Нинішнього року в передмісті столиці спостерігається свого роду ажіотаж: кількість відпочивальників із Києва та інших областей України б'є всі рекорди. На ринках, у точках громадського харчування, у приміському транспорті, що називається - "не проштовхнутися"…
З чим пов'язане зростання популярності "приміського туризму"?
Аналітики туристичного бізнесу розводять руками: зовнішній український туризм просів більш як на 80%, внутрішній - майже на 65%. Українські відпочивальники вже не вирушають масово, як колись, у Єгипет, Туреччину, Грецію та інші традиційні місця відпочинку. Не побачиш їх і в Криму, що цілком зрозуміло. Навіть в Одесі та на Азовському морі відпочивальників очікується значно менше.
Іноземні тури - не в пошанівку
Про всихання потоку тих, хто летить відпочивати за кордон, свідчить статистика: ринок авіаційних перевезень в Україні стрімко скорочується - так, за оцінкою Державіаслужби, за підсумками 2014 р., прогнозується подальше зниження пасажиропотоку на рівні 30-35%.
За 10 місяців 2014 р. "Бориспіль" обслужив на 12% менше пасажирів, ніж у 2013 р. За цей самий період через головний аеропорт України було виконано рейсів на 8,7% менше, ніж 2013-го. На кінець 2014 р. пасажиропотік упав приблизно на 20%, а кількість вильотів - на 25%.
Не сприяло розвиткові туристичного відпочинку і розпорядження Кабміну № 1041-р від
22 жовтня 2014 р. про ліквідацію Держагентства туризму і курортів. Ліквідація, що проводилася у рамках державної програми оптимізації органів виконавчої влади та з передачею функцій Держтуризмкурорту Міністерству економічного розвитку і торгівлі, різко пригальмувала реалізацію багатьох туристичних проектів.
"Останнім часом дедалі частіше можна почути слова: про який відпочинок мова, коли в країні війна? -коментує менеджер столичного туристичного агентства Богдан Стеценко. - Однак туризм розвивається за своїми особливими законами. Наприклад, на всесвітньому саміті ЮНВТО, присвяченому цій важливій проблемі, представники різних країн зійшлися на думці, що туризм є найважливішим чинником встановлення миру на всій планеті. Людина не може постійно жити у стані стресу, їй потрібен відпочинок. Особливо дітям. Тому туристичний ринок зараз гарячково шукає шляхи виходу з кризової ситуації, рівної якій не було за всі роки незалежності держави.
Оператори туристичного бізнесу, які ще не закрилися, тепер переформатовуються. Особливий акцент робиться на внутрішній відпочинок українців, а найпопулярнішим напрямком залишаються Карпати і весь регіон Західної України.
Розвиток внутрішнього туризму корисний у всіх сенсах, оскільки потягне за собою інші сфери - будівництво, обслуговування, харчування, аграрний сектор. У нас ніша внутрішнього туризму ще абсолютно не заповнена, і підприємці використовують складний час для пошуку нових шляхів, розробки маршрутів, екскурсій і реклами. Несподівано друге народження отримав і літній відпочинок у передмістях великих міст, яким досі нехтували, вирушаючи в закордонні тури".
"Третя хвиля"
Перша хвиля приміського відпочинку належить ще часам СРСР, коли громадяни масово отримували в користування дачні наділи, встановлювали на них невибагливі вагончики й садили картоплю.
Друга хвиля паломництва в передмістя накрила українців у докризові роки незалежності, коли громадяни, накопичивши жирок, кинулися споруджувати в радіусі столиці фантастичні палаци, наймаючи дешеву робочу силу. Сьогодні ці хороми надто дорого опалювати, утримувати, а те, що завмерло недобудованим у роки кризи, - досі головний біль власників-невдах.
До третьої хвилі навали відпочивальників у передмістя, та ще в нинішній воєнний час, підприємці сфери послуг виявилися непідготовленими.
Але вона тут як тут, як явище часу: вартість путівок у Туреччину чи Єгипет, у зв'язку зі зростанням курсу долара, подорожчала втричі. Представники середнього класу, що накопичували весь рік на путівку, вже не в змозі не те що відкласти із зарплати, навіть звести кінці з кінцями…
Аналітики ринку стверджують, що тільки 20% українців сьогодні можуть дозволити собі відпочинок за кордоном або взагалі якийсь відпочинок.
Змінюється вся система орієнтирів: відпочивальники в сегменті для середнього класу переміщуються в економ-сектор літнього відпочинку.
Що чекає українців, які ринули нинішнього року в передмістя столиці - у потік "третьої хвилі" заміського відпочинку? Як підготувалися до цього стихійного явища ті, хто займається літнім відпочинком людей?
Щоб зрозуміти це, можна зануритися в нетрі Інтернету, який рясніє оголошеннями про розкішний відпочинок у радіусі Києва. Але насправді привабливі пропозиції з VIP-послугами за справжні копійки найчастіше виявляються блефом…
Тому, якщо ви не встигли придбати затишний дачний будиночок, вирушайте на розвідку, що я й зробила, відвідавши традиційне місце відпочинку киян - дачне селище Ірпінь.
Перше, що тішить мандрівників на цьому напрямку, - інфраструктура. Транспортники відмінно дають раду потоку відпочивальників: до традиційної електрички і рейсів маршруток від метро Академмістечко приєдналися маршрути автобусів по новій трасі, прокладеній до Європейського футбольного чемпіонату. Сьогодні добратися до жаданого соснового бору можна за 15 хвилин.
Куди вирушають новачки? Звісно, у місцевий готель "Ірпінь", що височіє в центрі селища.
"Цього літа в нас яблуку ніде впасти, - чито радіє, чи то нарікає адміністратор готелю.- У зв'язку з подіями, що відбуваються в країні, більшість номерів останній рік займали приїжджі зі Сходу України: вони жили в готелі тривалий час і тільки зараз починають обзаводитися квартирами в нашому регіоні. Серед відпочивальників - багато молоді, студентів, спортсменів…".
Усе б гаразд, але літній відпочинок у міському готелі має чимало мінусів: ціни, хоча й нижчі, ніж у комерційних, обладнаних за останніми віяннями міні-готелях, однак кусаються: звичайний одномісний номер коштує 230 грн на добу, причому поняття доби ми запозичили в хитромудрого Заходу, де час розрахунку настає о 12 год. дня. Прибувши в готель увечері, я оплатила вартість проживання за добу, проживши в ньому фактично половину доби. На жодні компроміси адміністрація не йде: хоч би скільки ти фактично перебував у номері, залишити його доведеться точно в час розрахунку.
Трохи дешевше місце у стандартному двомісному номері - 160 грн, але меблі там старі, та й ремонту ніхто не робив.
Не додає оптимізму й музика, що реве всю ніч: жодні суди й скарги не можуть утихомирити сусідній розважальний центр. Мешканці багатоповерхового готелю мусять щільно зачиняти вікна, щоб мати можливість відпочити в нічний час.
Може, значно затишніше відпочити в невеликому приватному готелі, що розмістився в сучасному пожвавленому мікрорайоні?
Старовинний інтер'єр, дорогі меблі, килими, усе в дусі антикваріату. Домашня кухня, де на замовлення можуть приготувати щось на ваш смак.
Однак, зазирнувши в номери, переконуюся, що інтер'єр - не найголовніше: кімнати у слабко освітленому цокольному поверсі тісні, вузькі, ніде повернутися. А ціни на номери вражають: стандартний двомісний коштує 380 грн на добу, тримісний - 420, напівлюкс - 470 грн…
Постояльців у розкішному готелі практично немає, номери порожні. Але йти на знижки адміністрація не квапиться, хоча ситуація критична.
Рятувальне коло для потопаючих
Скуштувавши приміського життя, я переконалася, що навіть у переповнених приїжджими селищах у радіусі столиці виживають не найбільші гравці ринку, а ті, хто вміє пристосуватися до віянь часу.
У центрі Ірпеня сусідять дві точки харчування - гарний дорогий ресторан і молодіжний суші-бар. У ресторані порожньо, офіціантки, схоже, давно змирилися з грядущим закриттям закладу. Зазираю в меню: кава "Лате" коштує понад 20 грн, а в молодіжному суші-барі - всього 13 грн.
Салати й другі страви - від 35 грн і дорожче. Суші-бар пропонує бізнес-ланч по 24 грн, до якого входять курячий або інший супи, італійський сендвіч, той чи інший салат, три млинці з джемом і дорогий чай. Не дивно, що в обідній час, коли працює ця акція, у барі не проштовхнутися. Не менш активно замовляють картоплю фрі, чізбургери та інші молодіжні страви.
Гарний ресторан у центрі Ірпеня пішов ще далі: у неділю знижки на все меню - 50%, у понеділок - 40%, в інші дні тижня бонуси й знижки на окремі страви. Тому навіть у кризу заклад не розгубив відвідувачів.
Подбала про відпочинок туристів і адміністрація селища: за останні два роки тут окультурено (а вважай, що обладнано заново) розкішний парк відпочинку. Таких парків в Ірпені кілька, є дитячі ігрові майданчики, крамнички, атракціони.
"Відпочивальників у наш регіон приїжджає багато, -розповідає ріелтор ірпінського бюро нерухомості Сергій. - Чисте повітря й природа приваблюють багатьох жителів столиці, благо домівка поруч. Однак із орендою житла для відпочинку у приватному секторі досить напружено: в Ірпені багато навчальних закладів, і практично всі квартири весь рік зайняті студентами. Молодь навіть під час канікул оплачує оренду житлоплощі, щоб не втратити її. Здавати квартиру/будинок на місяць або навіть на все літо господарям невигідно.
Оренда недешева: 1-кімнатна квартира - від 3 тис. грн плюс оплата комунальних послуг.
Якщо хочете орендувати будинок - від 5 тис. грн на місяць. Якщо ж це новий комфортабельний котедж, то ціна значно вища. Є в нас і комплекси відпочинку, але ціни там "зашкалюють": наприклад, у "Гранд Адмірал Клуб" вартість стандартного двомісного номера - 1750 грн на добу, бізнес-номер - 2100, номер у котеджі - 2700 грн".
Можливо, високі ціни на відпочинок в Ірпені пов'язані з його близькістю до столиці?
Поглянемо, що пропонують у більш віддалених Фастові та Василькові. У заміському комплексі "Дубравушка Club", розміщеному в дубовому бору на околиці Фастова, номер стандарт коштує всього-на-всього… 500 грн на добу, номер сімейний - 600, номер у літньому будиночку - 350 грн.
У заміському комплексі "Джерело", що розміщується за 25 км від Києва, у Васильківському районі, ціни коливаються від 350 за номер стандарт до 1 тис. грн за VIP-номер.
Ще крутіше з цінами в готелі SPA селища Ворзель Київської області: номер оптима коштує
700 грн на добу, стандарт - 1050, панорама - 1300, еліт - 1500, сьют - 2400, VIP-вілла - 3400 грн.
Очевидно, вклавши великі суми в оснащення місць відпочинку, адміністрація таких закладів не хоче зрозуміти, що в країні війна, економічна криза, і населення просто не має коштів на оренду елітного житла. І жодні спа-послуги, кінні прогулянки та інші надмірності не можуть примусити українців вивернути кишені, в яких порожньо.
Тож і осідають представники третьої хвилі приміського відпочинку там, де дешевше, - винаймаючи частину старого будинку, літню прибудову й тому подібні неелітні туроб'єкти…