Сплячий пасажир: в Україні входять у моду готелі при аеровокзалах

Спати на кріслах в аеропорту нині вже не тільки немодно чи непристойно, а й небезпечно: пасажири намагаються не затримуватися в таких місцях через зростання у світі терористичних загроз.

Куди ж зникають сплячі пасажири?

"Бориспіль"

Головні повітряні ворота України щорічно обслуговують понад 8 млн людей, беручи на себе близько 65% пасажирських авіаперевезень країни.

"Бориспіль", розташований на перетині численних повітряних трас, що з'єднують Азію, Європу й Америку, надав свої площі приблизно 50 національним і зарубіжним авіакомпаніям, які обслуговують понад
100 постійних маршрутів. Тому багато пасажирів, які змушені ночувати в очікуванні рейсу, шукають, де б зручно перебути ніч до вильоту.

Особливо це стосується пасажирів з інших міст: вони, на відміну від киян, яким до Борисполя рукою подати, не можуть комфортно спати у своїх ліжках до реєстрації рейсу, …

Цієї осені, коли я мала летіти на конференцію до Іспанії, переді мною також постала невирішувана проблема: виліт літака о 7:00, реєстрація починається ще раніше - о 5:00. Як пасажирові з іншого міста потрапити в такий час в аеропорт?

З усіх можливих варіантів оптимальним видався нічліг у готелі, який шукала недовго: у "Борисполі", як і інших європейських аеровокзалах, є готель, розташований прямо на його території.

Готель, що анонсує себе як "тризірковий", пропонує номери різної категорії: стандарт, напівлюкс, люкс і суперлюкс.

Облишивши думку про розкіш, я придивилася до переліку вигод одномісного стандартного номера. Односпальне ліжко, балкон, ванна кімната з душовою кабіною, телевізор, телефон, холодильник, світлонепроникні штори, набір для приготування чаю і кави, безплатний Wi-Fi - здавалося б, усе це вселяє оптимізм.

Засмутило інше - ціна номера, яка нічим не поступається ціні за аналогічний в готелі, наприклад, в Іспанії і становить всього-на-всього… 516 грн.

Ще дорожчий двомісний стандартний номер, який відрізняється від одномісного тільки кількістю ліжок і наявністю кондиціонера, - 696 грн.

Напівлюкс пропонує клієнтам як бонус додаткову кімнату, сейф, розкладні крісла-ліжка й фен, але й ціна тут значно вища - 900 грн.

Далі за списком я не пішла, оскільки ані конференц-зал, ані прокат офісної техніки, ані SРА-салон глибокої ночі мене не цікавили…

Цікавило інше - чи можна зіставити рівень доходів українських громадян з рівнем іспанців або інших європейських громадян, для яких готелі в тамтешніх аеропортах коштують стільки ж? Чи не божевілля це - віддати чверть або третину місячної заробітної плати за кілька годин сну в аеропорту?

Зрозуміло, що ставка в такому готелі робиться на іноземних туристів.

Неприємно засмутила й офіційна заявка на бронювання, що, як було недвозначно застережено у примітці, має силу договору. У ній сказано, що відмова від бронювання менше ніж за добу спричиняє стягнення повної вартості номера замовленої категорії, тобто всієї цієї кругленької суми.

Але ж дорога й авіаперельоти - річ нестабільна й непередбачувана…

Та ночувати в "Борисполі" мені все ж таки не довелося: при аеровокзалі є ще один готель, розташований трохи далі - в однойменному місті Борисполі, тобто за 4 км, або десять хвилин їзди від термінала.

Він цілком відповідає сподіванням середньостатистичних українських авіапасажирів. А чого вони потребують? Постіль, невеликий особистий простір, гарячий чай, телевізор, Wi-Fi, зручності, нехай і в коридорі. Адже в більшості тих, хто вилітає, в запасі всього 4-6 годин…

Проворні підприємці зробили косметичний ремонт і забезпечили пасажирів цілодобовим безплатним трансфером з аеропорту і в аеропорт.

При цьому викликати симпатичний автобус з відповідною символікою (щоб не переплутати) можна будь-якої години дня і ночі, аби тільки у вас був заброньований (нехай і просто по телефону) готельний номер. Жодної плати за бронювання або штрафних санкцій не передбачено.

Трансфер в аеропорт здійснюється не за особистим замовленням, а щопівгодини - для всіх, кому в цей час потрібно дістатися в "Бориспіль". Система зручна, гнучка, а сам готель приємно дивує чистотою і затишком.

Та найголовніше - поряд з дорогими номерами, вартість яких трохи нижча, ніж у готелі на території аеропорту, в цьому готелі є економ номери. Наприклад, однокімнатний одномісний номер зі зручностями в коридорі коштує 336 грн на добу. При цьому в ньому сучасні меблі, безплатний Wi-Fi, маленький телевізор і холодильник, електрочайник.

Аналогічний двомісний номер коштує 432 грн.

На жаль, опинившись у цьому готелі пізнього вечора, я не виявила в ньому жодного буфету чи кафе.

Єдине, що було до послуг туристів, - безплатні апарати питної води на першому поверсі. Якщо у вас із собою немає їстівних припасів, це створює проблему, оскільки магазинів навколо готелю теж непомітно.

Ще один величезний мінус: правила готелю передбачають оплату за проживання протягом шести годин, що є оптимальним терміном для пасажирів. Однак тільки в період із 6-ї ранку і до 18-ї години вечора. У такий час доби більшість пасажирів вважають за краще безплатно перебути в аеропорту. А вночі, коли послуги готелю особливо потрібні, треба заплатити за цілу добу, хоча фактично ти можеш перебувати там усього 4-6 годин, як це довелося зробити мені…

Цікаво, а як із нічлігом в аеропортах інших країн?

"Шарль-де-Голль"

З'ясувати це виявилося неважко, оскільки мій шлях пролягав разом з екіпажем літака компанії Air France у саме серце європейських авіаційних маршрутів - Міжнародний аеропорт Парижа імені Шарля де Голля.

Заснований 1974 року, головний міжнародний аеропорт Франції, який ділить навпіл авіапасажирський трафік столиці з аеропортом "Орлі", є шостим за пасажиропотоком у світі і другим у Європі.

Не дивно, що в його околицях свої послуги пасажирам пропонують близько ста готелів.

"Шарль-де-Голль" приймає щодня близько 200 тисяч людей, спеціалізуючись на міжнародних рейсах, тому його готелі більш затребувані, ніж розташовані поблизу "Орлі".

Наслухавшись про це диво архітектурного мистецтва (конструкція першого термінала аеропорту, відкритого 1974 року за 25 км на північний схід від Парижа, нагадує величезний барабан), я була неабияк розчарована виглядом другого термінала, що обслуговує рейси в Європі: це - система незатишних терміналів, позначених буквами і з'єднаних підземними або наземними переходами.

Потрапивши до другого термінала, пасажир може заплутатися, рухаючись за численними покажчиками, які ведуть горизонтальними повільними ескалаторами до ліфтів і навіть спеціальної автоматичної залізничної мережі CDGVAL, яка обслуговує п'ять зупинок. Міні-поїзди мережі курсують від одного термінала до іншого, зокрема до віддалених один від одного залів.

Перший термінал обслуговує міжконтинентальні рейси, третій - внутрішні французькі авіаперевезення, а мій, другий, - європейських туристів, яких тут безліч.

Усю цю лавину гостинно зустрічають трансферні автобуси різних готелів.

Мене як туриста зі скромним достатком зацікавив один з найскромніших готелів - Ibis Budget Roissy CDG, чий трансферний автобус білим кольором і логотипом готелю нагадує наш бориспільський. Автобус зупиняється на шостому поверсі вокзалу швидкісних поїздів для посадки біля другого термінала, а потім на станції регіонального експрес-метро біля комплексу Roissypole для посадки біля терміналів 1 і 3.

Двозірковий готель пропонує пасажирам безплатний трансфер в обидва боки, телевізор із супутниковими каналами, ванні кімнати, безплатний Wi-Fi, пресу, будильник і праску, а також сніданок у форматі шведського стола. Біля адміністратора встановлено автомати для продажу напоїв і наїдків.

Ціни на ці затишні номери у світлих тонах (а їх у готелі близько 300) - від 70 євро, що для Парижа зовсім недорого.

Готель належить мережам Accor і Louvre Hotels у Руассіполі - це Kyriad Prestige, Ibis, Novotel, Sofitel.

Звісно, для українського пасажира і це неабиякі гроші, але в Європі стандарти життя трохи інші, тому в "Шарль-де-Голль" безліч розкішних готелів, серед яких Hotel des Trois Hiboux, Hyatt Regency Paris Charles de Gaulle і Paris Charles de Gaulle Airport Marriott. Ціна за нічліг у такому готелі в середньому від 250 євро.

Усі ці готелі розташовані на околицях аеропорту, у так званому Руассіполі (Roissypole). Єдиний готель на території самого аеропорту - американський Sheraton поблизу термінала Air France.

Цікаво, що у французьких готелях при аеропортах для клієнтів діють різні програми лояльності. Це онлайн реєстрація, швидкий виїзд з готелю (коли клієнт повинен тільки повернути ключ - рахунок йому надішлють електронною поштою), індивідуальне обслуговування, бізнес-карта, яка дає чимало переваг (поселення в номер більш високої категорії за ту саму ціну, постійні знижки) і багато чого іншого…

Українським підприємцям, які працюють у сфері цього бізнесу, є чого повчитися.

Однак і в паризькій системі обслуговування є свої недоліки. Наприклад, багато готелів, зокрема відомий готель Marriott, який усього за 2 км від Парижа, надає пасажирам безплатний трансфер тільки з 6-ї ранку і до 23-ї години вечора…

"Мадрид-Барахас"

Можливо, щось нове відкриє наступний пункт моєї подорожі - головний міжнародний аеропорт Іспанії "Мадрид-Барахас". Недарма він вважається четвертим у Європі й 11-м у світі за пасажиропотоком, а також головною сполучною ланкою між Європою і Латинською Америкою.

Готелів, розташованих у так званій зоні безпеки "Барахаса" (щоб потрапити в них, слід пройти митний контроль), дуже мало.

Готель Air Rooms Madrid, розташований усередині будівлі термінала №4, пропонує своїм гостям номери з кондиціонерами, супутниковим ТБ, власною ванною, міні-баром, кавомашиною, письмовим столом тощо.

А от Wi-Fi - тільки за окрему плату. До речі, такі додаткові "побори" характерні для іспанських готелів, які набагато дешевші за французькі. Тут вам запропонують електрочайник за 5-6 євро на добу і багато чого іншого, у результаті ціна підніметься мало не до рівня французьких готелів. Такою є внутрішня політика іспанських готелів.

У чотиризірковому готелі вартість одномісного стандартного номера з одним ліжком становить 119 євро, у представницькому з одним або двома ліжками - 144 євро. Це дорого, оскільки готель розташований практично в самому аеропорту.

Натомість подалі від аеровокзалу скільки завгодно дешевших хостелів і готелів, наприклад Hostal T4 за 2,5 км від аеропорту. Окремий номер у такому хостелі коштує в еквіваленті від 392 грн (хоча це багатьох здивує).

Назва "хостел" тут зовсім не означає забиту ліжками кімнату, до чого ми звикли в Україні. Володілець такого номера має власну ванну кімнату, користується безплатним шведським столом, безплатним доступом до Інтернету,

Іспанія більше наближена до українських реалій життя, і цінова планка тут значно нижча, ніж у Франції. Пошукавши готель поблизу аеропорту, можна знайти безліч пропозицій з номерами за 33, 45 або 57 євро.

Треба тільки розібратися в особливостях готельного бізнесу кожної країни - усі вони схожі, хоча мають чимало індивідуальних відмінностей. І тоді вам не загрожуватиме перспектива бути пасажиром, який спить, згорнувшись калачиком у незручному кріслі в аеропорту…