Регулятори знижують свою активність?

ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВЛАДИ ПОДАЛИ НА ТРЕТИНУ МЕНШЕ ПРОЕКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ, ЗАТЕ МІСЦЕВІ - РОЗРОБИЛИ У ПІВТОРА РАЗУ БІЛЬШЕ

Наскільки мудра та виважена регуляторна політика в державі, настільки безбар'єрно розвивається і комфортно почувається в ній бізнес. Не менш важливою складовою цього процесу є і якісна підготовка та вчасне прийняття регуляторних актів, і професійний аналіз їхнього впливу. Яка нині ситуація з цим в Україні, можна судити з матеріалів Державної регуляторної служби (Держпідприємництва), які вона щорічно готує, аби інформувати Кабінет міністрів про державну регуляторну політику в системі органів виконавчої влади.

Оскільки саме ця служба відстежує стан виконання державними органами законодавства про регуляторну політику, то, як кажуть, вона у курсі справ. Використовуючи дані центральних органів, Київської міської та обласних державних адміністрацій про їхню діяльність у цій царині за 2014 р., у Держпідприємництві констатують зниження регуляторної активності на 6%. Торік органами виконавчої влади розроблено й подано на погодження
2481 проект регуляторних актів,з яких авторами 1189 документів виступили центральні органи, 1292 - місцеві.

Досить цікава така статистика: центральні органи подали майже на третину менше проектів регуляторних актів, зате місцеві - розробили у півтора разу більше. Відзначена активність була помічена у 19-ти з 25-ти регіонів України. Причому, уточнює прес-служба Держпідприємництва, особливо відчутно зросла питома вага проектів, авторами яких є райдержадміністрації: до 87,5% від загальної кількості розроблених на регіональному рівні.

Переважна більшість розроблених документів була спрямована на врегулювання роботи центрів з надання адмінпослуг, проведення конкурсів на пасажирські перевезення, встановлення тарифів, регулювання порядку видачі дозвільних документів. Аналізуючи їх, експерти несміливо натякають, що, можливо, це і є початок тієї децентралізації, про яку так багато нині говорять.

Однак ці оптимістичні сподівання затьмарює інший факт: торік кількість проектів, стосовно яких служба прийняла рішення відмовити в погодженні, зросла до 35% проти 24% у 2013 р. Окрім того, побільшало й органів або розробників актів із незадовільним рівнем дотримання регуляторних вимог. Серед них пальму першості утримує Мінкультури, чиї акти майже у 90% випадків не відповідали принципам державної регуляторної політики. З певним відставанням від "лідера" йдуть "Укравтодор" та Державіаслужба.

Не набагато кращі справи й на регіональному рівні. Торік уповноважений орган через порушення принципів державної регуляторної політики відмовив у погодженні майже кожного третього, а в
10 областях - кожного другого проекту регуляторного акта, розробленого місцевими органами. Вони стосувалися багатьох важливих сфер життєдіяльності. Зокрема передбачали порядок надання в оренду землі, водних об'єктів та майна, встановлення на них максимально дозволених орендних ставок, високих тарифів на послуги БТІ тощо.

Зафіксовано й недотримання процедур аналізу регуляторного впливу та погодження з уповноваженим органом. Моніторинг засвідчив, що центральні органи переважно прагнули не порушувати цих вимог, зате на місцях такі зловживання мали системний і масовий характер. Торік, приміром, у 17 регіонах без погодження з уповноваженим органом обласними державними адміністраціями було прийнято понад 40% регуляторних актів. У Чернівецькій області такі акти становили аж 75% від загальної кількості, у Вінницькій - 71, а Донецька облдержадміністрація всі свої регуляторні акти видала без погодження.

Такий показник справді насторожує, адже ці документи стосувалися тарифів на послуги медичних закладів, використання коштів місцевих бюджетів на різні види підтримки суб'єктів господарювання, розподілу коштів при проведенні розрахунків із постачальниками газу…

Що ж до відстеження результативності дії відповідних регуляторних актів, то впродовж тривалого часу застосування цього механізму або взагалі ігнорувалося, або мало формальний і фрагментарний характер. Нині ситуація поліпшилася: за останній рік загальна кількість регуляторних актів, результативність дії яких відстежували органи виконавчої влади, збільшилася з 1226 до 1370. За результатами проведених відстежень вирішено скасувати або внести зміни стосовно 79 регуляторних актів. Отже, те, що суперечило закону, перестало бути перешкодою для розвитку бізнесу.

Яких же помилок найчастіше допускалися розробники документів, і на підставі чого Держпідприємництво не погоджувало їх? Передусім ідеться про невідповідність вимогам чинного законодавства. У 2014 р. з цієї причини було відмовлено в погодженні майже кожного третього проекту регуляторного акта, розробленого місцевими органами. Більше того, у десяти регіонах місцеві органи порушували принципи державної регуляторної політики при розробці майже кожного другого проекту.

У переліку помилок, якими грішать розробники, фахівці також називають необґрунтованість потреби запроваджувати регулювання, лобіювання власних інтересів або інтересів окремих суб'єктів, посилення тиску на окремих із них. Якщо конкретно, то це стосуєтьсявведення нових дозволів у сферах надрокористування, охорони здоров'я та природно-заповідної справи, діяльності виробників певного типу інсуліну, а також тиску на суб'єктів енергетичного ринку, де намагалися необґрунтовано перерозподілити господарників за рівнями ризику їхньої діяльності в галузі електроенергетики та у сфері теплопостачання.

У Держпідприємництві стверджують, що досить часто подавалися регуляторні акти, які не проходили процедури оприлюднення або щодо яких не проводився аналіз регуляторного впливу. Аби відучити розробників від цієї негативної практики, уповноважений орган залишає такі проекти без розгляду. Торік, приміром, так вчинили із
179 проектами. Причому ця кількість майже порівну поділена між розробниками, які належать до центральних органів влади, і місцевими. Некомпетентність працівників чи самовпевненість органів влади стали цього причиною, доводиться лише гадати.

Якщо говорити про плани виконавчої влади з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 р., то однозначно їх оцінити не можна. Таких документів має бути 919, з них 753 - авторства органів виконавчої влади центрального рівня, 113 - облдержадміністрацій та Київської міської державної адміністрації, і лише 53 проекти розроблять райдержадміністрації шести регіонів (Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Черкаської областей).

І це при тому, що поменшало регуляторних органів центрального рівня, у зв'язку зі змінами, які відбулись у структурі органів виконавчої влади після прийняття постанови Кабінету міністрів "Про оптимізацію системи органів виконавчої влади" та указу президента "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". З огляду на таку статистику, оптимізму щодо децентралізації явно меншає.

Не додав його й генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець. На тлі нинішньої кризи у банківсько-фінансовій системі, коли не можна не лише взяти кредити, а й повернути свої депозити, про розвиток бізнесу не йдеться, хоч би яка дерегуляція в країні проводилася.

Прикро, але не спрацьовують навіть такі радикальні зміни, як заборона перевірок контрольними органами. На переконання пана Биковця, річ не лише в тому, що це тимчасовий захід, який не торкається проблем, пов'язаних із діяльністю підприємців та контролем за ними з боку держави. Корінь зла в тому, що з часу прийняття профільного закону, який обмежив кількість контрольних органів, різними правдами і неправдами цей список знову розширили майже втричі.

З прийняттям законів та регуляторних актів також не все гаразд. З підприємницьким середовищем мало хто радиться. Чимало їх розробляються кулуарно і приймаються поспіхом. Як приклад, В'ячеслав Биковець навів норми закону про єдиний соціальний внесок, виконати які в Житомирській області спромоглися два чи три роботодавці. Немає сподівань і на якісь представницькі структури від бізнесового середовища. Громадські ради, які раніше діяли при державних органах, не виправдали себе і були розпущені, а нічого нового натомість не створили. Тож постійних ділових контактів між тими, хто розробляє правила гри, і тими, хто за ними гратиме, досі немає.

КОМЕНТАР

В'ячеслав БИКОВЕЦЬ, генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств

На тлі нинішньої кризи у банківсько-фінансовій системі, коли не лише не можна взяти кредити, а й повернути свої депозити, про розвиток бізнесу не йдеться, хоч би яка дерегуляція в країні проводилася. І це стосується не тільки підзаконних актів. Навіть законодавчі ініціативи, які були подані урядом і проголосовані торік 28 грудня, готувалися завуальовано і кулуарно. Вони не були попередньо обговорені з бізнесом, громадськістю, і суспільство практично поставили перед фактом. Тож і не дивно, що від "низів" до "верхів" масово не виконуються вимоги того ж таки Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Це стосується як завчасного оприлюднення регуляторних актів, попередньо обговорених і погоджених з бізнесом, так і роботи громадських рад при виконавчих органах влади. Щодо останніх, то їх розформували як неефективно діючі. Однак досі не розпочали процедури формування нових рад, оскільки Кабмін не схвалив відповідних змін до постанови, яка регламентує порядок їх створення. Тож при більшості центральних органів виконавчої влади, у тому числі й при реанімованій Державній регуляторній службі, громадської ради немає. А там, де є, приміром при Державній фіскальній службі, до неї мало прислухаються.

Щодо низького рівня фахівців виконавчої влади, які готують регуляторні акти, то я не зовсім погоджуюся. Їм бракує не так професіоналізму, як бажання виконувати закони. Бо який професіоналізм потрібен для того, щоб вчасно розмістити документ на сайті того чи іншого органу влади або розглянути пропозиції чи зауваження, які надає громадськість або бізнес-середовище, і дати відповідь, враховані вони чи ні?

Інша річ, якщо це стосується аналізу регуляторного впливу. Можливо, й справді не кожен уміє це робити. Однак і тут є досить істотний момент: далеко не всі хочуть цим займатися. Адже треба переконати громадськість і уповноважений орган не лише в тому, що певний регуляторний акт корисний державі і суспільству, а й вивчити його вплив на якусь сферу життєдіяльності, що досить клопітно.

Значно простіше, та й корисніше, поборотися за розширення або ж повернення вже втрачених повноважень. Скажімо, не лише не дотримуватися мораторію на проведення перевірок малого і середнього бізнесу, який хоч зі скрипом, але діє, а й узагалі вийти з-під заборони. Щоб не бути голослівним, скажу, що при схвалені Закону "Про засади державного нагляду і контролю в сфері господарської діяльності" він не поширювався лише на вісім контролюючих органів. Нині їх кількість уже зросла до 21.

Не ліпші справи і в дозвільній системі, де внесли зміни до профільного закону, а спеціальних законів не чіпали, що давало можливість розширено трактувати чинні норми. Нині зміни хоч і внесли, однак не всі проблеми зникли. Приміром, вони залишилися у сфері державного пожежного нагляду, на який масово скаржаться підприємці.

Однак попри це не все так безнадійно на підприємницьких теренах. Вихід із ситуації, що склалася, я бачу в сповідуванні цілісної державної політики підтримки й розвитку малого і середнього бізнесу. На жаль, такої політики сьогодні немає, але, маючи бажання, її можна не лише розробити, а й утілити в життя.