Стартовий капітал: міфи і реальність

В Україні в малому й середньому підприємництві зайняті лише 25% економічно активного населення працездатного віку, тоді як у країнах ЄС такий показник становить понад 50%. Чим не резерв для працевлаштування безробітних громадян, котрі мають підприємницьку жилку? Принаймні так вважають чиновники, які намагаються зайняти непрацевлаштовану армію з допомогою всіляких стимулів.

Так, Мінсоцполітики за підтримки Світового банку розпочало пілотний проект із працевлаштування безробітних одержувачів державної соціальної допомоги та внутрішньо переміщених осіб. Як один зі стимулів громадянам пропонується стартовий капітал для відкриття власного бізнесу. Ось тільки насторожує, що середній розмір допомоги для відкриття бізнесу в рамках проекту становитиме "понад 60 тис. грн на людину", що має, на думку організаторів проекту, забезпечити новим підприємцям досить широкий вибір сфер малого бізнесу для старту. Скільки сьогодні потрібно насправді для відкриття найскромнішого бізнесу?

Бізнес економ-формату

Один із найбільш перевірених видів підприємницької діяльності, що дістався нам ще від бурхливих 1990-х, - маленькі продуктові магазини та кіоски у житлових мікрорайонах.

Із приходом на ринок великих продуктових мережевих супермаркетів ці міні-магазини перебиваються хліба з на воду, але все-таки живуть, оскільки громадянам часто доводиться купувати ті чи інші дрібниці неподалік домівки.

Почнемо з основного. Розмістити таку торговельну точку можна або переобладнавши під неї свою квартиру
(а вона не в кожного на першому поверсі), або орендуючи чужий магазин (оплата оренди торговельних площ у столиці, наприклад, уже обчислюється сумами від 20 тис. грн на місяць у спальних районах). Таким чином, еквівалент цільової безвідсоткової позики (обіцяні 60 тис. грн) піде відразу ж за перші кілька місяців оренди. У регіонах сума оренди буде скромнішою, але й вона немала.

Та й допомога призначається тільки для "оплати рахунку на придбання обладнання та матеріалів". А де взяти приміщення для ведення бізнесу так званим безробітним і внутрішньо переміщеним особам? Одні, в кращому разі, мають скромне житло, другі - взагалі його втратили.

Є ще металопластикові кіоски, але й вони коштують від 25 тис. грн (а частіше набагато дорожчі, бо їх продають із місцем). Оренда такого кіоску коштуватиме підприємцеві-початківцю 2,5-3,5 тис. грн на місяць.

Якщо у вас немає місця для встановлення такого мобільного магазину, доведеться попомучитися, поки отримаєте на це дозвіл. У кожному місті це жорстко контролюється.

Спеціалісти стверджують, що для відкриття продуктового магазину потрібно бодай 50-100 кв. м, а квадратний метр під ключ із ремонтом обійдеться у 200-600 у.о.

Таким чином, тільки на старті потрібно мати від 10 до 60 тис. дол.

Що стосується обладнання, яке можна придбати за безвідсоткову позику, то будуть потрібні холодильні й морозильні шафи, шафи-вітрини, касові апарати, електронні ваги, стелажі, ємності для зберігання продуктів, посуд для продавців. Знадобляться мінімальні меблі - столи й стільці, а також сигналізація… На все це треба близько 400-500 тис. грн.

Для початкового заповнення магазину товаром потрібно хоча б 50-70 найменувань продукції. Частину можна взяти у постачальників з відстрочкою оплати, але все-таки це обійдеться у 20-40 тис. грн.

Перераховувати далі суми витрат на зарплату продавцям, оплату комунальних та решту вже не має сенсу.

Можливо, в умовах дефіциту коштів є сенс стартувати, відкривши мобільний кіоск із випічки млинців? Такий кіоск або причіп із сяким-таким устаткуванням можна придбати приблизно за 35 тис. грн.

- Можна орендувати таку торговельну точку, -розповідає власник мобільної пекарні млинців Анатолій Косенко. - Оплачуючи її комунальні послуги, що обійдеться в кілька тисяч. Якщо купувати окремо обладнання, це коштуватиме близько 25 тис. наших "тугриків". На початкову закупівлю продуктів піде 2-4 тис.; 7-10 тис. щомісяця - на зарплату хоча б двом продавцям, які працюватимуть позмінно; 1,5-2 тис. - на оформлення документів.

Цей варіант відкриття мікробізнесу ближчий до шуканих цифр, але постійно доведеться сплачувати недешеву оренду й зарплати, а клієнтів у таких мобільних точок небагато, навіть у людних місцях, та й більшість замовлень - чашечка кави, кажуть ті, хто працює в цьому бізнесі.

А чи варта шкурка вичинки?

Відкриваючи власний міні-бізнес на позику, яка хоч і безвідсоткова, однак підлягає поверненню, годиться добре подумати, у що варто вкласти свій так званий стартовий капітал, щоб не помилитися.

Останнім часом відкривається безліч бюджетних перукарень, одні з них закриваються, інші приживаються й мають постійних клієнтів. Загалом, ринок цих послуг упав на 20-30%, але продовжує існувати, просто люди почали економити на зовнішності.

Може, відкрити перукарню економкласу реально і з мінімальним стартовим капіталом?

Щоб зробити найпростіший ремонт і оформити дизайн, потрібно, за підрахунками працівників цієї сфери, близько 20-25 тис. грн.

- Меблі та обладнання, куди входять дзеркала, крісла, шафи, сушки та інше приладдя для двох майстрів, коштуватимуть іще 35-40 тис., -коментує перукар Марина Руденко.- Косметика, видаткові матеріали, спецодяг обійдуться ще у 20-25 тис. грн. Якщо хочете розкрутитися, потрібен сайт-візитка, відкрити який коштує 1,5 тис. грн, а щомісячне утримання - 500 грн, потрібно обзавестися вивіскою - 3 тис. грн тощо, і це обійдеться по колу у близько 5 тис. грн.

Таким чином, не враховуючи дорогої орендної плати за приміщення, зарплат двом майстрам, вартості оформлення документів і комунальних послуг, на відкриття такого міні-бізнесу піде близько 90 тис. грн, що також значно перевищує суму позики для стартового капіталу.

Багато жінок хотіли б відкрити маленький швейний бізнес, що досить затребувано в невеликих містечках. Спочатку можна почати з майстерні з ремонту одягу, яка розміщується в маленькому приміщенні, як свідчить досвід - до 50 кв. м.

Це, безперечно, тісно, але, як правило, приміщення доводиться орендувати в торгових центрах, де буває багато людей і де дорога оренда.

На купівлю обладнання (хоча б дві швейні машини з оверлоком) піде 10-12 тис. грн. На меблі та інші прилади, наприклад електропраски, - ще стільки ж. Можна, звісно, дістати старі, щоб заощадити. Цей вид діяльності не потребує великого стартового капіталу, але й доходи невеликі - у середньому чек клієнта становить
50 грн. Якщо врахувати заробітну плату кравчинь, оренду, комунальні послуги та інші витрати, то замислишся над доцільністю такого бізнесу.

Можливо, дешевше починати бізнес в Інтернеті, тоді питання оренди приміщень автоматично знімається?

- Інтернет-магазин - це теж не дуже дешево, - розповідає власник інтернет-магазину подарунків Аркадій Ковалевський. - Створити сайт коштує 7-10 тис. грн, придбати стартові партії товару - ще 10-
30 тис. грн, оплата домену й хостингу - 400-500 грн, реклама в Інтернеті - ще кілька тисяч гривень. На зарплатах менеджерів заощаджувати не варто, бо вміти працювати з клієнтами - умова виживання. Разом усе виливається в 70-80 тис. грн.

Можна, звісно, просто перепродувати зі своєю націнкою товари з інших сайтів, але таких посередників нині безліч, і заробити на цьому особливо ні в кого не виходить.

Для відкриття освітніх курсів, які тепер досить популярні, треба мати, за оцінками працівників цієї сфери, близько 100-120 тис. грн на оренду приміщення, комунальні послуги, фонд заробітної плати і придбання необхідної техніки. Для відкриття магазину дитячих товарів - близько 80 тис. грн.

Очевидно, пілотний проект, як і решта аналогічних ініціатив, розрахований усього лише на часткову підтримку безробітних та переміщених осіб. Щоб відкрити власний бізнес, треба додати до отриманої позики, як мінімум, стільки ж коштів, знайти які незаможним людям просто нереально. При цьому ніхто не дає гарантії, що розпочатий бізнес виявиться прибутковим, а не розорить його власника, і тоді доведеться не тільки оплакувати витрачені власні кошти, а й повертати державні…