Різке збільшення кількості Інтернет-користувачів спричинило народження нового дефіциту — на назви сайтів. І компанії-провайдери відразу поспішили скористатися з можливості «наварити» на цьому дефіциті не зовсім чисті гроші. Під час реєстрації назви право на її використання дається на певний відрізок часу, після закінчення якого потрібно оплатити продовження згаданої послуги. Якщо оплату не зроблено, ця назва відразу надходить у відкритий продаж, і протягом кількох годин власником цієї назви стає вже зовсім інша особа. За дивним збігом обставин, жертвами подібних перепродажів часто стають шановні міжнародні компанії й організації, а от «ім’янаступниками» останніх — винятково порносайт. Такий фокус уже було зроблене з сайтами компанії Hewlett-Packard, американського агентства спортивних новин ESPN і навіть групи жінок-баптисток. Найчастіше такі організації змушені викуповувати своє ім’я назад під тиском шквалу звернень обурених відвідувачів, котрі одержали замість необхідної інформації конячу дозу жорсткого порно. Проте приклад Організації економічного співробітництва та розвитку, яка зуміла відстояти свої права й не піддалася тиску кіберрекетирів, можливо, допоможе приборкати небезпечну тенденцію.
17 грудня минулого року усі, хто звернувся на сайт цієї компанії за економічними показниками розвитку 30 країн, замість франкомовної інформації змогли ознайомитися з усіма принадами зоофілії. Звернувшись за поясненнями до свого провайдера, представники організації з’ясували, що продовження послуг проплачено не було й назву продано іншій організації. Юристи ОЕСР повідомили: розшукуваний чек у 70 доларів відправлено своєчасно, проте провайдери «не розібралися», про який саме домен oecd.org йдеться й нібито навіть відправили повідомний лист про припинення дії послуги. Цей лист, своєю чергою, не отримали співробітники ОЕСР. І дану назву негайно продали першій-ліпшій компанії.
Керівництво ОЕСР вирішило все-таки відстояти свої права. Для цього воно розпочало власне розслідування з приводу цієї самої «першої-ліпшої» компанії. З’ясувалося: зареєстрована вона на ім’я давно померлих американських письменників, а електронна адреса належить 6-річній вірменській дівчинці, котра мешкає в Єревані й узагалі не має комп’ютера. Наявності неправдивої інформації вже було цілком досить, аби визнати реєстрацію нового власника назви недійсною. Проте керівництво ОЕСР пішло ще далі й заявило про свою готовність подати в суд на компанію Domain for Sale, котра відмовилася визнати свою вину, стверджуючи, що факту надання явно помилкової інформації не встановлено. У результаті, не чекаючи передачі справи до суду, компанія-провайдер відновила ОЕСР у правах на володіння назвою свого сайта, і з лютого нинішнього року на цьому сайті розміщено саме ту інформацію, для якої він і створювався.
Але й на цьому ОЕСР не заспокоїлася та збирається домагатися зміни законодавства з цього питання. Передусім вона вимагає запровадження 30-денної відстрочки з моменту ухвалення рішення про перепродаж назви сайта. Крім того, наполягає на підвищенні відповідальності відповідних структур за достовірність інформації про власників сайтів. Зараз від 10 до 15 відсотків такої інформації виявляється неточною. На тверде переконання представників організації, ці питання можна вирішити вже до кінця поточного року.
за матеріалами International Herald Tribune