«Примхи» постачальників нервують мережі

Залаштункові лютневі розмови спеціалістів про проблеми ПП «Патерсон» у переговорах із кількома ключовими постачальниками підтвердилися на березневій прес-конференції генерального директора мережі «Патерсон» Юрія Яковчика. Російський рітейлер не пристав на прохання директора однієї з київських торгових асоціацій «розрулити» справу переговорами... І заявив про існування негласної коаліції роздрібних операторів, яка, мовляв, в ультимативній формі примушує постачальників диктувати мережі «Патерсон» торгову націнку або повністю припинити відвантаження товару. Коментуючи ситуацію, більшість опитаних київських рітейлерів висловлювали подив із приводу запитів свого «маленького» російського колеги й радили йому рости в міру сил.

Картельна змова

«Патерсон» визнав, що проблеми з постачальниками у нього виникли ще під час відкриття універсаму й загострилися протягом першого тижня його роботи. Керівництву не сподобалося, що тоді в універсам приходили представники мереж «Велика кишеня», «Сільпо», «Фуршет» і «Мегамаркет». Конкуренти аналізували події й шукали слабкі місця. У зв’язку з цим Юрій Яковчик висловив припущення, що група людей уклала певну картельну угоду з метою пресингу й отримання додаткових заробітків.

За cловами гендиректора, деякі постачальники під тиском мереж надіслали керівництву ПП «Патерсон» листи приблизно такого змісту: «Ми не можемо постачати продукцію, оскільки немає сировини». Серед компаній, які, за версією «Патерсон», зіштовхнулися з тиском мереж, — виробники м’ясопродуктів ДП «ТД «Русанко», Київський м’ясопереробний завод, птахокомбінат «Кіровоградський» (ТМ «Ятрань»), а також молокопродуктів — компанії «Еталон» і «Лакталіс-Дніпро». Юрій Яковчик сказав, що зазначені постачальники, окрім вимог встановити фіксовану торгову націнку, казали керівництву ПП «Патерсон» майже одне й те ж: «Так, ми готові з вами працювати, але на нас тиснуть...»

Юрію Яковчику те, що відбувається, здається досить дивним. Він наполягає, що «Патерсон» має право ставити таку націнку, яку вважає за потрібне, яку дозволяє йому його економіка, технології й асортимент. «Немає нічого поганого в низьких цінах, оскільки при великих оборотах заробляють і постачальники, і ми. А в цій ситуації роздрібні торговці (мережа «Велика кишеня» та мережі корпорації «Фоззі груп». — Авт.) хочуть продавати товар дорожче. Ми проти цього», — додав Юрій Яковчик.

У пошуках компромісу

Керівництво «Патерсона» висловлює бажання налагодити стосунки як із українськими мережами, так і з постачальниками-«відмовниками». Але й здаватися теж не має наміру. Так, наприкінці лютого — початку березня керівництво мережі звернулося в Оболонську райадміністрацію, управління споживчого ринку та торгівлі Київміськдержадміністрації, а також в Антимонопольний комітет України з проханням «розібратися» з мережами. Юрій Яковчик зазначає: якщо постачальникові вигідно продавати в нас — ми рано чи пізно домовимося з ним, незалежно від того, що з цього приводу думає мережа «Сільпо». Навіть якщо з кількома постачальниками не вдасться домовитися, бізнес «Патерсон» від цього серйозно не постраждає. Також гендиректор не сумнівається, що мультинаціональні російські компанії, з якими «Патерсон» має договори по Росії, будуть максимально лояльні до нього.

Коментар

Андрій БЛИЗНЮК,
директор Національної асоціації
розвитку торгівлі та сервісу

— Говорити про якусь монополію в роздрібній торгівлі України ще дуже рано. На сьогодні навіть такі великі гравці, як «Велика кишеня» і «Фоззі груп», навряд чи контролюють більш як 20% ринку цивілізованої торгівлі в Україні. Є ще «Фуршет», «АТБ», Мetro, Billa, одеські, західноукраїнські мережі. Що стосується тиску національних мереж на іноземні, то ситуація згодом вирішиться. Наприклад, Мetro та Billa чудово співпрацюють із національними мережами («Фоззі груп», «Фуршет») в окремих проектах. І в нашій асоціації «іноземці» чудово уживаються й знаходять спільну мову з мережею «Велика кишеня».

Гадаю, причина конфлікту криється в стратегії розвитку мережі «Патерсон», побудованій на агресивному піарі й відвертій пропаганді «найнижчих» цін. І якщо при входженні Metro питання цін нівелювалося тим, що його формат — оптовий, а мережа — друга у світі за обсягами продажів, то «Патерсону» з одним магазином в Україні рано вимагати від постачальників умов, порівнянних із «заслугами» старожилів ринку. Навряд чи проблема тут у якомусь блокуванні цієї російської мережі іншими. На мій погляд, «Патерсону» нині слід задуматися про пошук компромісу та союзників. Тим більше що чимало українських рітейлерів у перспективі планують вихід у Росію, і сваритися з однією з найсильніших російських мереж навряд чи входить у їхні плани.

Директор із маркетингу великої регіональної торгової мережі, який побажав залишитися невідомим

— Доля «Патерсона» спіткає кожну компанію, яка виходитиме на ринок і проситиме якихось особливих умов. Кожен постачальник розуміє, що коли він дасть мережі «Патерсон» такі ціни, як учасникам ринку з п’яти-семирічним стажем, то «ветерани» прийдуть і скажуть: потрібно працювати на ринку довго і стабільно, щоб «вхідні ціни» були адекватними.

Віталій МАРГУЛІС,
генеральний директор асоціації «Укрконсалтинг»

— Розмір торгової націнки жодного стосунку до виробника продукції не має. Це суто прерогатива роздрібної структури. За рахунок зниження норми прибутковості на одиницю виробу дотримується принцип продавати «більше дешевих товарів, аніж дорогих, але мало».