«Приват» загрався з електрикою

Крім спроб вибити у держави преференції щодо електроенергії, феросплавники в останні два роки активно лобіюють запровадження загороджувальних мит на імпорт феросплавів.

Здавалося б, можна порадіти, що внаслідок таких вочевидь протекціоністських рішень вітчизняні виробники феросплавів підвищать конкурентоспроможність своєї продукції. Але кілька чинників указують на те, що, домагаючись пільг, власники заводів переслідують зовсім інші цілі.

Для початку нагадаємо, що Коломойський є монополістом у феросплавному бізнесі в Україні, володіючи Запорізьким, Стахановським і Нікопольським (разом із Віктором Пінчуком) феросплавними заводами. А загалом, за оцінками експертів, контролює близько 20% виробництва цієї продукції у світі.

Також зазначимо, що вітчизняні металурги не від хорошого життя почали імпортувати феросплави, бо ціна української продукції на внутрішньому ринку становила близько 1,3-1,5 тис. дол. за тонну, а імпортна була дешевше - не більш як 1,25 тис. дол. Коли врахувати, що феросплави йдуть на експорт за ціною близько 1 тис. дол. за тонну, то заяви власників заводів про нерентабельність виробництва трохи перебільшені.

Однак головними чинниками того, що частка електроенергії в собівартості української феросплавної продукції сягає 60% (за інформацією самих представників заводів. - Ред.), є застарілі технології та обладнання. На відміну від інших секторів української металургії, у цьому практично не було помічено інвестицій у модернізацію виробництва.

Тож решта металургів не в захваті від цього заходу уряду. Тим більше що в остаточному підсумку пільги феросплавникам доведеться компенсувати іншим користувачам, яким тарифів на електрику не знижують і планують навіть підвищити з наступного року. Подорожчає, до речі, і продукція феросплавних заводів. Зокрема, Стахановський завод феросплавів, щойно одержавши пільговий тариф на енергоресурси, вже озвучує у переговорах зі споживачами (за словами останніх) передбачуване збільшення цін на феросиліцій - у 2013-му він коштуватиме на 10% дорожче. Тобто відразу після досягнення вигідної для себе домовленості з урядом феросплавники вирішили не знижувати цін для вітчизняних покупців (що раніше обговорювалося на переговорах з Кабміном), а підвищувати їх.

А реальною причиною того, що відбувається на ринку, називають підготовку до продажу Запорізького заводу феросплавів. Можливими покупцями називають групу Evraz (основні власники Роман Абрамович, Олександр Абрамов і Олександр Фролов) і Renova Inc. (Віктор Вексельберг). Якщо ж Коломойському ще й удасться пролобіювати запровадження загороджувальних мит на імпорт феросплавів, то ціна цього активу значно зросте.

Щоправда, зважаючи на те, що знижки на електроенергію група «Приват» добилася, погрожуючи уряду закрити свої феросплавні заводи напередодні виборів, продаж ЗЗФ російським олігархам виглядав би надто зухвало. А оскільки офіційним Києвом великий російський бізнес нині сприймається неоднозначно (взяти хоча б історію із ЗАлКом), плани Коломойського можуть і не здійснитися. Адже за бажання можна знайти багато приводів для повернення ЗЗФ у власність держави. Наприклад, невиконання нинішніми власниками взятих на себе інвестиційних і соціальних зобов’язань, про які вже нагадував прем’єр-міністр Микола Азаров на нараді з питань розвитку електрометалургійних підприємств 18 вересня.