих ФОП, по суті, не вели власної підприємницької діяльності, а використовувалися власниками великого бізнесу як внутрішній офшор. За неконтрольований "кеш", отриманий від цього офшору, й оплачується продукція, що надходить на ринок "тіньовими" каналами, у тому числі й із використанням дозволених законодавством варіантів ввезення товарів (наприклад, пересилки поштою) нібито для особистих потреб. Свою лепту в "тіньову" комерцію вносить і інтернет-торгівля, обсяги якої прискорено зростають. Схему з використанням мнимих ФОП безсоромно використовують навіть флагмани вітчизняного інтернет-бізнесу, за якими стоять (або недавно стояли) високопоставлені представники влади.

І перед державою стоїть завдання якомога швидше відокремити ракову пухлину оптимізаторів від справжнього малого бізнесу. Це не тільки дозволить істотно збільшити податкові та митні надходження в держбюджет, а й:

- пожвавить конкуренцію та захистить справжніх спрощенців від самозванців. Адже в нинішніх умовах легальному підприємцеві, як мінімум, некомфортно вести бізнес у країні з такою "тінню" в економіці, як максимум - він неконкурентоспроможний, якщо не зможе (або не захоче) вести свою діяльність (бодай частково) в "тіні";

- залучить інвестиції, у тому числі іноземні. Хто вироблятиме або імпортуватиме товар, якщо така сама продукція завозиться й реалізується в країні без сплати податків?

- захистить права споживачів, які отримають можливість цивілізовано купувати легальний товар;

- зупинить (істотно скоротить) потік контрабанди і виробництво контрафактної продукції. Адже контрабанда, завезена під приводом "для особистого користування", стане просто економічно невигідною, бо продати її за чорний "кеш" буде неможливо;

- захистить здоров'я та життя людей від лікарського фальсифікату, можливість реалізації якого через аптечні пункти без РРО зараз фактично забезпечена законодавством.

Детінізація

Щоб виконати це завдання, насамперед потрібен алгоритм, який дозволить відрізнити справжніх ФОП від найманих працівників, ретельно "загримованих" під підприємців їхніми роботодавцями-оптимізаторами. Цей алгоритм повинен, нарешті, запобігти безперешкодному перепродажеві в центрі європейської держави незадокументованого товару (а фактично - контрабанди, контрафакту чи навіть краденого) у фешенебельних магазинах.

Такий механізм запропонований у законопроекті "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг" №7142.

Автори документа пропонують вивести з "тіньової" економіки торговців ризиковими категоріями товарів (лікарські засоби та підакцизні товари) і товарів високого цінового сегмента (складна техніка та ювелірні вироби). Крім того, детінізується діяльність комерсантів, які ведуть свою діяльність на великих торговельних площах, що можуть використовуватися великим бізнесом для оптимізації оподаткування та продажу товарів нелегального походження.

Новий критерій - торговельна площа

Щоб розділити реальних і мнимих підприємців, законопроект додає ще один критерій, який звільняє підприємця від використання РРО. Тепер в основу ляже не річний обіг на суму 1 млн грн, який на практиці довів свою неефективність, а використовувана підприємцем торговельна площа. (Попередній критерій залишиться лише для невеликих торгових об'єктів реально малого бізнесу.) Якщо конкретно - пропонується ввести обов'язкове використання РРО підприємцями-спрощенцями, які торгують самостійно в окремих об'єктах торгівлі площею від 150 кв. м та в окремих приміщеннях площею від 100 "квадратів". З одночасним впровадженням для таких ФОП обов'язкового обліку первинних документів на придбані товари.

Логіка нового критерію цілком прозора. Вона об'єктивна для підприємця, у витратах якого тільки оренда 150 "квадратів" площі в ТРЦ, за найскромнішими підрахунками, сягає 0,5 млн грн (навіть із розрахунку 10 дол. за 1 кв. м на місяць, хоча буває й на порядок дорожче)... І це при тому, що його річний обіг (не прибуток!) не має перевищувати 1 млн грн, в іншому разі Податковий кодекс вимагає використовувати для обліку РРО. Невже бідолахи торгують собі на збитки?

До речі, на YouTube розміщено відео телеканалу ATR на тему "Касові апарати для підприємців: за і проти". Один із учасників тематичної програми, президент Спілки ювелірів України Дмитро Видолоб, намагаючись захистити присутність у ТРЦ ювелірних мереж із вивісками відомих брендів та чеками від ФОП, згадав ще й про платний франчайзинг. Мовляв, підприємці, щоб торгувати у брендових ювелірних бутиках, крім оренди, платять ще й за франшизу. І все це з урахуванням обмеження в 1 млн грн, що еквівалентно 37 тис. дол. на рік?

Саме таких "підприємців" автори законопроекту мають намір "витягти" на світ Божий, змусивши працювати по-білому. Тим паче що купівля касового апарата навряд чи похитне їхній фінансовий стан, і вже точно не розорить.

РРО плюс оприбутковування товарів

Тобто, відповідно до законопроекту №7142, у вчорашніх оптимізаторів з'являється РРО, і водночас - обов'язок оприбутковувати товари, отримані від платників ПДВ. Остання умова дозволить реально контролювати ланцюжок постачальників товарів, від виробника й імпортера до точок роздрібної реалізації. Для чесного бізнесу в цьому нічого страшного немає, адже вони й раніше отримували документи від своїх постачальників, платників ПДВ, але не зберігали їх, бо закон того не вимагав. А ось для тих, хто збував невраховане або контрабанду, - це справді може стати проблемою. Зате в них з'явиться мотивація для виходу з "тіні", потягнувши з собою всю економіку.

Підкреслимо: ці зміни торкаються виключно торговців ризиковими категоріями товарів (лікарські засоби, підакцизні товари), товарів високого цінового сегмента (складна техніка і ювелірні вироби), а також торговців, які ведуть свою діяльність на великих торговельних площах.

При цьому автори законопроекту не змінювали умов перебування на "спрощенці", не збільшували податкове навантаження на бізнес, аби жодним чином не ущемити права реального малого бізнесу - справжніх спрощенців, які працюють на ринках, у МАФах, приміщеннях невеликої площі...

Тому дивно читати в листі Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця" (копія є в редакції. - Ред.), що у разі прийняття законопроекту він "знищить спрощену систему оподаткування". Тоді коли йдеться, швидше, про захист малого бізнесу, про те, щоб поставити на місце тих, хто нагло використовує спрощенців, обкрадаючи державу.