Розчарування високим урожаєм

Попри складність посівної кампанії, аналітики прогнозували Україні чудовий урожай зернових. Його з нетерпінням очікували як аграрії, так і трейдери. Для перших за високими показниками продуктивності з'являлася надія повернути вкладені оборотні кошти з хорошими відсотками. Другі енергійно потирали руки, передчуваючи довгоочікувані заробітки від зерноторгівлі. Ставку на рекордний урожай при оцінці ВВП зробив і уряд - за словами прем'єра М.Азарова, у 2013 р. ВВП очікується порядку 3%.

Однак рекордний урожай-2013 може принести розчарування кожній з вищезазначених сторін. А українські сільгоспвиробники у 2013-2014 маркетинговому році можуть недоотримати 15 млрд грн через низькі закупівельні ціни.

Нульова рентабельність

Нинішнього року аграріям цілком під силу зібрати один із найкращих урожаїв - 53-
54 млн т. Принаймні говорити про це дають право перші результати жнив, що їх фермери почали надзвичайно рано - в середині червня. (Ранній старт покликаний зменшити втрати зерна). Станом на 10 липня, зібрано 13,3 млн т зернових. При цьому середня врожайність зібраного становила 24,3 ц/га, що на 40% вище, ніж торік.

Однак земля так щедро віддячила не тільки українським аграріям...

Міжнародна Рада по Зерну (IGC) у липневому звіті підвищила прогноз світового виробництва зерна в сезоні 2013-2014 до 1 млрд 919 млн т. Згідно з її прогнозом, у світі зерна буде зібрано на 8% більше, ніж попереднього сезону. При цьому споживання оцінюється на рівні 1 млрд 883 млн т. У
звіті IGC відзначається, що в країнах, які є найбільшими світовими експортерами пшениці, включно з Україною, на кінець сезону залишиться 133 млн т зерна. А це означає, що велика кількість пропозицій матиме істотний понижуючий вплив на ціну зернових.

Крім цього, негативно впливають на цінову політику на світовому зерновому ринку епізодичні заяви з різних куточків Земної кулі про світову перспективу торгівлі зерновими. Наприклад, в Індії запевняють, що в країні акумулювалися рекордні пшеничні надлишки обсягом 10 млн т, які буде експортовано в поточному сезоні. Китай, своєю чергою, має намір зменшити імпорт кукурудзи, а Єгипет - взагалі відмовитися від імпорту пшениці, обмежившись власними ресурсами.

Утім, на світових ринках традиційні для України експортні культури й так уже неабияк подешевшали. За даними Української аграрної конфедерації (УАК), минулого місяця пшениця й кукурудза сягнули найнижчого рівня з червня 2012 р. Так, на кінець червня вересневий пшеничний ф'ючерс на біржі в Чикаго (CBOT) становив 240 дол/т, кукурудзяний - 200 дол/т. Для порівняння: на початок липня минулого року ф'ючерсні котирування на чиказькій біржі становили 302,03 дол/т - на пшеницю та 302,34 дол/т - на кукурудзу. Причому тоді стрімке зростання котирувань на 30,5 й 37,79 дол/т на пшеницю та кукурудзу, відповідно, відбулося за лічені дні на тлі заяви IGC про зниження світового виробництва пшениці на
6 млн т. Нині ж ми спостерігаємо зовсім іншу картину.

Причому світові тренди вже впливають на вітчизняний ринок. За даними УАК, ціни на зерно в портах України (СРТ) становлять: пшениця продовольча - 220-230 дол/т, пшениця фуражна - 205-210 дол/т, ячмінь - 220-225 дол/т, кукурудза - 180 дол/т. Плюс є тенденція до їх зниження.

Для українських аграріїв це означає лише одне - збувати вирощені зернові доведеться за цінами, які лише незначною мірою перевищуватимуть собівартість, та ще й конкуруючи між собою. Особливо постраждають малі та середні виробники, що не мають спеціальних елеваторів для зберігання врожаю. Вони не можуть притримати зерно, очікуючи зміни кон'юнктури.

На думку генерального директора УАК Сергія Стоянова, для фермерів, які, в умовах нинішніх цін, реалізовуватимуть товар на елеватори в центральних регіонах країни, рентабельність вирощування кукурудзи становитиме приблизно 25% при врожайності 7-8 т з га. Однак таким високим показником може похвалитися лише п'ята частина господарств. Для решти зазначена рентабельність залишатиметься межею мрій. Продовольча пшениця принесе середньому фермеру приблизно 15% рентабельності. А фуражна, частка якої в структурі нового врожаю становитиме 60-70%, автоматично гарантує середньому господарству нульову рентабельність. До того ж не найкраща якість такої пшениці може завадити її проникненню на зовнішні ринки.

Експорту не підлягає

Більшість експертів та учасників ринку також єдині на думці, що зернотрейдерам у поточному маркетинговому році теж доведеться задовольнятися скромними заробітками, адже низькі світові ціни й велика кількість пропозицій не дадуть їм розігнатися. До того ж різниця між закупівельними та експортними цінами на сьогодні мінімальна. Якщо врахувати вартість логістики та інші витрати експортерів, стає зрозуміло, що не тільки бізнес на вирощуванні, а й на торгівлі зерном втрачає свою привабливість для учасників ринку.

Трейдери можуть викрутитися лише за рахунок того, що примушуватимуть виробників віддавати їм зерно за ще нижчими цінами, знаючи, що для останніх це єдина можливість повернути бодай кошти, вкладені в посів та збір зернових. Як варіант, можлива також скупка зерна на внутрішньому ринку сьогодні, щоб експортувати його навесні, коли ціни будуть вище за нинішні. Тим більше що трейдери мають чудові умови для зберігання врожаю.

Ось тільки завадити таким планам може меморандум з державою, яка істотно зменшила експортні апетити зерноторгівців. Цей документ підписується вже третій рік поспіль і передбачає створення стратегічного продовольчого запасу. Щоб контролювати експорт зерна з країни, зернотрейдерів зобов'язали складати щотижня письмові звіти про обсяги фактичного вивезення. Міністерство аграрної політики та продовольства на підставі цих даних може приймати рішення про заборону експорту певних зернових культур, якщо їх запаси в країні сягають встановленого мінімуму, необхідного для продовольчої безпеки. Таким чином, на весну може виявитися, що акумульована на складі трейдера сільгоспкультура експорту не підлягає.

Додатковий експорт

Стримуючим чинником для подальшого знецінення зернових на внутрішньому ринку можуть послужити дуже низькі перехідні запаси в країні. Як зазначає аналітик Української аграрної асоціації (УАА) М.Заболоцький, на початок червня на вітчизняних елеваторах зберігалося 6,3 млн т зерна, що практично наполовину менше, ніж аналогічного періоду минулого року. "Саме цей факт може завадити падінню цін. Швидше за все, найближчими місяцями ціни на основні види культур залишаться близькими до поточних", - зазначає аналітик.

Тим часом для більшості громадян України дешеве зерно на внутрішньому ринку може слугувати доброю підмогою. Теоретично, є всі шанси розраховувати, що величезні запаси дешевої фуражної пшениці, яка використовується на годівлю тварин, приведе до здешевлення м'яса та молока.

А хороший урожай олійних культур, площі під якими, за даними УАА, до того ж розширені на 5%, порівняно з минулим роком, дозволяють розраховувати й на зниження їхньої вартості.

Однак державі такі зернові розклади на зовнішніх ринках - точно не на користь. Про те, що ціни не тішать, визнають і в уряді. "Оптова ціна на новий урожай, на жаль, знижується", - заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Утім, чиновник налаштований оптимістичніше. "Ми зберемо врожай вчасно... А цінова політика сприятиме тому, щоб ми могли нормально експортувати наше продовольство", - додає він.

Уряд рішуче розраховує на експорт у поточному маркетинговому році рекордних 26 млн т зернових проти 23 млн т роком раніше. Зрозуміло одне: навіть якщо експортні обсяги і буде виконано, планованого рівня валютних надходжень через обвал світових цін на зернові держава може не отримати. Не слід забувати, що платіжний баланс України й так уже потерпає від зменшення експорту металургійної продукції. Раніше чиновники розраховували перекрити втрати від цього за рахунок зростання експорту зернових. Однак, із погляду валютної виручки, додатковий експорт, на думку Дмитра Чуріна - голови аналітичного департаменту ІК Eavex Capital, може бути нівельований падінням цін. А це, своєю чергою, вплине на здатність держави гасити зовнішні борги.

***

Як заявив прем'єр-міністр, "у найближчі 15 років наша держава зможе вийти на друге місце у світі за експортом зерна... Такі перспективи ми мусимо зробити реальністю". Він також уточнив, що для цього необхідні лише інвестиції в технологічне переоснащення сільського господарства. Тим часом практика свідчить, що без прийняття державою комплексу регулятивних заходів, які активно використовуються сьогодні в ряді найбільших країн-експортерів, гравцям ринку може бути просто невигідно реалізовувати амбіційні плани чиновників.