Стрибки через G: 3G–4G–5G

Нішовий мобільний зв'язок 5G не замінить собою 4G, оптимізоване для покриття значних територій

В Україні ударними темпами впроваджується мобільний зв'язок за стандартом UMTS HSDA+, що належить не просто до третього покоління, а до так званого 3.75G. Відповідно, логічно постає питання про майбутній перехід на 4G. Однак деякі гарячі голови пропонують відразу перейти на 5G, тобто перестрибнувши 4G.

Так, нещодавно заступник голови адміністрації президента України Дмитро Шимків, котрий у минулому плідно попрацював на посаді очільника представництва Microsoft в Україні, тобто має уявлення про технології не з чуток, заявив, що краще відразу впровадити 5G, перестрибнувши через 4G. Він так і сказав: "Цей етап можна буде просто перестрибнути".

Еволюція чи революція?

Нагадаю, що й до запізнілого старту впровадження 3G в Україні точилися розмови про можливість перестрибнути відразу на 4G (LTE - Long Term Evolution), але всі фахівці, регулятор і мобільні оператори категорично не погоджувалися з цією тезою, то посилаючись на нестачу підтримуючих пристроїв, то невирішеність питання частотного розподілу. Адже за українським законодавством видаються ліцензії для надання послуг за певним стандартом зв'язку. І оператори повинні були вже давно за планом придбати ліцензії на технологію UMTS (3G). Але держава сама ставила палиці в колеса, бо весь час "біля керма" були зацікавлені люди, які хотіли спочатку дорожче продати "Укртелеком", потім продати його мобільний підрозділ, що мав на той момент єдину 3G-ліцензію. Час впровадження дуже затягся, тому й з'явилися пропозиції перестрибнути 3G із приземленням відразу на 4G. Але… У всьому потрібна поступальність. Це підтвердили й мобільні оператори, які купили в держави 3G-ліцензії за чималу суму.

Навіщо ж тепер перестрибувати на 5G? LTE, що належить до 4G, ще далеко не вичерпала свого ресурсу. Саме нині триває розквіт цієї технології, коли виробники пристроїв починають включати її підтримку не тільки у флагманські, а й бюджетні пристрої. Комерційні мережі LTE забезпечують швидкість передачі даних до 300 Мб/с - при завантаженні й до 75 Мб/с - при віддачі. Хоча в 2014-му компанія NSN в американській мережі Sprint поставила швидкісний рекорд - 2,6 Гб/с.

Згідно з прогнозом Ericsson Mobility Report щодо розвитку мобільних технологій у світі, очікується, що кількість абонентів, які використовують LTE, зрівняється з кількістю 3G-користувачів у світі аж у 2020-му.

Вихід нових стандартів планує глобальна громадська організація 3GPP (The 3rd Generation Partnership Project). Згідно з її дорожньою картою, поява 5G очікується в 14-му релізі 3GPP до кінця цього року. Повноцінно запрацює в 2017-му, а 15-й реліз очікується, скоріше за все, ближче до 2020 р.

Першим мобільним оператором, який уже цього року запустить тестову 5G-мережу, є американський Verizon. Перші ж повноцінні комерційні мережі 5G з'являться тільки 2019 р. На діаграмі це позначено маленькою сірою рискою, що ледь намітилася, перших мільйонів 5G-абонентів.

Таким чином, 5G отримає серйозну частку на ринку років за п'ять. А в 2017-му ще явно не буде достатньої кількості пристроїв, що підтримують 5G. Якраз час запускати в Україні LTE, тим більше що для цього є всі передумови.

Ще один важливий аспект проблеми - складність з охоплення великих територій 5G-зв'язком. "Для значного збільшення швидкості передачі даних будуть потрібні набагато більші діапазони частот, - зазначає Роман Химич, консультант телеком-компаній. - Логічним виходом з ситуації є перехід у діапазон десятків ГГц. Але зі збільшенням робочої частоти стрімко зменшується дальність зв'язку, тобто розмір стільника. Тому навіть у мегаполісах повного покриття очікувати не варто. П'яте покоління буде нішовим рішенням, яке аж ніяк не замінить собою LTE, оптимізоване саме для покриття значних територій (для чого використовуються смуги в діапазоні 600–900 МГц)".

А віз і нині там

Ситуація ж із запуском LTE в Україні знову перетворюється на балаканину й відволікання від основних проблем.

Так, у лютому Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) домовилася про проведення наукового дослідження радіочастотного ресурсу для впровадження LTE до кінця 2016-го, а видачу нових ліцензій планує розпочати аж наприкінці 2017-го.

Для цього зацікавлені оператори зв'язку, НКРЗІ, Український державний центр радіочастот і НДІ радіоелектронної техніки (НДІРТ) при Міністерстві оборони підписали договір із британською консалтинговою компанією Analysys Mason Limited про проведення дослідної роботи.

Analysys Mason вивчатиме можливості використання перспективних діапазонів радіочастот під LTE з лютого по жовтень 2016-го. Вартість її послуг становитиме понад чверть мільйона євро.

Дослідження радіочастотного спектра також проведуть НДІРТ (на 3,5 млн грн) і Український держцентр радіочастот (проект запуску цифрового телебачення вартістю
1,8 млн грн).

А в чому ж проблема, і що заважає запустити й з'ясувати частотні діапазони? Адже відомо, що LTE можна запускати на будь-яких наявних в операторів частотах, а в листопаді 2015 р. Міжнародний союз електрозв'язку рекомендував у Європі, Африці, на Близькому Сході й у Центральній Азії будувати LTE-мережі в діапазоні 694–790 МГц.

Усунення бар'єрів

Ці частоти задіяно під аналогове телебачення. Тому треба довести до ладу національну цифрову ефірну телемережу. Нагадаю, що її розгортанням займається "офшорна" компанія "Зеонбуд" під маркою T2, але вона від самого початку загрузла в конфліктах. Для прискорення процесу слід узяти діяльність цієї компанії під контроль держави, щоб прискорити впровадження цифрового ТБ, після чого спокійно звільнити діапазон і провести там тендер.

Паралельно потрібно внести зміни до законодавства, впровадивши принцип технологічної нейтральності. Тобто коли оператор може на наявних частотах надавати послуги за будь-якими стандартами. Таким чином це відразу зніме головний біль у держави і дасть змогу компаніям самим вирішувати й переводити свою інфраструктуру на прогресивніший зв'язок.

Вважається, що в цьому випадку в Україні найбільше виграють дві компанії - "Інтертелеком" і "Київстар".

CDMA-оператор "Інтертелеком" у діапазоні 800 МГц уже давно розгорнув 3G-мережі по всій країні. Отже, він зможе перевести її і на 4G. Якщо захоче.

"Київстар" же володіє половиною частотного ресурсу в діапазонах 900 і 1800 МГц. Така істотна перевага сформувалася в результаті злиття компаній "Київстар", "Голден Телеком" і "Українські радіосистеми". Компанія хоч сьогодні могла б виділити його частину для запуску LTE.

Тому конкуренти гальмують процес, вимагаючи перерозподілити частоти, тобто провести рефармінг - взаємний обмін і впорядкування частотних ресурсів між усіма операторами. При цьому інші гравці ринку розраховують на те, що "Київстар" поділиться певною частиною. У компанії ж зазначають, що протягом багатьох років справно оплачують недешевий частотний ресурс. Тому треба вести мову про якусь компенсацію у випадку рефармінгу.

У кожному разі, все прозоро і зрозуміло, що треба робити. Незрозуміло тільки, навіщо запрошувати для цього зарубіжну компанію?

План дій такий.

1. Внести зміни до законів щодо технологічної нейтральності.

2. Провести рефармінг частотних діапазонів.

3. Повноцінно розгорнути UMTS (3G).

4. Дорозгортати цифрове ТБ.

5. Згорнути аналогове ТБ.

6. Провести тендер на вивільнений діапазон 800 МГц.

7. В інших діапазонах тендерів проводити не треба - оператори розгорнуть LTE самі.