Ринок нерухомості-2013: посилення вимог щодо контролю за власністю українців

Найбільш обговорюваною та такою, що тривожить уми, подією ринку нерухомості початку 2013-го стало внесення змін до Закону "Про нотаріат". Ці зміни є наслідком набрання чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно".

Нові правила, що вступили в силу з 1 січня, викликали паніку як серед простих громадян, так і самих реєстраторів нерухомості та ріелторів...

Ринок завмер. Практично весь січень нотаріальні контори не оформляли операцій купівлі-продажу. У лютому ситуація не дуже змінилася: нотаріуси тільки починають розбиратися в нових правилах...

Із цього року коло повноважень БТІ різко скоротилося. Тепер його підрозділи займатимуться тільки технічною інвентаризацією об'єктів нерухомості та виготовленням технічних паспортів. Зате наостанок тут улаштували, що називається, "бенкет під час чуми". Юрби зневірених громадян штурмували наприкінці року всі БТІ України, а заяви на виготовлення жаданої "виписки" з реєстру приймалися тільки до середини грудня...

Здавалося б, ці заяви мали приймати до кінця року, поки не набуде чинності новий закон. Та ба! Співробітники відомства посилалися на величезну кількість заяв, що надійшли, та неможливість їх опрацювати до 1 січня 2013 р.

Водночас у багатьох ріелторських фірмах бралися зареєструвати заяви в БТІ буквально в останніх числах грудня. Тільки вартість такої "посередницької послуги" становила близько...
5 тисяч гривень.

Побувавши в державній нотаріальній конторі Білої Церкви, я поговорила з держнотаріусами, які розповіли, що більшість їхніх колег ще просто не мають всієї інформації про те, як правильно здійснювати реєстрацію нерухомості в електронному вигляді.

Охочих купити та продати нерухомість багато, однак надто сподіватися на державних нотаріусів попервах не варто: вони завалені роботою по заповітах.

Крім того, у приватних нотаріусів хороша матеріальна база, оргтехніка, а в казенних нотконторах найчастіше один комп'ютер - на трьох чи чотирьох нотаріусів. Як тут зареєструвати в електронному реєстрі нерухомість, якщо цей процес, за найскромнішими підрахунками, може забрати півдня?

"Нотаріус визначений як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", - пояснює завідувачка Білоцерківської міської державної нотконтори Антоніна Кравець. - Він отримає печатку реєстратора".

Особливо важко нотаріусам із глибинки.

"Ми проситимемо клієнтів заздалегідь приносити документи, аби швидше відбулася угода, - пояснює один із приватних нотаріусів. - Якщо розпочати процес купівлі-продажу та перереєстрацію нерухомості з нуля, він може розтягтися на два дні. Ні в кого немає досвіду такої роботи. А за законом такі угоди мають відбуватися за день".

Цікаво: як поставляться до цього клієнти? Залишити в приватного нотаріуса оригінал права на власність, паспорт чи інші важливі документи захоче далеко не кожний...

"Нині при оформленні договорів купівлі-продажу нотаріусам фактично доводиться виконувати дві зовсім різні за своїм призначенням дії, - коментує Костянтин Цуперяк, юрист юрфірми "Можаєв і партнери", - Перша дія: класичне нотаріальне засвідчення договору купівлі-продажу відповідно до Закону "Про нотаріат" і Порядку проведення нотаріальних дій нотаріусами України. Як це було раніше. Друга дія: новація, відповідно до якої нотаріус здійснює державну реєстрацію речового права шляхом внесення інформації до Державного реєстру та видає виписку відповідно до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, це за своєю природою зовсім різні процедури, що регламентуються різними нормативними актами.

Труднощі на практиці виникають тому, що ці дії нотаріусам необхідно робити одночасно відповідно до частини 9 ст. 15 вищезгаданого закону, де передбачено, що "державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній), проводиться одночасно з вчиненням такої дії".

Зрозуміло, що через відсутність чітких норм і рекомендацій нотаріуси змушені самостійно виходити з такої ситуації".

Як же можуть захистити себе громадяни? У теленовинах пройшла інформація про те, що сплачені за послуги гроші у разі продовження угоди на другий день попросту пропадають, а угода стає недійсною.

"Пункт 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, - пояснює Костянтин Цуперяк, - передбачає, що "нотаріус видає заявнику картку прийому заяви про державну реєстрацію прав". Така картка є аналогом розписки та підтверджує прийняття тих чи інших документів.

Крім оплати послуг, клієнти мають надати нотаріусу квитанцію про сплату держмита за проведення реєстрації (сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 119 грн). Буде потрібна також квитанція про сплату за виписку, яка видається за результатом реєстрації права власності. Кошти перераховуються на рахунки Державного казначейства.

Таким чином, на руках у платника залишаються документи, які підтверджують сплату відповідних коштів, тому вони нікуди не можуть зникнути, а законом не передбачається термін дії такої оплати".

Що ж до самої процедури внесення нерухомості до реєстру, то, на відміну від "Укрдержреєстру" (організації, що тепер реєструватиме майнові права), де ця процедура забирає до
14 календарних днів, нотаріуси зобов'язані провести її за один день - разом із процедурою купівлі-продажу.

Цікаво, а що стоїть за всіма цими нововведеннями? Бажання поліпшити життя українців, скоротивши до мінімуму час реєстрації їхньої власності? (До речі, з 1 січня 2014 р. строк реєстрації в "Укрдержреєстрі" скоротиться до п'яти календарних днів). Чи річ у незнищенному бажанні контролювати всіх і вся?

Здається, що останнє. Річ у тім, що реєстрація власності, документи про яку доти тихо зберігалися у фоліантах тисяч БТІ по всій Україні, може й далі продовжувати тихо зберігатися - реєстрація нерухомості в електронному реєстрі проводиться на добровільних засадах. І під неї автоматично підпадають тільки власники нової, незареєстрованної власності.

Навряд чи власник уже наявної нерухомості побіжить у відділення "Укрдержреєстру" з шаленим бажанням бути включеним в електронну базу даних.

А от продавати і купувати нерухомість люди будуть. І при процедурі купівлі-продажу вже ніхто не зможе обійти внесення в електронну базу: нотаріус зобов'язаний це зробити одночасно з оформленням документів.

Хочеш - не хочеш, а тебе "порахують", як сумновідомого персонажа мультфільму.

Чим загрожує "засвічування" в електронній базі даних - цілком передбачувано. Принаймні доступ до відомостей про власність громадян буде значно спрощений.

Заступник директора Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Анатолій Лещенко у своїх інтерв'ю переконує, що: "Під час створення та функціонування електронної бази даних були застосовані всі системи захисту, передбачені законодавством України. …Вся система проходила дослідну експлуатацію, починаючи з лютого
2012 р. Усі раніше виявлені недоліки вже усунуті, тому система функціонує безперебійно..."

Однак згадаймо гучні хакерські зламування головних державних ресурсів...

Бажання присвоювати всілякі ідентифікаційні номери, вводити документи, які ідентифікують громадян за відбитками пальців та іншими біологічними даними, вводити власність людей в електронні бази даних - усе це свідчить про невгамовне бажання контролювати кожний крок людини.